1 Священникам левитам, всему колену Левиину, не будет части и удела с Израилем: они должны питаться жертвами Господа и Его частью; 2 удела же не будет ему между братьями его: Сам Господь удел его, как говорил Он ему. 3 Вот что должно быть положено священникам от народа, от приносящих в жертву волов или овец: должно отдавать священнику плечо, челюсти и желудок; 4 также начатки от хлеба твоего, вина твоего и елея твоего, и начатки от шерсти овец твоих отдавай ему, 5 ибо его избрал Господь Бог твой, из всех колен твоих, чтобы он предстоял [пред Господом, Богом твоим], служил [и благословлял] во имя Господа, сам и сыны его во все дни. 6 И если левит придет из одного из жилищ твоих, из всей земли [сынов] Израилевых, где он жил, и придет по желанию души своей на место, которое изберет Господь, 7 и будет служить во имя Господа Бога своего, как и все братья его левиты, предстоящие там пред Господом, — 8 то пусть они пользуются одинаковою частью, сверх полученного от продажи отцовского имущества .
9 Когда ты войдешь в землю, которую дает тебе Господь Бог твой, тогда не научись делать мерзости, какие делали народы сии: 10 не должен находиться у тебя проводящий сына своего или дочь свою чрез огонь, прорицатель, гадатель, ворожея, чародей, 11 обаятель, вызывающий духов, волшебник и вопрошающий мертвых; 12 ибо мерзок пред Господом всякий, делающий это, и за сии-то мерзости Господь Бог твой изгоняет их от лица твоего; 13 будь непорочен пред Господом Богом твоим; 14 ибо народы сии, которых ты изгоняешь, слушают гадателей и прорицателей, а тебе не то дал Господь Бог твой. 15 Пророка из среды тебя, из братьев твоих, как меня, воздвигнет тебе Господь Бог твой, — Его слушайте, — 16 так как ты просил у Господа Бога твоего при Хориве в день собрания, говоря: да не услышу впредь гласа Господа Бога моего и огня сего великого да не увижу более, дабы мне не умереть. 17 И сказал мне Господь: хорошо то, что они говорили [тебе]; 18 Я воздвигну им Пророка из среды братьев их, такого, как ты, и вложу слова Мои в уста Его, и Он будет говорить им все, что Я повелю Ему; 19 а кто не послушает слов Моих, которые [Пророк тот] будет говорить Моим именем, с того Я взыщу; 20 но пророка, который дерзнет говорить Моим именем то, чего Я не повелел ему говорить, и который будет говорить именем богов иных, такого пророка предайте смерти. 21 И если скажешь в сердце твоем: «как мы узнаем слово, которое не Господь говорил?» 22 Если пророк скажет именем Господа, но слово то не сбудется и не исполнится, то не Господь говорил сие слово, но говорил сие пророк по дерзости своей, — не бойся его.
1 У священиків-левітів, у цілого племені Левія, не буде частки чи спадщини разом з Ізраїлем. Їхня спадщина — Господні приношення, — вони житимуть з них. 2 Спадщини ж серед його братів у нього не буде. Його спадщина — Сам Господь, як Він і сказав йому. 3 Ось присуд священиків, — те, що належить їм від народу, від тих, хто приносить жертви, — чи то теля, чи то вівцю: лопатку, щелепи та шлунок вони повинні віддати священикові. 4 Також даси йому первоплоди збіжжя, вина й олії та первістки стриження овець. 5 Адже Господь обрав його з усіх твоїх племен, щоб він стояв перед Господом, твоїм Богом, священнодіяв та благословляв Його Іменем — він та його сини, по всі дні. 6 А якщо якийсь левіт, як його душа забажає, прийде з одного з ваших міст з усіх земель ізраїльських синів, де він проживає, на місце, яке обере Господь, 7 то нехай він священнодіє Іменем Господа, свого Бога, як і всі його брати левіти, які стоять там перед Господом. 8 Нехай він харчується виділеною часткою, окрім отриманого з продажу батьківського майна . 9 Коли ти ввійдеш у землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі, не вчись чинити гидоти, які чинять ті народи. 10 Хай серед тебе не буде знайдено такого, хто очищає свого сина чи свою дочку вогнем, хто ворожить ворожіння, хто чарує, хто віщує, чаклуна, 11 хто заклинає заклинання, черевомовця, хто гадає, хто викликає мертвих. 12 Адже кожний, хто чинить ці речі , огидний для Господа, твого Бога. Через ці гидоти Господь, твій Бог, вигубить їх перед твоїм обличчям. 13 Будь досконалим перед Господом, своїм Богом! 14 Адже народи, які ти захоплюєш, слухаються чарувань та ворожінь, а тобі Господь, твій Бог, дав не це! 15 Господь, твій Бог, поставить тобі Пророка з твоїх братів, як мене, — Його слухайтесь. 16 Саме так, як ти просив у Господа, свого Бога, на Хориві, у день зібрання, кажучи: Хай ми більше не чуємо голосу Господа, нашого Бога, і більше не бачимо цього великого вогню, щоб ми не померли! 17 І Господь сказав мені: Усе, що вони сказали, — правильно. 18 Я поставлю їм Пророка з їхніх братів, як тебе. Я вкладу Моє слово в Його вуста, і Він говоритиме їм, як Я Йому велітиму. 19 А людину, яка не послухається Його слів, — того, що пророк скаже від Мого Імені, — Я покараю. 20 А пророк, який безбожно наважиться говорити від Мого Імені слово, яке Я не велів говорити, чи який говоритиме від імені інших богів, — такий пророк нехай помре. 21 Якщо ж ти скажеш у своєму серці: Як нам упізнати слово, яке Господь не говорив? — 22 то якщо пророк скаже щось від Імені Господа, і те слово не здійсниться і не збудеться, — то це є слово, якого Господь не говорив: це безбожно сказав той пророк, — не майте до нього пощади.