1 И было ко мне слово Господне: 2 сын человеческий! изреки пророчество на пастырей Израилевых, изреки пророчество и скажи им, пастырям: так говорит Господь Бог: горе пастырям Израилевым, которые пасли себя самих! не стадо ли должны пасти пастыри? 3 Вы ели тук и во́лною одевались, откормленных овец заколали, а стада не пасли. 4 Слабых не укрепляли, и больной овцы не врачевали, и пораненной не перевязывали, и угнанной не возвращали, и потерянной не искали, а правили ими с насилием и жестокостью. 5 И рассеялись они без пастыря и, рассеявшись, сделались пищею всякому зверю полевому. 6 Блуждают овцы Мои по всем горам и по всякому высокому холму, и по всему лицу земли рассеялись овцы Мои, и никто не разведывает о них, и никто не ищет их. 7 Посему, пастыри, выслушайте слово Господне. 8 Живу Я! говорит Господь Бог; за то, что овцы Мои оставлены были на расхищение и без пастыря сделались овцы Мои пищею всякого зверя полевого, и пастыри Мои не искали овец Моих, и пасли пастыри самих себя, а овец Моих не пасли, — 9 за то, пастыри, выслушайте слово Господне. 10 Так говорит Господь Бог: вот, Я — на пастырей, и взыщу овец Моих от руки их, и не дам им более пасти овец, и не будут более пастыри пасти самих себя, и исторгну овец Моих из челюстей их, и не будут они пищею их. 11 Ибо так говорит Господь Бог: вот, Я Сам отыщу овец Моих и осмотрю их. 12 Как пастух поверяет стадо свое в тот день, когда находится среди стада своего рассеянного, так Я пересмотрю овец Моих и высвобожу их из всех мест, в которые они были рассеяны в день облачный и мрачный. 13 И выведу их из народов, и соберу их из стран, и приведу их в землю их, и буду пасти их на горах Израилевых, при потоках и на всех обитаемых местах земли сей. 14 Буду пасти их на хорошей пажити, и загон их будет на высоких горах Израилевых; там они будут отдыхать в хорошем загоне и будут пастись на тучной пажити, на горах Израилевых. 15 Я буду пасти овец Моих и Я буду покоить их, говорит Господь Бог. 16 Потерявшуюся отыщу и угнанную возвращу, и пораненную перевяжу, и больную укреплю, а разжиревшую и буйную истреблю; буду пасти их по правде. 17 Вас же, овцы Мои, — так говорит Господь Бог, — вот, Я буду судить между овцою и овцою, между бараном и козлом. 18 Разве мало вам того, что пасетесь на хорошей пажити, а между тем остальное на пажити вашей топчете ногами вашими, пьете чистую воду, а оставшуюся мутите ногами вашими, 19 так что овцы Мои должны питаться тем, что потоптано ногами вашими, и пить то, что возмущено ногами вашими? 20 Посему так говорит им Господь Бог: вот, Я Сам буду судить между овцою тучною и овцою тощею. 21 Так как вы толкаете боком и плечом, и рогами своими бодаете всех слабых, доколе не вытолкаете их вон, — 22 то Я спасу овец Моих, и они не будут уже расхищаемы, и рассужу между овцою и овцою. 23 И поставлю над ними одного пастыря, который будет пасти их, раба Моего Давида; он будет пасти их, и он будет у них пастырем. 24 И Я, Господь, буду их Богом, и раб Мой Давид будет князем среди них. Я, Господь, сказал это. 25 И заключу с ними завет мира и удалю с земли лютых зверей, так что безопасно будут жить в степи и спать в лесах. 26 Дарую им и окрестностям холма Моего благословение, и дождь буду ниспосылать в свое время; это будут дожди благословения. 27 И полевое дерево будет давать плод свой, и земля будет давать произведения свои; и будут они безопасны на земле своей, и узнают, что Я Господь, когда сокрушу связи ярма их и освобожу их из руки поработителей их. 28 Они не будут уже добычею для народов, и полевые звери не будут пожирать их; они будут жить безопасно, и никто не будет устрашать их . 29 И произведу у них насаждение славное, и не будут уже погибать от голода на земле и терпеть посрамления от народов. 30 И узнают, что Я, Господь Бог их, с ними, и они, дом Израилев, Мой народ, говорит Господь Бог, 31 и что вы — овцы Мои, овцы паствы Моей; вы — человеки, а Я Бог ваш, говорит Господь Бог.
