1 И сказал Господь Моисею, говоря: 2 скажи сынам Израилевым, чтобы они обратились и расположились станом пред Пи-Гахирофом, между Мигдолом и между морем, пред Ваал-Цефоном; напротив его поставьте стан у моря. 3 И скажет фараон [народу своему] о сынах Израилевых: они заблудились в земле сей, заперла их пустыня. 4 А Я ожесточу сердце фараона, и он погонится за ними, и покажу славу Мою на фараоне и на всем войске его; и познают [все] Египтяне, что Я Господь. И сделали так.
5 И возвещено было царю Египетскому, что народ бежал; и обратилось сердце фараона и рабов его против народа сего, и они сказали: что это мы сделали? зачем отпустили Израильтян, чтобы они не работали нам? 6 [Фараон] запряг колесницу свою и народ свой взял с собою; 7 и взял шестьсот колесниц отборных и все колесницы Египетские, и начальников над всеми ими. 8 И ожесточил Господь сердце фараона, царя Египетского [и рабов его], и он погнался за сынами Израилевыми; сыны же Израилевы шли под рукою высокою. 9 И погнались за ними Египтяне, и все кони с колесницами фараона, и всадники, и всё войско его, и настигли их расположившихся у моря, при Пи-Гахирофе пред Ваал-Цефоном. 10 Фараон приблизился, и сыны Израилевы оглянулись, и вот, Египтяне идут за ними: и весьма устрашились и возопили сыны Израилевы к Господу, 11 и сказали Моисею: разве нет гробов в Египте, что́ ты привел нас умирать в пустыне? что это ты сделал с нами, выведя нас из Египта? 12 Не это ли самое говорили мы тебе в Египте, сказав: оставь нас, пусть мы работаем Египтянам? Ибо лучше быть нам в рабстве у Египтян, нежели умереть в пустыне. 13 Но Моисей сказал народу: не бойтесь, стойте — и увидите спасение Господне, которое Он соделает вам ныне, ибо Египтян, которых видите вы ныне, более не увидите во веки; 14 Господь будет поборать за вас, а вы будьте спокойны.
15 И сказал Господь Моисею: что ты вопиешь ко Мне? скажи сынам Израилевым, чтоб они шли, 16 а ты подними жезл твой и простри руку твою на море, и раздели его, и пройдут сыны Израилевы среди моря по суше; 17 Я же ожесточу сердце [фараона и всех] Египтян, и они пойдут вслед за ними; и покажу славу Мою на фараоне и на всем войске его, на колесницах его и на всадниках его; 18 и узнают [все] Египтяне, что Я Господь, когда покажу славу Мою на фараоне, на колесницах его и на всадниках его.
19 И двинулся Ангел Божий, шедший пред станом [сынов] Израилевых, и пошел позади их; двинулся и столп облачный от лица их и стал позади их; 20 и вошел в средину между станом Египетским и между станом [сынов] Израилевых, и был облаком и мраком для одних и освещал ночь для других , и не сблизились одни с другими во всю ночь. 21 И простер Моисей руку свою на море, и гнал Господь море сильным восточным ветром всю ночь и сделал море сушею, и расступились воды. 22 И пошли сыны Израилевы среди моря по суше: во́ды же были им стеною по правую и по левую сторону. 23 Погнались Египтяне, и вошли за ними в средину моря все кони фараона, колесницы его и всадники его.
