1 Когда Я врачевал Израиля, открылась неправда Ефрема и злодейство Самарии: ибо они поступают лживо; и входит вор, и разбойник грабит по улицам. 2 Не помышляют они в сердце своем, что Я помню все злодеяния их; теперь окружают их дела их; они пред лицем Моим. 3 Злодейством своим они увеселяют царя и обманами своими — князей. 4 Все они пылают прелюбодейством, как печь, растопленная пекарем, который перестает поджигать ее, когда замесит тесто и оно вскиснет. 5 «День нашего царя!» говорят князья, разгоряченные до болезни вином, а он протягивает руку свою к кощунам. 6 Ибо они коварством своим делают сердце свое подобным печи: пекарь их спит всю ночь, а утром она горит, как пылающий огонь. 7 Все они распалены, как печь, и пожирают судей своих; все цари их падают, и никто из них не взывает ко Мне. 8 Ефрем смешался с народами, Ефрем стал как неповороченный хлеб. 9 Чужие пожирали силу его, и он не замечал; седина покрыла его, а он не знает. 10 И гордость Израиля унижена в глазах их, и при всем том они не обратились к Господу Богу своему и не взыскали Его. 11 И стал Ефрем, как глупый голубь, без сердца: зовут Египтян, идут в Ассирию. 12 Когда они пойдут, Я закину на них сеть Мою; как птиц небесных низвергну их; накажу их, как слышало собрание их. 13 Горе им, что они удалились от Меня; гибель им, что они отпали от Меня! Я спасал их, а они ложь говорили на Меня. 14 И не взывали ко Мне сердцем своим, когда вопили на ложах своих; собираются из-за хлеба и вина, а от Меня удаляются. 15 Я вразумлял их и укреплял мышцы их, а они умышляли злое против Меня. 16 Они обращались, но не к Всевышнему, стали — как неверный лук; падут от меча князья их за дерзость языка своего; это будет посмеянием над ними в земле Египетской.
1 коли Я лікував Ізраїль. І відкриється неправедність Єфрема і злоба Самарії, бо вони чинили обман. І злодій до нього ввійде, грабуючи, злодій у своїй дорозі, 2 щоби співати разом, як співаки своїм серцем. Я згадав усе їхнє зло. Тепер їх оточили їхні задуми, вони були перед Моїм обличчям. 3 В їхньому злі вони розвеселили царів і в їхній неправдивості — володарів. 4 Усі перелюбники — як палаюча піч, щоб смажене випекти полум’ям, від замішання лою, аж доки воно не вкисне. 5 У дні наших царів, володарі почали обурюватися від вина, Він простягнув Свою руку з напастями. 6 Тому що їхні серця розгорілися, наче піч, коли вони лютують: цілу ніч Єфрем був сповнений сном, вранці загорівся був, немов полум’я вогню. 7 Усі розпеклися, як піч, і пожерли їхніх суддів. Усі їхні царі впали, не було в них того, хто закликав до Мене.
8 Єфрем, він замішався в народах, Єфрем став коржем, що не обертається. 9 Чужі пожерли його силу, а він не взнав. І в нього виступили сиві волоски, і він не взнав. 10 І впокорена буде гордість Ізраїля перед його обличчям, і вони не повернулися до їхнього Господа Бога, і не шукали Його в цьому всьому. 11 І Єфрем був, як нерозумна голубка, що не має серця. Він прикликав Єгипет, і вони пішли до ассирійців. 12 Так, як вони йдуть, Я накину на них Мою сіть. Так, як птахів неба, зведу їх, напоумлю їх чутками про їхню скорботу. 13 Горе їм, бо вони відійшли від Мене. Вони нещасні, бо були нечесні супроти Мене. Я їх визволив, а вони сказали проти Мене неправду. 14 І не заволали до Мене їхні серця, але тільки кричали на їхніх ліжках. За пшеницю і вино різалися. Вони були Мною напоумлені, 15 і Я скріпляв їхні руки, а вони на Мене замислювали зло. 16 Повернулися до нічого, стали, наче натягнений лук. Їхні володарі впадуть від меча через нестриманість їхнього язика. Це їхня гидота в єгипетській землі.