1 В то время Иуда отошел от братьев своих и поселился близ одного Одолламитянина, которому имя: Хира. 2 И увидел там Иуда дочь одного Хананеянина, которому имя: Шуа; и взял ее и вошел к ней. 3 Она зачала и родила сына; и он нарек ему имя: Ир. 4 И зачала опять, и родила сына, и нарекла ему имя: Онан. 5 И еще родила сына [третьего] и нарекла ему имя: Шела. Иуда был в Хезиве, когда она родила его. 6 И взял Иуда жену Иру, первенцу своему; имя ей Фамарь. 7 Ир, первенец Иудин, был неугоден пред очами Господа, и умертвил его Господь. 8 И сказал Иуда Онану: войди к жене брата твоего, женись на ней, как деверь, и восстанови семя брату твоему. 9 Онан знал, что семя будет не ему, и потому, когда входил к жене брата своего, изливал [семя] на землю, чтобы не дать семени брату своему. 10 Зло было пред очами Господа то, что он делал; и Он умертвил и его. 11 И сказал Иуда Фамари, невестке своей [по смерти двух сыновей своих]: живи вдовою в доме отца твоего, пока подрастет Шела, сын мой. Ибо он сказал [в уме своем]: не умер бы и он подобно братьям его. Фамарь пошла и стала жить в доме отца своего.
12 Прошло много времени, и умерла дочь Шуи, жена Иудина. Иуда, утешившись, пошел в Фамну к стригущим скот его, сам и Хира, друг его, Одолламитянин. 13 И уведомили Фамарь, говоря: вот, свекор твой идет в Фамну стричь скот свой. 14 И сняла она с себя одежду вдовства своего, покрыла себя покрывалом и, закрывшись, села у ворот Енаима, что на дороге в Фамну. Ибо видела, что Шела вырос, и она не дана ему в жену. 15 И увидел ее Иуда и почел ее за блудницу, потому что она закрыла лице свое. [И не узнал ее.] 16 Он поворотил к ней и сказал: войду я к тебе. Ибо не знал, что это невестка его. Она сказала: что ты дашь мне, если войдешь ко мне? 17 Он сказал: я пришлю тебе козленка из стада [моего]. Она сказала: дашь ли ты мне залог, пока пришлешь? 18 Он сказал: какой дать тебе залог? Она сказала: печать твою, и перевязь твою, и трость твою, которая в руке твоей. И дал он ей и вошел к ней; и она зачала от него. 19 И, встав, пошла, сняла с себя покрывало свое и оделась в одежду вдовства своего. 20 Иуда же послал козленка чрез друга своего Одолламитянина, чтобы взять залог из руки женщины, но он не нашел ее. 21 И спросил жителей того места, говоря: где блудница, которая была в Енаиме при дороге? Но они сказали: здесь не было блудницы. 22 И возвратился он к Иуде и сказал: я не нашел ее; да и жители места того сказали: здесь не было блудницы. 23 Иуда сказал: пусть она возьмет себе, чтобы только не стали над нами смеяться; вот, я посылал этого козленка, но ты не нашел ее. 24 Прошло около трех месяцев, и сказали Иуде, говоря: Фамарь, невестка твоя, впала в блуд, и вот, она беременна от блуда. Иуда сказал: выведите ее, и пусть она будет сожжена. 25 Но когда повели ее, она послала сказать свекру своему: я беременна от того, чьи эти вещи. И сказала: узнавай, чья эта печать и перевязь и трость. 26 Иуда узнал и сказал: она правее меня, потому что я не дал ее Шеле, сыну моему. И не познавал ее более. 27 Во время родов ее оказалось, что близнецы в утробе ее. 28 И во время родов ее показалась рука [одного]; и взяла повивальная бабка и навязала ему на руку красную нить, сказав: этот вышел первый. 29 Но он возвратил руку свою; и вот, вышел брат его. И она сказала: как ты расторг себе преграду? И наречено ему имя: Фарес. 30 Потом вышел брат его с красной нитью на руке. И наречено ему имя: Зара.
