1 И обратились мы оттуда, и шли к Васану, и выступил против нас на войну Ог, царь Васанский, со всем народом своим, при Едреи. 2 И сказал мне Господь: не бойся его, ибо Я отдам в руку твою его, и весь народ его, и всю землю его, и ты поступишь с ним так, как поступил с Сигоном, царем Аморрейским, который жил в Есевоне. 3 И предал Господь, Бог наш, в руки наши и Ога, царя Васанского, и весь народ его; и мы поразили его, так что никого не осталось у него в живых; 4 и взяли мы в то время все города его; не было города, которого мы не взяли бы у них: шестьдесят городов, всю область Аргов, царство Ога Васанского; 5 все эти города укреплены были высокими стенами, воротами и запорами, кроме городов неукрепленных, весьма многих; 6 и предали мы их заклятию, как поступили с Сигоном, царем Есевонским, предав заклятию всякий город с мужчинами, женщинами и детьми; 7 но весь скот и захваченное в городах взяли себе в добычу. 8 И взяли мы в то время из руки двух царей Аморрейских землю сию, которая по эту сторону Иордана, от потока Арнона до горы Ермона, — 9 Сидоняне Ермон называют Сирионом, а Аморреи называют его Сениром, — 10 все города́ на равнине, весь Галаад и весь Васан до Салхи и Едреи, города царства Ога Васанского; 11 ибо только Ог, царь Васанский, оставался из Рефаимов. Вот, одр его, одр железный, и теперь в Равве, у сынов Аммоновых: длина его девять локтей, а ширина его четыре локтя, локтей мужеских. 12 Землю сию взяли мы в то время начиная от Ароера, который у потока Арнона; и половину горы Галаада с городами ее отдал я колену Рувимову и Гадову; 13 а остаток Галаада и весь Васан, царство Ога, отдал я половине колена Манассиина, всю область Аргов со всем Васаном. [Она называется землею Рефаимов.] 14 Иаир, сын Манассиин, взял всю область Аргов, до пределов Гесурских и Маахских, и назвал Васан, по имени своему, селениями Иаировыми, что и доныне; 15 Махиру дал я Галаад; 16 а колену Рувимову и Гадову дал от Галаада до потока Арнона, землю между потоком и пределом, до потока Иавока, предела сынов Аммоновых, 17 также равнину и Иордан, который есть и предел, от Киннерефа до моря равнины, моря Соленого, при подошве горы Фасги к востоку. 18 И дал я вам в то время повеление, говоря: Господь, Бог ваш, дал вам землю сию во владение; все способные к войне, вооружившись, идите впереди братьев ваших, сынов Израилевых; 19 только жены ваши и дети ваши и скот ваш, [ибо я знаю, что скота у вас много,] пусть останутся в городах ваших, которые я дал вам, 20 доколе Господь [Бог] не даст покоя братьям вашим, как вам, и доколе и они не получат во владение землю, которую Господь, Бог ваш, дает им за Иорданом; тогда возвратитесь каждый в свое владение, которое я дал вам. 21 И Иисусу заповедал я в то время, говоря: глаза твои видели все, что сделал Господь, Бог ваш, с двумя царями сими; то же сделает Господь со всеми царствами, которые ты будешь проходить; 22 не бойтесь их, ибо Господь, Бог ваш, Сам сражается за вас. 23 И молился я Господу в то время, говоря: 24 Владыко Господи, Ты начал показывать рабу Твоему величие Твое [и силу Твою,] и крепкую руку Твою [и высокую мышцу]; ибо какой бог есть на небе, или на земле, который мог бы делать такие дела, как Твои, и с могуществом таким, как Твое? 25 дай мне перейти и увидеть ту добрую землю, которая за Иорданом, и ту прекрасную гору и Ливан. 26 Но Господь гневался на меня за вас и не послушал меня, и сказал мне Господь: полно тебе, впредь не говори Мне более об этом; 27 взойди на вершину Фасги и взгляни глазами твоими к морю и к северу, и к югу и к востоку, и посмотри глазами твоими, потому что ты не перейдешь за Иордан сей; 28 и дай наставление Иисусу, и укрепи его, и утверди его; ибо он будет предшествовать народу сему и он разделит им на уделы [всю] землю, на которую ты посмотришь. 29 И остановились мы на долине, напротив Беф-Фегора.