1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь, Господь: О, пастирі Ізраїля! Хіба пастирі пасуть себе самих? Чи пастирі пасуть овець? 3 Ось ви споживали молоко й одягалися у вовну, і ріжете годоване, та не пасете Моїх овець. 4 Ви не зміцнюєте слабке, і ви не лікували хворе, і ви не перев’язали розбите, і не повернули заблукане, і не шукали згублене, а обклали роботою сильне. 5 І Мої вівці розсипалися, тому що не було пастирів, і стали їжею для всіх диких звірів. 6 І розсіялися Мої вівці по всякій горі й по всякому високому горбі, і по поверхні всієї землі вони розсіялися, і не було нікого, хто шукав би, і нікого, хто би повертав.
7 Через це, пастирі, послухайте Господнє слово: 8 Живу Я, — говорить Господь, Господь, — тому що Мої вівці були на пограбування і Мої вівці були на їжу всім звірам рівнини, тому що не було пастирів, і пастирі не шукали Моїх овець, і пастирі пасли себе самих, а не пасли Моїх овець! 9 Задля цього, пастирі, 10 так говорить Господь: Ось Я проти пастирів і домагатимуся Моїх овець з їхніх рук, і відставлю їх, щоб не пасли Моїх овець, і пастирі більше не пастимуть їх. І вирву Моїх овець з їхніх уст, і більше не будуть їм у їжу. 11 Тому що так говорить Господь: Ось Я домагатимуся Моїх овець і навідаюся до них.
12 Як пастир шукає своє стадо в день, коли є темрява і хмара посеред розлучених овець, так Я шукатиму Моїх овець і заберу їх з усякого місця, куди вони були розсіяні туди в похмурий день темряви. 13 І виведу їх з народів, і зберу їх з країн, і введу їх у їхню землю, і пастиму їх на горах Ізраїля та в долинах, і в усякому поселенні землі. 14 Я пастиму їх на доброму пасовиську, і їхні загороди будуть на високій горі Ізраїля. Там спатимуть і там спочинуть з доброю їжею, і пастимуться на ситому пасовиську на горах Ізраїля. 15 Я пастиму Моїх овець, і Я дам їм спочинок, і вони пізнають, що Я — Господь. Так говорить Господь: 16 Я шукатиму загибле і поверну те, що заблудило, і обв’яжу розбите та підкріплю слабке, і стерегтиму сильного та пастиму їх судом. 17 І ви, вівці, так говорить Господь: Ось Я судитиму між вівцею і вівцею, баранами і козлами. 18 І не досить, вам, що на доброму пасовиську ви паслися, і ви топчете решту пасовиська вашими ногами? І ви пили стоячу воду, а решту розколотили вашими ногами? 19 І Мої вівці випасали топтане вашими ногами і пили воду, сколочену вашими ногами. 20 Через це так говорить Господь, Господь: Ось Я судитиму між сильною вівцею і між слабкою вівцею, 21 тому що ви розпихаєте ребрами та вашими лопатками, і ви кололи вашими рогами, і відпихали всяке немічне. 22 Та Я спасу Моїх овець, і більше не будуть на пограбування, і судитиму між бараном і бараном.
23 І підніму над ними іншого пастиря, і він їх пастиме, Мого раба Давида, і він буде їхнім пастирем. 24 І Я, Господь, буду їм за Бога, а Давид — володарем посеред них. Я, Господь, сказав! 25 І Я заповім Давидові завіт миру, і знищу поганих звірів із землі, і вони поселяться в пустелі, і спатимуть у лісах. 26 І Я дам їх довкола Моєї гори. І дам вам дощ, дощ благословення. 27 І дерева, що на рівнині, дадуть їхній плід, і земля дасть свою силу, і вони поселяться на їхній землі в надії миру, і пізнають, що Я — Господь, коли Я розіб’ю їхнє ярмо. І Я визволю їх з руки тих, що їх гнобили, 28 і більше не будуть на пограбування для народів, і звірі землі більше не поїдатимуть їх. І поселяться в надії, і не буде того, хто злякає їх. 29 І Я підніму їм сад миру, і більше не будуть винищені голодом на землі, і не переноситимуть більше погорду народів. 30 І пізнають, що Я — їхній Господь Бог, а вони — Мій народ, дім Ізраїля, — говорить Господь. 31 Ви — Мої вівці, вівці Мого стада, а Я — Ваш Господь Бог, — говорить Господь.