1 Некто из племени Левиина пошел и взял себе жену из того же племени. 2 Жена зачала и родила сына и, видя, что он очень красив, скрывала его три месяца; 3 но не могши долее скрывать его, взяла корзинку из тростника и осмолила ее асфальтом и смолою и, положив в нее младенца, поставила в тростнике у берега реки, 4 а сестра его стала вдали наблюдать, что с ним будет. 5 И вышла дочь фараонова на реку мыться, а прислужницы ее ходили по берегу реки. Она увидела корзинку среди тростника и послала рабыню свою взять ее. 6 Открыла и увидела младенца; и вот, дитя плачет [в корзинке]; и сжалилась над ним [дочь фараонова] и сказала: это из Еврейских детей. 7 И сказала сестра его дочери фараоновой: не сходить ли мне и не позвать ли к тебе кормилицу из Евреянок, чтоб она вскормила тебе младенца? 8 Дочь фараонова сказала ей: сходи. Девица пошла и призвала мать младенца. 9 Дочь фараонова сказала ей: возьми младенца сего и вскорми его мне; я дам тебе плату. Женщина взяла младенца и кормила его. 10 И вырос младенец, и она привела его к дочери фараоновой, и он был у нее вместо сына, и нарекла имя ему: Моисей, потому что, говорила она, я из воды вынула его.
11 Спустя много времени, когда Моисей вырос, случилось, что он вышел к братьям своим [сынам Израилевым] и увидел тяжкие работы их; и увидел, что Египтянин бьет одного Еврея из братьев его, [сынов Израилевых]. 12 Посмотрев туда и сюда и видя, что нет никого, он убил Египтянина и скрыл его в песке. 13 И вышел он на другой день, и вот, два Еврея ссорятся; и сказал он обижающему: зачем ты бьешь ближнего твоего? 14 А тот сказал: кто поставил тебя начальником и судьею над нами? не думаешь ли убить меня, как убил [вчера] Египтянина? Моисей испугался и сказал: верно, узнали об этом деле. 15 И услышал фараон об этом деле и хотел убить Моисея; но Моисей убежал от фараона и остановился в земле Мадиамской, и [придя в землю Мадиамскую] сел у колодезя. 16 У священника Мадиамского [было] семь дочерей, [которые пасли овец отца своего Иофора]. Они пришли, начерпали воды и наполнили корыта, чтобы напоить овец отца своего [Иофора]. 17 И пришли пастухи и отогнали их. Тогда встал Моисей и защитил их, [и начерпал им воды] и напоил овец их. 18 И пришли они к Рагуилу, отцу своему, и он сказал [им]: что вы так скоро пришли сегодня? 19 Они сказали: какой-то Египтянин защитил нас от пастухов, и даже начерпал нам воды и напоил овец [наших]. 20 Он сказал дочерям своим: где же он? зачем вы его оставили? позовите его, и пусть он ест хлеб. 21 Моисею понравилось жить у сего человека; и он выдал за Моисея дочь свою Сепфору. 22 Она [зачала и] родила сына, и [Моисей] нарек ему имя: Гирсам, потому что, говорил он, я стал пришельцем в чужой земле. [И зачав еще, родила другого сына, и он нарек ему имя: Елиезер, сказав: Бог отца моего был мне помощником и избавил меня от руки фараона.]
23 Спустя долгое время, умер царь Египетский. И стенали сыны Израилевы от работы и вопияли, и вопль их от работы восшел к Богу. 24 И услышал Бог стенание их, и вспомнил Бог завет Свой с Авраамом, Исааком и Иаковом. 25 И увидел Бог сынов Израилевых, и призрел их Бог.
1 Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку . 2 Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці. 3 Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки. 4 А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі . 5 Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його. 6 А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей. 7 Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину? 8 А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини. 9 І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми. 10 А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей , кажучи: Я його витягла з води. 11 Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля. 12 Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску. 13 А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього? 14 Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія? 15 Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці. 16 А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду , поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька. 17 Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець. 18 А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули? 19 Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець. 20 Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба! 21 І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину. 22 Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам , кажучи: Адже я — захожий у чужій землі. 23 Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога. 24 І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом. 25 Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.