1 Когда ты придешь в землю, которую Господь Бог твой дает тебе в удел, и овладеешь ею, и поселишься в ней, 2 то возьми начатков всех плодов земли, которые ты получишь от земли твоей, которую Господь Бог твой дает тебе, и положи в корзину, и пойди на то место, которое Господь Бог твой изберет, чтобы пребывало там имя Его; 3 и приди к священнику, который будет в те дни, и скажи ему: сегодня исповедую пред Господом Богом твоим, что я вошел в ту землю, которую Господь клялся отцам нашим дать нам. 4 Священник возьмет корзину из руки твоей и поставит ее пред жертвенником Господа Бога твоего. 5 Ты же отвечай и скажи пред Господом Богом твоим: отец мой был странствующий Арамеянин, и пошел в Египет и поселился там с немногими людьми, и произошел там от него народ великий, сильный и многочисленный; 6 но Египтяне худо поступали с нами, и притесняли нас, и налагали на нас тяжкие работы; 7 и возопили мы к Господу Богу отцов наших, и услышал Господь вопль наш и увидел бедствие наше, труды наши и угнетение наше; 8 и вывел нас Господь из Египта [Сам крепостию Своею великою и] рукою сильною и мышцею простертою, великим ужасом, знамениями и чудесами, 9 и привел нас на место сие, и дал нам землю сию, землю, в которой течет молоко и мед; 10 итак, вот, я принес начатки плодов от земли, которую Ты, Господи, дал мне [от земли, где течет молоко и мед]. И поставь это пред Господом Богом твоим, и поклонись пред Господом Богом твоим, 11 и веселись о всех благах, которые Господь Бог твой дал тебе и дому твоему, ты и левит и пришелец, который будет у тебя. 12 Когда ты отделишь все десятины произведений [земли] твоей в третий год, год десятин, и отдашь левиту, пришельцу, сироте и вдове, чтоб они ели в жилищах твоих и насыщались, 13 тогда скажи пред Господом Богом твоим: я отобрал от дома [моего] святыню и отдал ее левиту, пришельцу, сироте и вдове, по всем повелениям Твоим, которые Ты заповедал мне: я не преступил заповедей Твоих и не забыл; 14 я не ел от нее в печали моей, и не отделял ее в нечистоте, и не давал из нее для мертвого; я повиновался гласу Господа Бога моего, исполнил все, что Ты заповедал мне; 15 призри от святого жилища Твоего, с небес, и благослови народ Твой, Израиля, и землю, которую Ты дал нам — так как Ты клялся отцам нашим [дать нам] землю, в которой течет молоко и мед. 16 В день сей Господь Бог твой завещевает тебе исполнять [все] постановления сии и законы: соблюдай и исполняй их от всего сердца твоего и от всей души твоей. 17 Господу сказал ты ныне, что Он будет твоим Богом, и что ты будешь ходить путями Его и хранить постановления Его и заповеди Его и законы Его, и слушать гласа Его; 18 и Господь обещал тебе ныне, что ты будешь собственным Его народом, как Он говорил тебе, если ты будешь хранить все заповеди Его, 19 и что Он поставит тебя выше всех народов, которых Он сотворил, в чести, славе и великолепии, и что ты будешь святым народом у Господа Бога твоего, как Он говорил.
1 І буде, — коли ти ввійдеш у землю, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину, заволодієш нею й поселишся на ній, 2 то візьмеш первістки плодів своєї землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі, покладеш у кошик, підеш на місце, яке Господь, твій Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я, 3 прийдеш до священика, який буде в ті дні, та скажеш йому: Оголошую сьогодні Господу, моєму Богові, що я ввійшов у землю, яку Господь поклявся нашим батькам дати нам. 4 А священик візьме з твоїх рук кошик і покладе його перед жертовником Господа, твого Бога. 5 І, озвавшись, ти скажеш перед Господом, своїм Богом: Мій батько покинув Сирію, спустився в Єгипет, оселився там з малою кількістю людей і став там великим народом, численною і великою безліччю. 6 А єгиптяни чинили нам зло, принижували нас і накладали на нас важкі роботи. 7 Тоді ми заволали до Господа, Бога наших батьків, і Господь вислухав наш голос та побачив наше приниження, нашу важку працю і наше пригноблення. 8 І Сам Господь вивів нас із Єгипту великою силою, могутньою рукою й піднесеним раменом, великими видіннями, знаменнями і чудесами; 9 Він привів нас на це місце і дав нам цю землю — землю, яка тече молоком та медом. 10 Тож ось я тепер приніс первістки врожаю землі, яку Ти, Господи, дав мені, — землі, яка тече молоком та медом. І ти залишиш їх перед Господом, твоїм Богом, і поклонишся перед Господом, твоїм Богом. 11 І веселитимешся за всі блага, які Господь, твій Бог, дав тобі й твоєму домові, — ти і левіт, і захожий, який проживатиме серед тебе. 12 Коли третього року закінчиш виділяти десятину з усього свого врожаю, то даси другу десятину левітові, захожому, сироті й удові, і вони їстимуть у твоїх містах, і наситяться. 13 Тоді ти скажеш перед Господом, своїм Богом: Я прибрав священне з мого дому і дав це левітові, захожому, сироті й удові згідно з усіма заповідями, які Ти мені заповів. Я не переступив і не забув Твоєї заповіді: 14 не їв цього у своїй скорботі, не вживав його для чогось нечистого, не давав його для померлого. Я слухався голосу Господа, свого Бога, і чинив так, як Ти мені заповів. 15 Споглянь зі святого Свого дому, із неба, і поблагослови Свій народ, Ізраїль, та землю, яку Ти дав їм, як Ти поклявся нашим батькам, що даси нам землю, яка тече молоком та медом. 16 Сьогодні Господь, твій Бог, заповідає тобі виконувати всі ці постанови та присуди, — тож дотримуйтеся і виконуйте їх усім своїм серцем і всією своєю душею. 17 Ти сьогодні обрав Бога, щоб Він був твоїм Богом, і щоб ти ходив Його дорогами, дотримувався Його постанов та присудів і слухався Його голосу. 18 А Господь сьогодні обрав тебе, щоб ти став Його особливим народом, як Він і сказав, щоб ти дотримувався всіх Його заповідей 19 і щоб ти був вище від усіх народів, оскільки Він учинив тебе знаменитим, гідним похвали і прославленим, — щоб ти був святим народом для Господа, твого Бога, як Він і сказав.