1 И увидела Рахиль, что она не рождает детей Иакову, и позавидовала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне детей, а если не так, я умираю. 2 Иаков разгневался на Рахиль и сказал [ей]: разве я Бог, Который не дал тебе плода чрева? 3 Она сказала: вот служанка моя Валла; войди к ней; пусть она родит на колени мои, чтобы и я имела детей от нее. 4 И дала она Валлу, служанку свою, в жену ему; и вошел к ней Иаков. 5 Валла [служанка Рахилина] зачала и родила Иакову сына. 6 И сказала Рахиль: судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына. Посему нарекла ему имя: Дан. 7 И еще зачала и родила Валла, служанка Рахилина, другого сына Иакову. 8 И сказала Рахиль: борьбою сильною боролась я с сестрою моею и превозмогла. И нарекла ему имя: Неффалим. 9 Лия увидела, что перестала рождать, и взяла служанку свою Зелфу, и дала ее Иакову в жену, [и он вошел к ней]. 10 И Зелфа, служанка Лиина, [зачала и] родила Иакову сына. 11 И сказала Лия: прибавилось. И нарекла ему имя: Гад. 12 И [еще зачала] Зелфа, служанка Лии, [и] родила другого сына Иакову. 13 И сказала Лия: к благу моему, ибо блаженною будут называть меня женщины. И нарекла ему имя: Асир. 14 Рувим пошел во время жатвы пшеницы, и нашел мандрагоровые яблоки в поле, и принес их Лии, матери своей. И Рахиль сказала Лии [сестре своей]: дай мне мандрагоров сына твоего. 15 Но [Лия] сказала ей: неужели мало тебе завладеть мужем моим, что ты домогаешься и мандрагоров сына моего? Рахиль сказала: так пусть он ляжет с тобою эту ночь, за мандрагоры сына твоего. 16 Иаков пришел с поля вечером, и Лия вышла ему навстречу и сказала: войди ко мне [сегодня], ибо я купила тебя за мандрагоры сына моего. И лег он с нею в ту ночь. 17 И услышал Бог Лию, и она зачала и родила Иакову пятого сына. 18 И сказала Лия: Бог дал возмездие мне за то, что я отдала служанку мою мужу моему. И нарекла ему имя: Иссахар [что значит возмездие]. 19 И еще зачала Лия, и родила Иакову шестого сына. 20 И сказала Лия: Бог дал мне прекрасный дар; теперь будет жить у меня муж мой, ибо я родила ему шесть сынов. И нарекла ему имя: Завулон. 21 Потом родила дочь и нарекла ей имя: Дина. 22 И вспомнил Бог о Рахили, и услышал ее Бог, и отверз утробу ее. 23 Она зачала и родила [Иакову] сына, и сказала [Рахиль]: снял Бог позор мой. 24 И нарекла ему имя: Иосиф, сказав: Господь даст мне и другого сына.
