1 Иероваал, он же и Гедеон, встал поутру и весь народ, бывший с ним, и расположились станом у источника Харода; Мадиамский же стан был от него к северу у холма Море́ в долине. 2 И сказал Господь Гедеону: народа с тобою слишком много, не могу Я предать Мадианитян в руки их, чтобы не возгордился Израиль предо Мною и не сказал: «моя рука спасла меня»; 3 итак провозгласи вслух народа и скажи: «кто боязлив и робок, тот пусть возвратится и пойдет назад с горы Галаада». И возвратилось народа двадцать две тысячи, а десять тысяч осталось. 4 И сказал Господь Гедеону: все еще много народа; веди их к воде, там Я выберу их тебе; о ком Я скажу: «пусть идет с тобою», тот и пусть идет с тобою; а о ком скажу тебе: «не должен идти с тобою», тот пусть и не идет. 5 Он привел народ к воде. И сказал Господь Гедеону: кто будет лакать воду языком своим, как лакает пес, того ставь особо, также и тех всех, которые будут наклоняться на колени свои и пить. 6 И было число лакавших ртом своим с руки триста человек; весь же остальной народ наклонялся на колени свои пить воду. 7 И сказал Господь Гедеону: тремя стами лакавших Я спасу вас и предам Мадианитян в руки ваши, а весь народ пусть идет, каждый в свое место. 8 И взяли они съестной запас у народа себе и трубы их, и отпустил Гедеон всех Израильтян по шатрам и удержал у себя триста человек; стан же Мадиамский был у него внизу в долине.
9 В ту ночь сказал ему Господь: встань, сойди в стан, Я предаю его в руки твои; 10 если же ты боишься идти один , то пойди в стан ты и Фура, слуга твой; 11 и услышишь, что говорят, и тогда укрепятся руки твои, и пойдешь в стан. И сошел он и Фура, слуга его, к самому полку вооруженных, которые были в стане. 12 Мадианитяне же и Амаликитяне и все жители востока расположились на долине в таком множестве, как саранча; верблюдам их не было числа, много было их, как песку на берегу моря. 13 Гедеон пришел. И вот, один рассказывает другому сон и говорит: снилось мне, будто круглый ячменный хлеб катился по стану Мадиамскому и, прикатившись к шатру, ударил в него так, что он упал, опрокинул его, и шатер распался. 14 Другой сказал в ответ ему: это не иное что, как меч Гедеона, сына Иоасова, Израильтянина; предал Бог в руки его Мадианитян и весь стан. 15 Гедеон, услышав рассказ сна и толкование его, поклонился [Господу] и возвратился в стан Израильский и сказал: вставайте! предал Господь в руки ваши стан Мадиамский. 16 И разделил триста человек на три отряда и дал в руки всем им трубы и пустые кувшины и в кувшины светильники. 17 И сказал им: смотрите на меня и делайте то же; вот, я подойду к стану, и что буду делать, то и вы делайте; 18 когда я и находящиеся со мною затрубим трубою, трубите и вы трубами вашими вокруг всего стана и кричите: [меч] Господа и Гедеона! 19 И подошел Гедеон и сто человек с ним к стану, в начале средней стражи, и разбудили стражей, и затрубили трубами и разбили кувшины, которые были в руках их. 20 И затрубили все три отряда трубами, и разбили кувшины, и держали в левой руке своей светильники, а в правой руке трубы, и трубили, и кричали: меч Господа и Гедеона! 21 И стоял всякий на своем месте вокруг стана; и стали бегать во всем стане, и кричали, и обратились в бегство. 22 Между тем как триста человек трубили трубами, обратил Господь меч одного на другого во всем стане, и бежало ополчение до Бефшитты к Царере, до предела Авелмехолы, близ Табафы. 23 И созваны Израильтяне из колена Неффалимова, Асирова и всего колена Манассиина, и погнались за Мадианитянами. 24 Гедеон же послал послов на всю гору Ефремову сказать: выйдите навстречу Мадианитянам и перехватите у них переправу через воду до Бефвары и Иордан. И созваны все Ефремляне и перехватили переправы через воду до Бефвары и Иордан; 25 и поймали двух князей Мадиамских: Орива и Зива, и убили Орива в Цур-Ориве, а Зива в Иекев-Зиве и преследовали Мадианитян; головы же Орива и Зива принесли к Гедеону за Иордан.