24 И в утреннюю стражу воззрел Господь на стан Египтян из столпа огненного и облачного и привел в замешательство стан Египтян; 25 и отнял колеса у колесниц их, так что они влекли их с трудом. И сказали Египтяне: побежим от Израильтян, потому что Господь поборает за них против Египтян. 26 И сказал Господь Моисею: простри руку твою на море, и да обратятся воды на Египтян, на колесницы их и на всадников их. 27 И простер Моисей руку свою на море, и к утру вода возвратилась в свое место; а Египтяне бежали навстречу [воде]. Так потопил Господь Египтян среди моря. 28 И вода возвратилась и покрыла колесницы и всадников всего войска фараонова, вошедших за ними в море; не осталось ни одного из них. 29 А сыны Израилевы прошли по суше среди моря: воды [были] им стеною по правую и [стеною] по левую сторону. 30 И избавил Господь в день тот Израильтян из рук Египтян, и увидели [сыны] Израилевы Египтян мертвыми на берегу моря. 31 И увидели Израильтяне руку великую, которую явил Господь над Египтянами, и убоялся народ Господа и поверил Господу и Моисею, рабу Его. Тогда Моисей и сыны Израилевы воспели Господу песнь сию и говорили:
1 І звернувся Господь до Мойсея, промовляючи: 2 Скажи Ізраїльським синам, нехай повернуться і отаборяться напроти поселення між Маґдолом і між морем, напроти Веелсепфона, — перед ними станеш табором біля моря. 3 Тож фараон скаже своєму народові: Сини Ізраїля — вони блукають по землі, бо їх затиснула пустеля. 4 Я ж зроблю непоступливим серце фараона, і він кинеться навздогін за ними. Тож Я прославлюся через фараона та через усе його військо; і всі єгиптяни пізнають, що Я — Господь! І вони зробили так. 5 Єгипетському цареві сповістили, що народ утік. І серце фараона і його слуг повернулося проти народу, і вони сказали: Що ж це ми зробили? Навіщо відпустили Ізраїльських синів, щоб на нас більше не працювали? 6 Отже, фараон запряг свої бойові колісниці й узяв із собою весь свій народ, 7 і взяв шістсот добірних бойових колісниць, усю єгипетську кінноту і начальників варти над усіма. 8 Господь же зробив непоступливим серце фараона, єгипетського царя, і той погнався слідом за Ізраїльськими синами. Але сини Ізраїля виходили під могутньою рукою! 9 І єгиптяни погналися вслід за ними, і знайшли їх, коли вони отаборилися біля моря; і вся кіннота, і бойові колісниці фараона, і його військо, і вершники — перед поселенням, напроти Веелсепфона. 10 Тож фараон наближався. І, поглянувши, сини Ізраїля побачили очима: єгиптяни вишикувалися позаду них, і вони дуже налякалися. І заголосили Ізраїльські сини до Господа. 11 Вони сказали Мойсеєві: Хіба ти вивів нас, щоб погубити в пустелі, чи не було гробниць у Єгипетській землі? Що це ти з нами зробив, вивівши з Єгипту? 12 Хіба не ці самі слова ми говорили тобі в Єгипті, кажучи: Залиши нас, щоб ми служили єгиптянам? Адже краще нам працювати на єгиптян, аніж помирати в цій пустелі. 13 Та Мойсей сказав народові: Будьте мужніми! Стійте і дивіться на спасіння від Бога, яке Він звершить для нас сьогодні. Бо такими, як побачили ви єгиптян сьогодні, більше не побачите їх повік! 14 Господь воюватиме за вас, а ви мовчіть. 15 Господь сказав Мойсеєві: Чому волаєш до Мене? Скажи Ізраїльським синам, нехай рушають. 16 А ти візьми свій посох, простягни свою руку над морем і розділи його! І сини Ізраїля нехай пройдуть посередині моря сушею. 17 І ось, Я зроблю серце фараона та всіх єгиптян непоступливим, і вони підуть слідом за ними. І прославлюся через фараона, через усе його військо, через колісниці та через його коней. 18 І пізнають усі єгиптяни, що Я — Господь, як прославлю Себе через фараона, через колісниці та через його коней. 19 І Божий ангел, який ішов перед табором Ізраїльських синів, піднявся і перейшов у їхній тил. Піднявся і стовп хмари з-перед їхнього обличчя і став позаду них. 20 І він увійшов поміж табір єгиптян і поміж табір Ізраїля. І настала темрява та морок; проминула ніч, і за всю ніч вони не змішалися одне з одним. 21 І простягнув Мойсей руку на море, і за цілу ніч Господь сильним південним вітром відігнав море і зробив море сушею, — вода розступилася. 22 І ввійшли Ізраїльські сини на середину моря по суші, а вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч. 23 Погналися ж і єгиптяни, — усі коні фараона, колісниці та вершники, — і ввійшли слідом за ними на середину моря. 24 І сталося за ранішньої сторожі: у стовпі полум’яному й хмарному Господь поглянув на табір єгиптян і послав у табір єгиптян замішання. 25 Він позв’язував осі їхніх колісниць і дуже ускладнив їм пересування. Тож єгиптяни сказали: Втікаймо від обличчя Ізраїля, бо Господь воює за них проти єгиптян. 26 А Господь промовив до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай повернеться вода на колісниці та на вершників, і нехай вона покриє єгиптян. 27 І простягнув Мойсей руку на море, і на світанку вода повернулася на місце, а єгиптяни втікали під водою. Тож Господь кинув єгиптян усередину моря. 28 Вода повернулася і покрила колісниці, вершників і все військо фараона, — тих, які ввійшли за ними в море. Не залишилося жодного з них. 29 Сини ж Ізраїля пройшли сушею посеред моря, а вода була їм стіною праворуч і стіною ліворуч. 30 І того дня Господь визволив Ізраїля з-під руки єгиптян. А на березі моря Ізраїль побачив мертвих єгиптян. 31 Тож Ізраїль побачив сильну руку — те, що вчинив Господь єгиптянам. І народ став боятися Господа і повірив Богові та Мойсеєві, Його слузі.