25 После того, как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: отпусти меня, и пойду я в свое место и в свою землю; 26 отдай [мне] жен моих и детей моих, за которых я служил тебе, и я пойду, ибо ты знаешь службу мою, какую я служил тебе. 27 И сказал ему Лаван: о, если бы я нашел благоволение пред очами твоими! я примечаю, что за тебя Господь благословил меня. 28 И сказал: назначь себе награду от меня, и я дам [тебе]. 29 И сказал ему [Иаков]: ты знаешь, как я служил тебе, и каков стал скот твой при мне; 30 ибо мало было у тебя до меня, а стало много; Господь благословил тебя с приходом моим; когда же я буду работать для своего дома? 31 И сказал [ему Лаван]: что́ дать тебе? Иаков сказал [ему]: не давай мне ничего. Если только сделаешь мне, что я скажу, то я опять буду пасти и стеречь овец твоих. 32 Я пройду сегодня по всему стаду овец твоих; отдели из него всякий скот с крапинами и с пятнами, всякую скотину черную из овец, также с пятнами и с крапинами из коз. Такой скот будет наградою мне [и будет мой]. 33 И будет говорить за меня пред тобою справедливость моя в следующее время, когда придешь посмотреть награду мою. Всякая из коз не с крапинами и не с пятнами, и из овец не черная, краденое это у меня. 34 Лаван сказал [ему]: хорошо, пусть будет по твоему слову. 35 И отделил в тот день козлов пестрых и с пятнами, и всех коз с крапинами и с пятнами, всех, на которых было несколько белого, и всех черных овец, и отдал на руки сыновьям своим; 36 и назначил расстояние между собою и между Иаковом на три дня пути. Иаков же пас остальной мелкий скот Лаванов. 37 И взял Иаков свежих прутьев тополевых, миндальных и яворовых, и вырезал на них [Иаков] белые полосы, сняв кору до белизны, которая на прутьях, 38 и положил прутья с нарезкою пред скотом в водопойных корытах, куда скот приходил пить, и где, приходя пить, зачинал пред прутьями. 39 И зачинал скот пред прутьями, и рождался скот пестрый, и с крапинами, и с пятнами. 40 И отделял Иаков ягнят, и ставил скот лицем к пестрому и всему черному скоту Лаванову; и держал свои стада особо и не ставил их вместе со скотом Лавана. 41 Каждый раз, когда зачинал скот крепкий, Иаков клал прутья в корытах пред глазами скота, чтобы он зачинал пред прутьями. 42 А когда зачинал скот слабый, тогда он не клал. И доставался слабый скот Лавану, а крепкий Иакову. 43 И сделался этот человек весьма, весьма богатым, и было у него множество мелкого скота [и крупного скота], и рабынь, и рабов, и верблюдов, и ослов.
1 Побачила ж Рахиль, що не народила дитини Якову, і сповнилася заздрощів Рахиль до своєї сестри, і промовила до Якова: Дай мені дітей! Якщо ж ні — я помру! 2 Тоді Яків обурився на Рахиль і сказав: Хіба ж я замість Бога, Який позбавив тебе плоду лона? 3 А вона сказала Якову: Ось моя рабиня Вала; увійди до неї, — і народить на мої коліна, тож матиму і я дітей від неї. 4 І вона дала йому свою рабиню Валу — за дружину, і Яків увійшов до неї. 5 Вала, рабиня Рахилі, завагітніла й народила Якову сина. 6 І сказала Рахиль: Бог присудив на мою користь, і почув мій голос, і дав мені сина. Тому-то й дала йому ім’я — Дан . 7 І завагітніла знову Вала, рабиня Рахилі, і народила другого сина Якову. 8 І сказала Рахиль: Підтримав мене Бог: я змагалася з моєю сестрою — і перемогла. Тож дала йому ім’я — Нефталим .
9 Побачила ж Лія, що перестала народжувати, і взяла свою рабиню Зелфу, і дала її Якову за дружину. 10 Яків увійшов до неї — і Зелфа, Ліїна рабиня, завагітніла і народила Якову сина. 11 Тож сказала Лія: Яке щастя! І вона дала йому ім’я — Ґад . 12 І ще завагітніла Зелфа, Ліїна рабиня, і знову народила Якову — другого сина. 13 А Лія сказала: Я щаслива, бо жінки називатимуть мене блаженною. І дала йому ім’я — Асир .
14 Якось вийшов Рувим у дні жнив пшениці й знайшов у полі мандраґорові яблука; він приніс їх своїй матері Лії. А Рахиль сказала Лії: Дай мені мандраґорових яблук твого сина. 15 Та Лія сказала: Хіба не досить тобі того, що ти забрала мого чоловіка? Невже ще й мандраґорові яблука мого сина забереш? А Рахиль відповіла: Гаразд, нехай за мандраґорові яблука твого сина цієї ночі він спить з тобою. 16 Прийшов же Яків увечері з поля, а Лія вийшла йому назустріч, та й сказала: Сьогодні заходь до мене, бо я найняла тебе за мандраґорові яблука мого сина. Тож тієї ночі він спав з нею. 17 І Бог вислухав Лію, і вона завагітніла, і народила Якову п’ятого сина. 18 І сказала Лія: Бог винагородив мене за те, що я дала мою рабиню своєму чоловікові. І дала йому ім’я — Іссахар, тобто Винагорода.
