1 Когда ты выйдешь на войну против врага твоего и увидишь коней и колесницы [и] народа более, нежели у тебя, то не бойся их, ибо с тобою Господь Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской. 2 Когда же приступаете к сражению, тогда пусть подойдет священник, и говорит народу, 3 и скажет ему: слушай, Израиль! вы сегодня вступаете в сражение с врагами вашими, да не ослабеет сердце ваше, не бойтесь, не смущайтесь и не ужасайтесь их, 4 ибо Господь Бог ваш идет с вами, чтобы сразиться за вас с врагами вашими [и] спасти вас. 5 Надзиратели же пусть объявят народу, говоря: кто построил новый дом и не обновил его, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не обновил его; 6 и кто насадил виноградник и не пользовался им, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не воспользовался им; 7 и кто обручился с женою и не взял ее, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не взял ее. 8 И еще объявят надзиратели народу, и скажут: кто боязлив и малодушен, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы он не сделал робкими сердца братьев его, как его сердце. 9 Когда надзиратели скажут все это народу, тогда должно поставить военных начальников в вожди народу.
10 Когда подойдешь к городу, чтобы завоевать его, предложи ему мир; 11 если он согласится на мир с тобою и отворит тебе ворота , то весь народ, который найдется в нем, будет платить тебе дань и служить тебе; 12 если же он не согласится на мир с тобою и будет вести с тобою войну, то осади его, 13 и когда Господь Бог твой предаст его в руки твои, порази в нем весь мужеский пол острием меча; 14 только жен и детей и скот и всё, что в городе, всю добычу его возьми себе и пользуйся добычею врагов твоих, которых предал тебе Господь Бог твой; 15 так поступай со всеми городами, которые от тебя весьма далеко, которые не из числа городов народов сих. 16 А в городах сих народов, которых Господь Бог твой дает тебе во владение, не оставляй в живых ни одной души, 17 но предай их заклятию: Хеттеев и Аморреев, и Хананеев, и Ферезеев, и Евеев, и Иевусеев, [и Гергесеев,] как повелел тебе Господь Бог твой, 18 дабы они не научили вас делать такие же мерзости, какие они делали для богов своих, и дабы вы не грешили пред Господом Богом вашим. 19 Если долгое время будешь держать в осаде [какой-нибудь] город, чтобы завоевать его и взять его, то не порти дерев его, от которых можно питаться, и не опустошай окрестностей, ибо дерево на поле не человек, чтобы могло уйти от тебя в укрепление; 20 только те дерева, о которых ты знаешь, что они ничего не приносят в пищу, можешь портить и рубить, и строить укрепление против города, который ведет с тобою войну, доколе не покоришь его.
1 Якщо ти вийдеш на війну проти своїх ворогів і побачиш коня та вершника, і народ, численніший від тебе, то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі. 2 І буде, — коли ти виступатимеш на війну, то нехай священик, підійшовши, промовить до народу 3 та скаже їм: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні виступаєте на війну проти ваших ворогів; хай ваше серце не слабне, не бійтеся, не будьте пригноблені й не ухиляйтеся від їхнього обличчя, 4 адже це Господь, ваш Бог, Який іде з вами попереду, щоб разом з вами воювати проти ваших ворогів, аби врятувати вас. 5 Відтак нехай промовлять до народу писарі, кажучи: Чи є якийсь чоловік, який збудував новий дім, та не справив входин до нього? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не справив входин до нього. 6 Чи є якийсь чоловік, який насадив виноградник, та ще не насолоджувався ним? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не насолоджувався ним. 7 Чи є якийсь чоловік, який засватав жінку, та не взяв її? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не взяв її. 8 І нехай писарі продовжать промовляти до народу та скажуть: Чи є якийсь чоловік, який боїться, чи полохливий серцем? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не наганяв страху на серце свого брата, як на своє. 9 І буде, — коли писарі закінчать говорити до народу, то поставлять воєначальників, які провадитимуть народ. 10 Якщо наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то викличеш їх із міста з миром. 11 Якщо вони дадуть відповідь тобі мирно й відкриють тобі ворота , то весь народ — ті, хто буде знайдений у ньому, — будуть тобі платниками данини та твоїми підвладними. 12 Якщо ж вони не піддадуться тобі і стануть до бою з тобою, то візьмеш його в облогу. 13 Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, і ти вигубиш усіх його мешканців чоловічої статі, убивши мечем, 14 окрім жінок і майна. А всю худобу, усе, що буде в місті, усю здобич, забереш собі та їстимеш усі харчові припаси своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видає тобі. 15 Так учиниш з усіма містами, які будуть дуже далеко від тебе, — які не з міст ось цих народів. 16 А от у містах ось цих народів, землю яких Господь, твій Бог, дає тобі успадкувати, не залишите живим нічого, що дихає, 17 а неодмінно віддасте їх на закляття , — хета, аморейця, ханаанця, ферезейця, евейця, євусейця та ґерґесейця, як Господь, твій Бог, велів тобі; 18 щоб вони не навчили вас чинити всіх тих гидот, які вони чинили своїм богам, — і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом. 19 Якщо ж триматимеш якесь місто в облозі довгий час, щоб завоювати його і щоб здобути його, то не нищ його дерев, рубаючи їх залізним знаряддям ; краще споживай плоди з нього, а не рубай його. Хіба польове дерево — це людина, щоб могло ввійти від твого обличчя в укріплення? 20 А дерево, про яке ти знаєш, що воно не дає їстівного плоду, можеш нищити, рубати і будувати укріплення проти міста, яке веде з тобою війну, доки воно не буде видане тобі .