1 Єроваал (він є Ґедеон) устав рано, і весь народ, який був з ним, і вони отаборилися в землі Ароеда, а табір Мадіяма і Амалика був йому з півночі від гори Авора в долині. 2 І промовив Господь до Ґедеона: Численний той народ, що з тобою, так що не передам Я Мадіяма в їхню руку, щоби часом Ізраїль не хвалився переді Мною, кажучи: Моя рука мене спасла! 3 Отже, — сказав йому Господь, — скажи до вух народу, промовляючи: Хто боязливий і жахається, нехай відійде! І такі покинули гору Ґалаад, тож відійшло від народу двадцять дві тисячі, а десять тисяч залишилося. 4 Ще забагато народу, — промовив Господь до Ґедеона, — поведи їх до води, і там Я тобі їх випробую. І буде, той, про кого Я тобі скажу «цей піде з тобою», — він з тобою і піде. А той, про кого тобі скажу, що не піде з тобою, — він з тобою не піде. 5 Коли він привів народ до води, Господь сказав Ґедеонові: Кожний, хто хлебтатиме воду своїм язиком, так, як п’є собака, поставиш його окремо, і кожного, хто схилиться на свої коліна, щоби пити, відділиш окремо. 6 І кількість усіх тих, які хлебтали своїм язиком, була триста чоловік, а всі решта з народу схилилися на свої коліна, щоби пити воду.
7 Тоді Господь сказав Ґедеонові: Трьома сотнями чоловік, які хлебтали воду , спасу вас і передам Мадіяма у твою руку, а весь народ нехай відійде — кожний до його місцевості. 8 І вони взяли їжу народу у свою руку і свої роги. Він усіх ізраїльських мужів відіслав — кожного до свого житла, і тільки трьохсот мужів затримав. А табір Мадіяма був під ним у долині.
9 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Устань, швидко спустися звідси до табору, бо Я його передав у твою руку! 10 Якщо ж ти боїшся сходити вниз, то спустися ти і твій раб Фара до табору 11 і послухай, що вони говорять. І після цього зміцняться твої руки, і зійдеш вниз у табір. І спустився він та його раб Фара в частину табору начальників над п’ятдесятьма воїнами . 12 А Мадіям, Амалик і всі сини сходу отаборилися в долині, численністю як саранча, і їхнім верблюдам не було рахунку, але кількістю були, наче пісок, що на березі моря.
13 Тож Ґедеон увійшову табір , і ось муж розповідав сон своєму ближньому і сказав: Ось сон, який мені приснився: Бачу буханка ячмінного хліба котиться по табору Мадіяма, і налетіла на намет Мадіяма, і вдарила його, і перевернула його, і намет упав! 14 А його ближній у відповідь сказав: Це — не що інше, як меч Ґедеона, сина Йоаса, ізраїльського мужа! Господь передав в його руки Мадіяма і весь табір!
15 І сталося, коли Ґедеон почув розповідь сну та його пояснення, то поклонився Господу й повернувся до ізраїльського табору, закликаючи: Вставайте, бо Господь передав у ваші руки табір Мадіяма! 16 І він розділив триста мужів на три частини, і дав роги в руки всіх, порожні глечики, а всередині глечиків — смолоскипи. 17 І він сказав їм: На моєму прикладі побачите, і так само ви будете робити! Ось я входжу всередину табору, і буде, що тільки зроблю я, так само зробите і ви. 18 Затрублю в ріг я, то й усі ви, які зі мною, затрубите в роги довкола табору і вигукнете: Господу і Ґедеонові!
19 Тож Ґедеон і з ним сто мужів увійшли на територію табору, коли починалася північна сторожа. Вони таки дійсно сполохали вартових, затрубили в роги і скинули глечики, що в їхніх руках. 20 І затрубили три частини в роги, скинули глечики і взяли у свої ліві руки смолоскипи, а у свої праві руки — роги, щоби трубити, і закричали: Меч Господу і Ґедеонові! 21 І кожний стояв сам по собі довкола табору, а весь табір побіг; вони подали знак і втекли. 22 І затрубили триста рогів, а Господь в цілому таборі налаштував меч кожного на свого ближнього, і табір утік аж до Ветасетти, і зібралися разом аж біля берега Авелмеула, поблизу Тавата. 23 І закричали мужі ізраїльські з племені Нефталима, з Асира і з усього Манасії, і погналися за Мадіямом.
24 А Ґедеон послав послів до всіх околиць Єфрема, кажучи: Спустіться назустріч Мадіямові й захопіть собі воду аж до Ветвира і Йордану! І закричав кожний чоловік Єфрема, і вони першими захопили воду аж до Ветвира і Йордан. 25 І взяли двох вождів Мадіяма: Орива і Зива. Орива вони вбили в Суріні, а Зива вбили в Якефзиві, і погналися за Мадіямом. Голову Орива і Зива з протилежного боку Йордану принесли до Ґедеона.