1 Когда Господь Бог твой истребит народы, которых землю дает тебе Господь Бог твой и ты вступишь в наследие после них, и поселишься в городах их и домах их, 2 тогда отдели себе три города среди земли твоей, которую Господь Бог твой дает тебе во владение; 3 устрой себе дорогу и раздели на три части всю землю твою, которую Господь Бог твой дает тебе в удел; они будут служить убежищем всякому убийце. 4 И вот какой убийца может убегать туда и остаться жив: кто убьет ближнего своего без намерения, не быв врагом ему вчера и третьего дня; 5 кто пойдет с ближним своим в лес рубить дрова, и размахнется рука его с топором, чтобы срубить дерево, и соскочит железо с топорища и попадет в ближнего, и он умрет, — такой пусть убежит в один из городов тех, чтоб остаться живым, 6 дабы мститель за кровь в горячности сердца своего не погнался за убийцею и не настиг его, если далек будет путь, и не убил его, между тем как он не подлежит осуждению на смерть, ибо не был врагом ему вчера и третьего дня; 7 посему я и дал тебе повеление, говоря: отдели себе три города. 8 Когда же Господь Бог твой распространит пределы твои, как Он клялся отцам твоим, и даст тебе всю землю, которую Он обещал дать отцам твоим, 9 если ты будешь стараться исполнять все сии заповеди, которые я заповедую тебе сегодня, любить Господа Бога твоего и ходить путями Его во все дни, — тогда к сим трем городам прибавь еще три города, 10 дабы не проливалась кровь невинного среди земли твоей, которую Господь Бог твой дает тебе в удел, и чтобы не было на тебе [вины] крови. 11 Но если кто [у тебя] будет врагом ближнему своему и будет подстерегать его, и восстанет на него и убьет его до смерти, и убежит в один из городов тех, 12 то старейшины города его должны послать, чтобы взять его оттуда и предать его в руки мстителя за кровь, чтоб он умер; 13 да не пощадит его глаз твой; смой с Израиля кровь невинного, и будет тебе хорошо.
14 Не нарушай межи ближнего твоего, которую положили предки в уделе твоем, доставшемся тебе в земле, которую Господь Бог твой дает тебе во владение.
15 Недостаточно одного свидетеля против кого-либо в какой-нибудь вине и в каком-нибудь преступлении и в каком-нибудь грехе, которым он согрешит: при словах двух свидетелей, или при словах трех свидетелей состоится [всякое] дело. 16 Если выступит против кого свидетель несправедливый, обвиняя его в преступлении, 17 то пусть предстанут оба сии человека, у которых тяжба, пред Господа, пред священников и пред судей, которые будут в те дни; 18 судьи должны хорошо исследовать, и если свидетель тот свидетель ложный, ложно донес на брата своего, 19 то сделайте ему то, что он умышлял сделать брату своему; и так истреби зло из среды себя; 20 и прочие услышат, и убоятся, и не станут впредь делать такое зло среди тебя; 21 да не пощадит [его] глаз твой: душу за душу, глаз за глаз, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу. [Какой кто сделает вред ближнему своему, тем должно отплатить ему.]
1 Коли Господь, твій Бог, вигубить народи, землю яких твій Бог дає тобі, ви заволодієте ними й оселитеся в їхніх містах та в їхніх домах, 2 то виділиш собі посеред своєї землі, яку Господь Бог дає тобі, три міста. 3 Розрахуєш собі дорогу й розділиш межі своєї землі, яку Господь, твій Бог, виділяє тобі, на три частини, і нехай там буде сховище для будь-якого вбивці. 4 Ось який припис буде щодо вбивці, який втече туди і житиме. Хто ненавмисно вбив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора, 5 чи хто прийшов би з ближнім у ліс збирати дрова, і його рука, рубаючи дерево, замахнулася сокирою, і залізо, злетівши з держака, влучило в ближнього, і той загинув би, — нехай такий утече в одне із цих міст і нехай живе. 6 Щоби месник за кров, розгарячившись серцем та погнавшись за вбивцею, не наздогнав його, — якщо дорога буде дальшою, — не побив його душі, і той не помер, хоч на ньому немає смертного присуду, оскільки він не був його ворогом ні вчора, ні передучора. 7 Тому-то я заповідаю тобі це слово, кажучи: Виділи собі три міста. 8 А коли Господь Бог розширить твої кордони, як Він поклявся твоїм батькам, і дасть тобі всю ту землю, яку обіцяв дати твоїм батькам, — 9 якщо ти будеш слухняним, виконуючи всі ці заповіді, які я тобі сьогодні заповідаю, люблячи Господа, свого Бога, та ходячи всіма Його дорогами всі дні, — то додаси собі до цих трьох ще три міста. 10 Хай на твоїй землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину, не проливається невинна кров, і хай серед тебе не буде винного в кровопролитті. 11 Якщо ж буде якийсь чоловік, який буде ненавидіти ближнього, чатуватиме на нього, нападе на нього, поб’є його душу, і той помре, і він утече в одне із цих міст, 12 то нехай старійшини його міста пошлють по нього , заберуть його звідти й видадуть його в руки месника за кров, і він помре. 13 Хай твоє око не має до нього пощади; змий з Ізраїлю невинну кров, — і тобі буде добре. 14 Не пересувай меж ближнього, котрі встановили твої батьки в спадщині, яку ти отримав на землі, якою Господь, твій Бог, дає тобі заволодіти. 15 Хай один свідок не виступає проти людини в будь-якій несправедливості, у будь-якому проступку чи в будь-якому гріху, яким вона згрішить. Кожний факт повинен бути встановлений за свідченням двох свідків чи за свідченням трьох свідків. 16 А якщо проти якогось чоловіка виступить несправедливий свідок, закидаючи йому безбожність, 17 то нехай обидва чоловіки, між якими виникне суперечка, стануть перед Господом, перед священиками та перед суддями, які будуть у ті дні, 18 й нехай судді пильно розслідять: якщо несправедливий свідок свідчив несправедливо і виступив проти свого брата, 19 то вчините йому так, як він мав намір учинити своєму братові, — і так викорениш зло з-посеред вас самих. 20 А інші, почувши це , будуть боятися і більше ніколи не чинитимуть серед вас такої злої речі, як ця. 21 Хай твоє око не має до нього пощади. Життя за життя, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу!