1 И сказал Господь Авраму: пойди из земли твоей, от родства твоего и из дома отца твоего [и иди] в землю, которую Я укажу тебе; 2 и Я произведу от тебя великий народ, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое, и будешь ты в благословение; 3 Я благословлю благословляющих тебя, и злословящих тебя прокляну; и благословятся в тебе все племена земные.
4 И пошел Аврам, как сказал ему Господь; и с ним пошел Лот. Аврам был семидесяти пяти лет, когда вышел из Харрана. 5 И взял Аврам с собою Сару, жену свою, Лота, сына брата своего, и все имение, которое они приобрели, и всех людей, которых они имели в Харране; и вышли, чтобы идти в землю Ханаанскую; и пришли в землю Ханаанскую. 6 И прошел Аврам по земле сей [по длине ее] до места Сихема, до дубравы Море́. В этой земле тогда [жили] Хананеи. 7 И явился Господь Авраму и сказал [ему]: потомству твоему отдам Я землю сию. И создал там [Аврам] жертвенник Господу, Который явился ему. 8 Оттуда двинулся он к горе, на восток от Вефиля; и поставил шатер свой так, что от него Вефиль был на запад, а Гай на восток; и создал там жертвенник Господу и призвал имя Господа, [явившегося ему]. 9 И поднялся Аврам и продолжал идти к югу.
10 И был голод в той земле. И сошел Аврам в Египет, пожить там, потому что усилился голод в земле той. 11 Когда же он приближался к Египту, то сказал Саре, жене своей: вот, я знаю, что ты женщина, прекрасная видом; 12 и когда Египтяне увидят тебя, то скажут: это жена его; и убьют меня, а тебя оставят в живых; 13 скажи же, что ты мне сестра, дабы мне хорошо было ради тебя, и дабы жива была душа моя чрез тебя. 14 И было, когда пришел Аврам в Египет, Египтяне увидели, что она женщина весьма красивая; 15 увидели ее и вельможи фараоновы и похвалили ее фараону; и взята была она в дом фараонов. 16 И Авраму хорошо было ради ее; и был у него мелкий и крупный скот и ослы, и рабы и рабыни, и лошаки и верблюды. 17 Но Господь поразил тяжкими ударами фараона и дом его за Сару, жену Аврамову. 18 И призвал фараон Аврама и сказал: что ты это сделал со мною? для чего не сказал мне, что она жена твоя? 19 для чего ты сказал: она сестра моя? и я взял было ее себе в жену. И теперь вот жена твоя; возьми [ее] и пойди. 20 И дал о нем фараон повеление людям, и проводили его, и жену его, и все, что у него было, [и Лота с ним].
1 І сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й зі свого роду, і з дому свого батька — в землю, котру тобі покажу. 2 І зроблю тебе великим народом, і поблагословлю тебе, звеличу твоє ім’я, — і ти будеш благословенним. 3 Я поблагословлю тих, які благословляють тебе, а тих, які проклинають тебе, — прокляну; і благословенні будуть в тобі всі племена землі.
4 І пішов Аврам, як і звелів йому Господь, а з ним пішов Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана. 5 Аврам взяв свою дружину Сару і Лота — сина свого брата, і все їхнє майно, котре надбали, і всяку душу, яку придбали в Харані, і вийшли, щоб іти до Ханаанської землі; і вони прибули в Ханаанську землю; 6 і Аврам пройшовся тією землею по її довжині — аж до місця Сихем, до високого дуба. А жили тоді на [тій] землі ханаанці.
7 І з’явився Господь Аврамові та сказав йому: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господеві, Який йому з’явився. 8 А звідти він вирушив до гори на схід від Бетелю і поставив там свій намет: Бетель — на захід, а на схід — Анґе. І збудував там жертовник Господу, і прикликав Ім’я Господнє. 9 І піднявся Аврам, і пішовши, отаборився в пустелі.
10 Та на землі настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо на землі запанував голод. 11 Сталося, коли наблизився Аврам, щоб увійти до Єгипту, то сказав Аврам своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива. 12 І станеться, коли побачать тебе єгиптяни, то скажуть: Вона його дружина; і вб’ють мене, а тебе залишать. 13 Тому говори так : Я його сестра. Щоб мені було добре через тебе і щоб живою була моя душа через тебе.
14 Сталося, коли ввійшов Аврам у Єгипет, то побачили єгиптяни його жінку, яка була дуже гарна. 15 І побачили її вельможі фараона, і розхвалили її перед фараоном, і ввели її до фараонового дому. 16 Тож через неї Аврамові поводилося добре; і були в нього вівці, телята й осли, раби та рабині, мули й верблюди. 17 І покарав Бог фараона і його дім великими та тяжкими карами — через Сару, Аврамову дружину. 18 Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона — твоя дружина? 19 Навіщо сказав ти: Вона — моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. І ось тепер твоя дружина перед тобою: забирай та йди геть! 20 І наказав фараон мужам щодо Аврама, аби провели його, дружину його, усе, що було в нього, і Лота з ним.