1 И поднял меня дух, и привел меня к восточным воротам дома Господня, которые обращены к востоку. И вот, у входа в ворота двадцать пять человек; и между ними я видел Иазанию, сына Азурова, и Фалтию, сына Ванеева, князей народа. 2 И Он сказал мне: сын человеческий! вот люди, у которых на уме беззаконие и которые дают худой совет в городе сем, 3 говоря: «еще не близко; будем строить домы; он котел, а мы мясо». 4 Посему изреки на них пророчество, пророчествуй, сын человеческий. 5 И нисшел на меня Дух Господень и сказал мне: скажи, так говорит Господь: что говорите вы, дом Израилев, и что на ум вам приходит, это Я знаю. 6 Много убитых ваших вы положили в сем городе и улицы его наполнили трупами. 7 Посему так говорит Господь Бог: убитые ваши, которых вы положили среди него, суть мясо, а он — котел; но вас Я выведу из него. 8 Вы боитесь меча, и Я наведу на вас меч, говорит Господь Бог. 9 И выведу вас из него, и отдам вас в руку чужих, и произведу над вами суд. 10 От меча падете; на пределах Израилевых будут судить вас, и узнаете, что Я Господь. 11 Он не будет для вас котлом, и вы не будете мясом в нем; на пределах Израилевых буду судить вас. 12 И узнаете, что Я Господь; ибо по заповедям Моим вы не ходили и уставов Моих не выполняли, а поступали по уставам народов, окружающих вас. 13 И было, когда я пророчествовал, Фалтия, сын Ванеев, умер. И пал я на лице, и возопил громким голосом, и сказал: о, Господи Боже! неужели Ты хочешь до конца истребить остаток Израиля?
14 И было ко мне слово Господне: 15 сын человеческий! твоим братьям, твоим братьям, твоим единокровным и всему дому Израилеву, всем им говорят живущие в Иерусалиме: «живите вдали от Господа; нам во владение отдана эта земля». 16 На это скажи: так говорит Господь Бог: хотя Я и удалил их к народам и хотя рассеял их по землям, но Я буду для них некоторым святилищем в тех землях, куда пошли они. 17 Затем скажи: так говорит Господь Бог: Я соберу вас из народов, и возвращу вас из земель, в которые вы рассеяны; и дам вам землю Израилеву. 18 И придут туда, и извергнут из нее все гнусности ее и все мерзости ее. 19 И дам им сердце единое, и дух новый вложу в них, и возьму из плоти их сердце каменное, и дам им сердце плотяное, 20 чтобы они ходили по заповедям Моим, и соблюдали уставы Мои, и выполняли их; и будут Моим народом, а Я буду их Богом. 21 А чье сердце увлечется вслед гнусностей их и мерзостей их, поведение тех обращу на их голову, говорит Господь Бог. 22 Тогда Херувимы подняли крылья свои, и колеса подле них; и слава Бога Израилева вверху над ними. 23 И поднялась слава Господа из среды города и остановилась над горою, которая на восток от города.
24 И дух поднял меня и перенес меня в Халдею, к переселенцам, в видении, Духом Божиим. И отошло от меня видение, которое я видел. 25 И я пересказал переселенцам все слова Господа, которые Он открыл мне.
1 І дух мене підняв, і привів мене до брами Господнього дому, що дивилася напроти, до сходу. І ось біля входу в браму якихось двадцять п’ять мужів, і я побачив посеред них Єзонію, сина Езера, і Фалтія, сина Ванеї, провідників народу. 2 І сказав мені Господь: Людський сину, це мужі, які задумують безумне і дають погану пораду в цьому місті, 3 кажучи: Хіба не збудовано нові доми? Це є котел, а ви — м’ясо! 4 Через це пророкуй проти них, пророкуй, людський сину. 5 І зійшов на мене дух, і сказав мені: Так говорить Господь: Так ви сказали, доме Ізраїля, і Я знаю задуми вашого духу! 6 Ви помножили ваших мертвих у цьому місті, і ви наповнили його дороги побитими. 7 Через це так говорить Господь: Ваші мерці, яких ви поставили посеред нього, вони є м’ясом, а воно — казан! І Я вас виведу з-посеред нього. 8 Меча боїтеся, то Я наведу на вас меч, — говорить Господь. 9 І виведу вас з-посеред нього, і віддам вас у руки чужинців, і вчиню серед вас суди. 10 Ви впадете від меча, Я судитиму вас на горах Ізраїля. І ви пізнаєте, що Я — Господь. 11 Воно не буде вам за казан, і ви не будете посеред нього, як м’ясо. Я судитиму вас на горах Ізраїля, 12 і ви пізнаєте, що Я — Господь.
13 І сталося, що коли я пророкував, то Фалтій, син Ванеї, помер, і я впав долілиць, і закричав великим голосом, і я сказав: Горе мені, горе мені, Господи! Невже Ти чиниш кінець тим, що залишилися з Ізраїля? 14 До мене було Господнє слово, що промовляло: 15 Людський сину, твої брати і чоловіки полону, ти і весь дім Ізраїля, — тим, яким сказали ті, що живуть в Єрусалимі: Відійдіть далеко від Господа, нам дана земля у спадок, — досягли кінця.
16 Через це скажи: Так говорить Господь: Відкидаю їх до народів і розсію їх по всій землі, і буду їм на мале освячення в країнах, куди тільки туди ввійдуть. 17 Через це скажи: Так говорить Господь: І прийму їх з народів, і зберу їх з країн, куди Я їх у них розсіяв, і Я дам їм землю Ізраїля. 18 І ввійдуть туди, і викинуть усі її гидоти та всі її беззаконня з неї. 19 І Я дам їм інше серце, і дам їм новий дух, і заберу кам’яне серце з їхнього тіла, і дам їм тілесне серце, 20 щоби ходили за Моїми приписами і берегли Мої заповіді та виконували їх. І будуть Мені за народ, і Я їм буду за Бога. 21 А щодо серця їхніх гидот та їхніх беззаконь, так, як ходить їхнє серце, то Я дав їхні дороги на їхні голови, — говорить Господь.
22 І херувими підняли свої крила і колеса, що поблизу них, і слава Бога Ізраїля, яка на них, — над ними. 23 І Господня слава піднялася з-посеред міста, і стала на горі, що була напроти міста. 24 А дух мене підняв і повів мене в землю халдеїв до полонених у видінні Божим духом. І я вийшов з видіння, яке я побачив, 25 і я сказав полоненим усі Господні слова, які Він мені показав.