1 Авраам поднялся оттуда к югу и поселился между Кадесом и между Суром; и был на время в Гераре. 2 И сказал Авраам о Сарре, жене своей: она сестра моя. [Ибо он боялся сказать, что это жена его, чтобы жители города того не убили его за нее.] И послал Авимелех, царь Герарский, и взял Сарру. 3 И пришел Бог к Авимелеху ночью во сне и сказал ему: вот, ты умрешь за женщину, которую ты взял, ибо она имеет мужа. 4 Авимелех же не прикасался к ней и сказал: Владыка! неужели ты погубишь [не знавший сего ] и невинный народ? 5 Не сам ли он сказал мне: она сестра моя? И она сама сказала: он брат мой. Я сделал это в простоте сердца моего и в чистоте рук моих. 6 И сказал ему Бог во сне: и Я знаю, что ты сделал сие в простоте сердца твоего, и удержал тебя от греха предо Мною, потому и не допустил тебя прикоснуться к ней; 7 теперь же возврати жену мужу, ибо он пророк и помолится о тебе, и ты будешь жив; а если не возвратишь, то знай, что непременно умрешь ты и все твои. 8 И встал Авимелех утром рано, и призвал всех рабов своих, и пересказал все слова сии в уши их; и люди сии [все] весьма испугались. 9 И призвал Авимелех Авраама и сказал ему: что ты с нами сделал? чем согрешил я против тебя, что ты навел было на меня и на царство мое великий грех? Ты сделал со мною дела, каких не делают. 10 И сказал Авимелех Аврааму: что ты имел в виду, когда делал это дело? 11 Авраам сказал: я подумал, что нет на месте сем страха Божия, и убьют меня за жену мою; 12 да она и подлинно сестра мне: она дочь отца моего, только не дочь матери моей; и сделалась моею женою; 13 когда Бог повел меня странствовать из дома отца моего, то я сказал ей: сделай со мною сию милость, в какое ни придем мы место, везде говори обо мне: это брат мой. 14 И взял Авимелех [серебра тысячу сиклей и] мелкого и крупного скота, и рабов и рабынь, и дал Аврааму; и возвратил ему Сарру, жену его. 15 И сказал Авимелех [Аврааму]: вот, земля моя пред тобою; живи, где тебе угодно. 16 И Сарре сказал: вот, я дал брату твоему тысячу сиклей серебра; вот, это тебе покрывало для очей пред всеми, которые с тобою, и пред всеми ты оправдана. 17 И помолился Авраам Богу, и исцелил Бог Авимелеха, и жену его, и рабынь его, и они стали рождать; 18 ибо заключил Господь всякое чрево в доме Авимелеха за Сарру, жену Авраамову.
1 Авраам вирушив звідти в землю на південь і поселився між Кадисом і Суром, — він замешкав у Ґерарах. 2 І сказав Авраам про свою дружину Сарру: Вона моя сестра, оскільки побоявся сказати «вона моя дружина», щоби часом через неї його не вбили чоловіки міста. І послав Авімелех, цар Ґерар, і взяв Сарру.
3 І прийшов Бог до Авімелеха вночі уві сні, і сказав: Ось ти вмираєш через жінку, яку ти взяв, бо вона живе із чоловіком. 4 Авімелех не був із нею, тож він сказав: Господи, чи знищиш праведний народ, який через незнання грішить ? 5 Хіба ж не він мені сказав: Вона є моєю сестрою? І вона мені сказала: Він є моїм братом. Із чистим серцем і з праведністю рук я зробив це.
6 А Бог сказав йому уві сні: Тож Я, знаючи, що із чистим серцем зробив ти це, пощадив тебе, щоб не згрішив ти проти Мене. Тому й не допустив Я, щоб ти був з нею. 7 Тепер же поверни жінку чоловікові, бо він пророк; тож помолиться він за тебе, — і житимеш. Якщо ж не повернеш, — знай, що помреш ти і всі твої.
8 Авімелех устав вранці, закликав усіх своїх слуг і переказав усі ці слова в їхні вуха; тож усі люди дуже налякалися. 9 Тож Авімелех покликав Авраама і сказав йому: Навіщо це ти нам зробив? Хіба згрішили ми чимось перед тобою, що ти навів на мене і на моє царство тяжкий гріх? Те, чого ніхто не робить, — ти зробив мені. 10 Промовив Авімелех Авраамові: Що ти задумав, коли робив це? 11 Авраам же промовив: Бо сказав я: Ось, на цьому місці немає пошани до Бога, тож мене вб’ють через мою дружину. 12 Але вона й справді моя сестра — по батькові, але не по матері, і стала моєю дружиною. 13 І сталося, коли вивів мене Бог з дому мого батька, то я сказав їй: Скрізь, куди лише підемо, кажи про мене, що це твій брат, — зроби мені таку ласку.
14 Тож Авімелех узяв тисячу дідрахм, овець і телят, рабів і рабинь, і дав Авраамові, і повернув йому Сарру, його дружину. 15 І сказав Авімелех Авраамові: Ось, перед тобою моя земля; де лише буде тобі до вподоби, — там і перебувай. 16 А Саррі сказав: Ось, дав я тисячу дідрахм твоєму братові, — це буде тобі на вшанування твоєї особи і всім, які з тобою; і завжди говори правду. 17 Помолився Авраам до Бога, і зцілив Бог Авімелеха, його дружину та його рабинь — і вони почали народжувати. 18 Тому що Господь справді замкнув зовні кожну утробу в Авімелеховому домі через Сарру, Авраамову дружину.