1 Сталося ж, що тієї пори пішов Юда від своїх братів і прибув до одного чоловіка, одоламітця, ім’я якому — Ірас. 2 І побачив там Юда дочку чоловіка-ханаанця, ім’я якої Сава. І взяв її, і ввійшов до неї. 3 Вона завагітніла й народила сина, і дала йому ім’я Ір. 4 І знову завагітніла, і народила сина, і назвала його Авнаном. 5 Згодом ще народила сина і дала йому ім’я — Силом. Вона ж перебувала в Хасві, коли їх народжувала. 6 І взяв Юда дружину для Іра, свого первенця, ім’я якої Тамара. 7 Та Ір, Юдин первенець, був лихий перед Господом, — і Бог його вбив. 8 Тож Юда сказав Авнанові: Увійди до дружини свого померлого брата і одружися з нею, — подбай, щоб у твого брата були нащадки. 9 Та Авнан зрозумів, що нащадки будуть не його. І сталося, коли він сходився з дружиною свого брата, то випускав сім’я на землю, щоб не дати нащадка своєму братові. 10 І перед Богом поганим було, що таке той вчинив, — і Він убив і цього. 11 Тож Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Силом! — бо сказав: Щоби часом не помер і цей, як і його брати. Відійшла Тамара і оселилася в домі свого батька.
12 Сповнилися дні — і померла Сава, Юдина дружина. І коли утішився, пішов Юда — сам та його пастух Ірас, одоламітець, — в Тамну, до тих, які стригли його овець. 13 І сповістили його невістці Тамарі, кажучи: Ось твій тесть іде в Тамну стригти своїх овець. 14 І скинувши із себе одяг удови, вона накинула намітку, прикрасилася і сіла біля брами Енана, що по дорозі до Тамни, оскільки знала, що Силом виріс, та він не віддав йому її за дружину. 15 А Юда, побачивши її, подумав, що вона повія, бо вона накрила своє обличчя, і він не впізнав її. 16 Він завернув до неї з дороги і сказав їй: Дозволь мені ввійти до тебе, — оскільки не впізнав, що це його невістка. А вона сказала: Що мені даси, як увійдеш до мене? 17 Він же відповів: Я пришлю тобі зі стада козеня. Вона ж сказала: На умові, що даси заставу, доки не пришлеш. 18 Він же сказав: Яку дати тобі заставу? Вона ж відповіла: Твій перстень, ланцюжок з печаткою і посох, що у твоїй руці. Він дав їй і ввійшов до неї, і та завагітніла від нього. 19 І, вставши, вона відійшла, скинула із себе намітку і зодяглася в одяг свого вдівства.
20 А Юда, щоб забрати заставу в жінки, послав козеня через свого пастуха-одоламійця, однак той не знайшов її. 21 Тож запитав чоловіків, які з тої місцевості: Де та повія, котра була в Енані при дорозі? Вони відповіли: Не було тут повії! 22 Тож він повернувся до Юди і сказав: Не знайшов я її , і чоловіки на місці кажуть, що там немає повії. 23 А Юда сказав: Нехай має те, але щоби часом нас не висміяли. Я ж послав це козеня, та ти її не знайшов.
24 Сталося ж, що через три місяці Юді сповістили, стверджуючи: Упала в блуд твоя невістка Тамара й ось завагітніла через розпусту. А Юда сказав: Виведіть її — і нехай буде спалена. 25 Коли ж її вели, вона послала до свого тестя, кажучи: Я завагітніла від чоловіка, кому належить оце. Упізнавай, — сказала вона, — чий це перстень, ланцюжок з печаткою і цей посох! 26 Юда впізнав і сказав: Тамара виявилася праведнішою за мене, оскільки я не дав її моєму синові Силомові. Та вже більше не сходився з нею.
27 Сталося ж, коли почалися пологи, виявилося, що в її лоні були близнята. 28 І сталося, що під час її родів один з них висунув руку. Тож повитуха взяла, та й пов’язала на його ручку червону нитку, кажучи: Цей вийде першим. 29 Та коли втягнув ручку назад, то відразу ж вийшов його брат. А вона сказала: Як же ти прорвав перепону? І вона дала йому ім’я — Фарес . 30 І після цього вийшов його брат, який мав на своїй руці червону нитку. І вона дала йому ім’я — Зара .