1 Відтак, повернувши, ми піднялися дорогою до Васану. І вийшов нам назустріч Оґ, васанський цар, — він та весь його народ, — на війну до Едраїна. 2 Тоді Господь сказав мені: Не бійся його, бо Я видав його, весь його народ та всю його землю у твої руки, і ти вчиниш із ним те саме, що вчинив із Сеоном, царем аморейців, який жив в Есевоні. 3 І Господь, наш Бог, видав його в наші руки, — також Оґа, васанського царя, та весь його народ, — і ми побили його так, що навіть не залишили йому потомства. 4 Того часу ми захопили всі його міста; не було міста, якого б ми в них не взяли, — шістдесят міст, усі околиці Арґову, царства Оґа у Васані; 5 усі ці міста — укріплені: високі мури, брами та засуви, не рахуючи дуже великої кількості міст ферезейців. 6 Ми вигубили їх так само , як учинили із Сеоном, есевонським царем: вигубили по черзі кожне місто, — і жінок, і дітей. 7 А всю худобу та здобич із міст ми забрали собі. 8 І того часу ми забрали землю з рук двох аморейських царів, які були за Йорданом, від потоку Арнон аж до Аермону 9 (фінікійці називають Аермон Саніором, а аморейці називали його Саніром), — 10 усі міста Місору, весь Ґалаад та весь Васан аж до Селхи та Едраїна, — міста царства Оґа у Васані. 11 Адже з рафаїнців залишився лише Оґ, васанський цар. Ось його ліжко, залізне ліжко, — ось воно в місті синів Аммана; його довжина — дев’ять ліктів, а його ширина — чотири лікті, міряючи ліктем мужчини. 12 Отже, того часу ми заволоділи всією цією землею. Землю від Ароера, що на березі потоку Арнон, і половину гори Ґалаад з її містами я дав Рувимові та Ґадові. 13 А решту Ґалааду і весь Васан, царство Оґа, я дав половині племені Манасії — усю околицю Арґову, весь той Васан, що вважатиметься землею рафаїнців. 14 Яір, син Манасії, взяв усю околицю Арґову аж до кордонів ґарґасійців та омахатійців. Він назвав їх своїм ім’ям: Васан Авот Яір, як це і є аж до цього дня. 15 Махірові я дав Ґалаад. 16 А Рувимові та Ґадові я дав землю від Ґалаада аж до потоку Арнон, зі серединою потоку як кордоном, і аж до Явоку (цей потік — кордон синів Аммана, 17 а Арава та Йордан — кордон Маханарату), і аж до моря Арави, до Солоного моря, під Асидотом, з Фасґою на сході. 18 Того часу я звелів вам, кажучи: Господь, ваш Бог, дав вам цю землю у володіння. Тож кожний, хто сильний, озброївшись, ідіть попереду, перед обличчям ваших братів, ізраїльських синів. 19 Тільки ваші жінки, ваші діти та ваша худоба (я знаю, що у вас багато худоби!) нехай живуть у ваших містах, які я вам дав, 20 аж поки Господь, ваш Бог, не дасть спочинку вашим братам, так само, як і вам, — і вони також заволодіють землею, яку Господь, ваш Бог, дає їм за Йорданом. Тоді повернетесь кожний до свого володіння, яке я вам дав. 21 Того часу я дав настанови Ісусові, кажучи: Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, учинив із цими двома царями. Так само Господь учинить з усіма царствами, до яких ти переправляєшся. 22 Не бійтеся їх, бо Господь, ваш Бог, Сам воюватиме за вас! 23 Того часу я благав Господа, кажучи: 24 Господи, Господи, Ти почав показувати Своєму слузі Свою міць і Свою силу, могутню руку і піднесене рамено! Адже хто той бог на небі чи на землі, який учинив би так, як Ти вчинив, подібно до Твоєї сили? 25 Тож нехай я, переправившись, побачу ту добру землю, що за Йорданом, ту добру гору та Антиливан! 26 Та Господь не зважив на мене через вас і не вислухав мене. І Господь сказав мені: Досить тобі, перестань далі говорити про це. 27 Піднімись на вершину Тесаної скелі й поглянь очима на море , на північ, на південь та на схід. Подивися своїми очима, бо ти не переправишся через цей Йордан! 28 Дай настанови Ісусові, укріпи його і підбадьор його, бо це він переправиться на чолі цього народу, і він передасть їм у спадщину землю, яку ти бачив. 29 І ми осіли в долині поблизу дому Фоґора.