19 І знову завагітніла Лія, і народила Якову шостого сина. 20 І сказала Лія: Обдарував мене Бог чудовим даром. Саме тепер вибере мене мій чоловік, бо я народила йому шістьох синів. І дала йому ім’я — Завулон. 21 А після цього народила дочку і дала їй ім’я — Діна.
22 Згадав же Бог Рахиль, і Бог вислухав її, і відкрив її лоно. 23 Завагітнівши, вона народила Якову сина. І сказала Рахиль: Бог зняв з мене ганьбу; 24 і дала йому ім’я — Йосиф , кажучи: Нехай додасть мені Бог іншого сина.
25 Сталося ж: коли народила Рахиль Йосифа, то Яків сказав Лаванові: Відпусти мене, щоб я відійшов у свою місцевість і до свого краю. 26 Віддай моїх дружин і дітей, задля яких я на тебе працював, щоб я пішов. Бо ти знаєш ту примусову роботу, котру я відробив тобі. 27 А Лаван сказав йому: Якщо я знайшов у тебе ласку… адже через знамення я побачив, що поблагословив мене Бог з твоїм приходом. 28 Визнач мені, скільки тобі платити, — і я дам. 29 А Яків йому сказав: Ти знаєш, як для тебе я працював, і скільки було твоєї худоби зі мною. 30 Адже мало було того, що належало тобі до мого приходу , а стало численним, і поблагословив тебе Господь з моїм прибуттям. А тепер, коли я подбаю за власний дім? 31 А Лаван запитав його: Що тобі дати? Не давай мені нічого, — відповів йому Яків, — я знову пастиму і стерегтиму твоїх овець, якщо зробиш мені те, що я скажу: 32 Сьогодні обійди свою отару й вилучи звідти кожну рябу овечку з-поміж овець і кожну чисто білу та крапчасту тварину між козами. Оце буде моя платня. 33 І завтра свідчитиме про мене моя праведність, бо моя платня буде перед тобою; усе, що не крапчасте або чисто біле серед кіз та рябе серед овець, — те мною вкрадене. 34 А Лаван йому сказав: Нехай буде за твоїм словом.
35 І відділив того дня рябих і чисто білих козлів, і всі рябі та чисто білі кози, і все, що мало в собі біле, а все, що серед баранів було рябе, дав у руки своїх синів. 36 І розділив їх з Яковом відстанню в три дні ходи. Яків же пас ту отару Лавана, яка залишилася.
37 Взяв собі Яків зеленого галуззя з тополі, з мигдалевого дерева і з платана; нарізав Яків білих пасів, здираючи зелену кору ; на галузках появлялося те, що набіло обстругане — полосате. 38 І поклав палиці, котрі обстругав, у жолоби для води, щоб як вівці прийдуть пити біля палиць, то під час водопою 39 вівці паруватимуться при галузках. І народжували вівці чисто білих, крапчастих і крапчасто-рябих ягнят. 40 Яків розділив ягнят, а перед вівцями поставив чисто білого барана і також кожне крапчасте з ягнят. І відділив собі отари окремо — не змішував їх з вівцями Лавана. 41 Сталося ж, що в час, коли вівці парувалися і зачинали, Яків клав палиці перед вівцями в коритах, щоб вони парувалися перед палицями. 42 А коли вівці дали приплід, — палиць вже не клав. Тож непозначені належали Лаванові, а позначені — Якову. 43 І надзвичайно розбагатів той чоловік — і було в нього багато худоби і волів, рабів і рабинь, верблюдів і ослів.