1 Вот заповеди, постановления и законы, которым повелел Господь, Бог ваш, научить вас, чтобы вы поступали [так] в той земле, в которую вы идете, чтоб овладеть ею; 2 дабы ты боялся Господа, Бога твоего, и все постановления Его и заповеди Его, которые [сегодня] заповедую тебе, соблюдал ты и сыны твои и сыны сынов твоих во все дни жизни твоей, дабы продлились дни твои. 3 Итак слушай, Израиль, и старайся исполнить это, чтобы тебе хорошо было, и чтобы вы весьма размножились, как Господь, Бог отцов твоих, говорил тебе, [что Он даст тебе] землю, где течет молоко и мед. [Сии суть постановления и законы, которые заповедал Господь Бог сынам Израилевым в пустыне, по исшествии их из земли Египетской.]
4 Слушай, Израиль: Господь, Бог наш, Господь един есть; 5 и люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим, и всею душею твоею и всеми силами твоими. 6 И да будут слова сии, которые Я заповедую тебе сегодня, в сердце твоем [и в душе твоей]; 7 и внушай их детям твоим и говори о них, сидя в доме твоем и идя дорогою, и ложась и вставая; 8 и навяжи их в знак на руку твою, и да будут они повязкою над глазами твоими, 9 и напиши их на косяках дома твоего и на воротах твоих. 10 Когда же введет тебя Господь, Бог твой, в ту землю, которую Он клялся отцам твоим, Аврааму, Исааку и Иакову, дать тебе с большими и хорошими городами, которых ты не строил, 11 и с домами, наполненными всяким добром, которых ты не наполнял, и с колодезями, высеченными из камня , которых ты не высекал, с виноградниками и маслинами, которых ты не садил, и будешь есть и насыщаться, 12 тогда берегись, чтобы [не обольстилось сердце твое и] не забыл ты Господа, Который вывел тебя из земли Египетской, из дома рабства.
13 Господа, Бога твоего, бойся, и Ему [одному] служи, [и к Нему прилепись,] и Его именем клянись. 14 Не последуйте иным богам, богам тех народов, которые будут вокруг вас; 15 ибо Господь, Бог твой, Который среди тебя, есть Бог ревнитель; чтобы не воспламенился гнев Господа, Бога твоего, на тебя, и не истребил Он тебя с лица земли.
16 Не искушайте Господа, Бога вашего, как вы искушали Его в Массе.
17 Твердо храните заповеди Господа, Бога вашего, и уставы Его и постановления, которые Он заповедал тебе; 18 и делай справедливое и доброе пред очами Господа [Бога твоего], дабы хорошо тебе было, и дабы ты вошел и овладел доброю землею, которую Господь с клятвою обещал отцам твоим, 19 и чтобы Он прогнал всех врагов твоих от лица твоего, как говорил Господь. 20 Если спросит у тебя сын твой в последующее время, говоря: «что значат сии уставы, постановления и законы, которые заповедал вам Господь, Бог ваш?» 21 то скажи сыну твоему: «рабами были мы у фараона в Египте, но Господь [Бог] вывел нас из Египта рукою крепкою [и мышцею высокою], 22 и явил Господь [Бог] знамения и чудеса великие и казни над Египтом, над фараоном и над всем домом его [и над войском его] пред глазами нашими; 23 а нас вывел оттуда [Господь, Бог наш,] чтобы ввести нас и дать нам землю, которую [Господь, Бог наш,] клялся отцам нашим [дать нам]; 24 и заповедал нам Господь исполнять все постановления сии, чтобы мы боялись Господа, Бога нашего, дабы хорошо было нам во все дни, дабы сохранить нашу жизнь, как и теперь; 25 и в сем будет наша праведность, если мы будем стараться исполнять все сии заповеди [закона] пред лицем Господа, Бога нашего, как Он заповедал нам».
1 Це є заповіді, постанови та присуди, які Господь, наш Бог, звелів навчити вас виконувати на землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею, — 2 аби ви боялися Господа, свого Бога, щоб дотримувалися всіх Його постанов та Його заповідей, які я сьогодні тобі заповідаю, — ти, твої сини й сини твоїх синів, усі дні свого життя, — щоб ви довго жили. 3 Слухай, Ізраїлю, і пильнуй, щоб їх виконувати, — щоб тобі було добре, і щоб ви сильно розмножилися, як Господь, Бог твоїх батьків, сказав, щоб Він дав тобі землю, яка тече молоком та медом. 4 Це є постанови та присуди, які Господь заповів ізраїльським синам у пустелі, коли вони вийшли з Єгипетської землі. Слухай, Ізраїлю! Господь, наш Бог, — Господь єдиний. 5 Люби Господа, свого Бога, усім своїм розумом, усією своєю душею й усією своєю силою. 6 Нехай ці слова, які я сьогодні тобі заповідаю, перебувають у твоєму серці й у твоїй душі. 7 Навчи їх своїх синів, проказуй їх, сидячи в домі та йдучи дорогою, лягаючи та встаючи. 8 Прив’яжи їх, як знак, на своїй руці, і нехай вони будуть непорушними перед твоїми очима. 9 Напишіть їх на одвірках своїх домів та своїх воріт. 10 І буде, — коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю, яку Він поклявся твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати тобі — великі та гарні міста, яких ти не будував; 11 будинки, повні всякого добра, яких ти не наповнював; висічені колодязі, яких ти не висікав; виноградники та оливкові сади, яких ти не садив, — то, поївши і наситившись, 12 пильнуй за собою, щоб ти не забув Господа, свого Бога, Який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі! 13 Господа, свого Бога, бійся, Йому служи, Його тримайся і Його Ім’ям клянися. 14 Не ходіть за іншими богами, — за котримсь із богів тих народів, що навколо вас. 15 Адже Господь, твій Бог, що посеред тебе, — ревнивий Бог: щоб Господь, твій Бог, запалавши на тебе гнівом, не вигубив тебе з лиця землі. 16 Не спокушай Господа, свого Бога, як ви спокушали Його у Випробуванні. 17 Обов’язково дотримуйся заповідей Господа Бога, свідчень та постанов, які Він тобі заповів. 18 Чини те, що угодне і добре перед Господом, твоїм Богом, щоб тобі було добре, щоб ти ввійшов та заволодів тією доброю землею, про яку Господь поклявся твоїм батькам, 19 щоб Він прогнав усіх твоїх ворогів перед твоїм обличчям, як Він і сказав. 20 І буде, — коли твій син запитає тебе завтра, кажучи: Що це за свідчення, постанови та присуди, які Господь, наш Бог, нам заповів? — 21 то ти скажеш своєму синові: Ми були рабами у фараона в Єгипетській землі, та Господь вивів нас звідти могутньою рукою й піднесеним раменом. 22 Господь здійснив перед нами великі й жахливі знамення та чудеса над Єгиптом, над фараоном і над його домом, 23 а нас Він вивів звідти, щоб увести нас і дати нам цю землю, яку поклявся дати нашим батькам. 24 І Господь заповів нам виконувати всі ці постанови й боятися Господа, нашого Бога, щоб нам було добре усі дні та щоб ми могли жити, як це і є сьогодні. 25 І якщо ми будемо пильнувати, щоб виконувати всі ці заповіді перед Господом, нашим Богом, як Він нам заповів, то й до нас буде милосердя.