1 Потом, через четырнадцать лет, опять ходил я в Иерусалим с Варнавою, взяв с собою и Тита. 2 Ходил же по откровению, и предложил там, и особо знаменитейшим, благовествование, проповедуемое мною язычникам, не напрасно ли я подвизаюсь или подвизался. 3 Но они и Тита, бывшего со мною, хотя и Еллина, не принуждали обрезаться, 4 а вкравшимся лжебратиям, скрытно приходившим подсмотреть за нашею свободою, которую мы имеем во Христе Иисусе, чтобы поработить нас, 5 мы ни на час не уступили и не покорились, дабы истина благовествования сохранилась у вас. 6 И в знаменитых чем-либо, какими бы ни были они когда-либо, для меня нет ничего особенного: Бог не взирает на лице человека. И знаменитые не возложили на меня ничего более. 7 Напротив того, увидев, что мне вверено благовестие для необрезанных, как Петру для обрезанных 8 (ибо Содействовавший Петру в апостольстве у обрезанных содействовал и мне у язычников), 9 и, узнав о благодати, данной мне, Иаков и Кифа и Иоанн, почитаемые столпами, подали мне и Варнаве руку общения, чтобы нам идти к язычникам, а им к обрезанным, 10 только чтобы мы помнили нищих, что и старался я исполнять в точности.
11 Когда же Петр пришел в Антиохию, то я лично противостал ему, потому что он подвергался нареканию. 12 Ибо, до прибытия некоторых от Иакова, ел вместе с язычниками; а когда те пришли, стал таиться и устраняться, опасаясь обрезанных. 13 Вместе с ним лицемерили и прочие Иудеи, так что даже Варнава был увлечен их лицемерием. 14 Но когда я увидел, что они не прямо поступают по истине Евангельской, то сказал Петру при всех: если ты, будучи Иудеем, живешь по-язычески, а не по-иудейски, то для чего язычников принуждаешь жить по-иудейски? 15 Мы по природе Иудеи, а не из язычников грешники; 16 однако же, узнав, что человек оправдывается не делами закона, а только верою в Иисуса Христа, и мы уверовали во Христа Иисуса, чтобы оправдаться верою во Христа, а не делами закона; ибо делами закона не оправдается никакая плоть. 17 Если же, ища оправдания во Христе, мы и сами оказались грешниками, то неужели Христос есть служитель греха? Никак. 18 Ибо если я снова созидаю, что разрушил, то сам себя делаю преступником. 19 Законом я умер для закона, чтобы жить для Бога. Я сораспялся Христу, 20 и уже не я живу, но живет во мне Христос. А что ныне живу во плоти, то живу верою в Сына Божия, возлюбившего меня и предавшего Себя за меня. 21 Не отвергаю благодати Божией; а если законом оправдание, то Христос напрасно умер.
Свобода в Христі
1 Потім, по чотирнадцяти роках, я знову прибув з Варнавою в Єрусалим, взявши із собою Тита.
2 Пішов, як мені було об’явлено, і там виклав їм Євангеліє, яке проповідую язичникам, а видатним — окремо, чи часом не даремно я працюю або працював.
3 Але навіть Тит, який був зі мною, бувши греком, не був примушений обрізатися.
4 А щодо фальшивих братів, які приєдналися, щоби підглянути за нашою свободою, яку маємо в Ісусі Христі, аби нас поневолити,
5 то ми їм ні на мить не піддалися, щоб істина Євангелія збереглася у вас.
6 Стосовно тих, які вважають себе кимось, — для мене немає жодної різниці, якими вони були колись, — то Бог не дивиться на обличчя людини. Адже ті, хто вважає себе кимось, мені нічого не додали.
7 Навпаки, побачивши, що мені довірено Євангеліє між язичниками, як і Петрові між обрізаними, —
8 адже Той, Хто допоміг Петрові бути апостолом між обрізаними, допоміг і мені між язичниками, —
9 та визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Іван, котрі вважаються стовпами, подали мені й Варнаві, як співучасникам, руки, щоб ми йшли до язичників, а вони — до обрізаних,
10 аби тільки ми пам’ятали про вбогих, що, власне, я і намагався робити.
Петро та Павло в Антіохії
11 Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я особисто виступив проти нього, бо він заслуговував на докір.
12 Ще до того, як деякі прийшли від Якова, він їв разом з язичниками. А коли ті надійшли, він став сторонитися і відмежовуватися, боячись обрізаних.
13 Лицемірили з ним й інші юдеї, так що й Варнава приєднався до їхнього лицемірства.
14 Але коли я побачив, що вони не послідовні щодо істини Євангелія, то я прилюдно сказав Кифі: Якщо ти, юдей, живеш як язичник, а не як юдей, то чому змушуєш язичників жити по-юдейському?
15 Ми від природи юдеї, а не грішники з язичників.
Ніхто не виправдається ділами Закону
16 Знаючи, що людина не може оправдатися ділами Закону, але тільки вірою в Ісуса Христа, ми повірили в Ісуса Христа, щоб оправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жодна людина не буде оправдана ділами Закону.
17 Якщо, шукаючи оправдання в Христі, ми й самі виявилися грішниками, то невже Христос є служителем гріха? Зовсім ні!
18 Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував, то роблю себе порушником.
19 Адже через Закон я помер для Закону, щоби жити для Бога. Я розп’ятий разом з Христом.
20 І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене.
21 Я не відкидаю Божої благодаті. Бо якщо праведність через Закон, то даремно помер Христос.