1 А Иудифь пала на лице, посыпала голову свою пеплом и сбросила с себя вретище, в которое была одета; и только что воскурили в Иерусалиме, в доме Господнем, вечерний фимиам, Иудифь громким голосом воззвала к Господу и сказала: 2 Господи Боже отца моего Симеона, которому Ты дал в руку меч на отмщение иноплеменным, которые открыли ложесна девы для оскорбления, обнажили бедро для позора и осквернили ложесна для посрамления! Ты сказал: да не будет сего, а они сделали. 3 И за то Ты предал князей их на убиение, постель их, которая видела обольщение их, обагрил кровью и поразил рабов подле владетелей и владетелей на тронах их, 4 и отдал жен их в расхищение, дочерей их в плен и всю добычу в раздел сынам, возлюбленным Тобою, которые возревновали Твоею ревностью, возгнушались осквернением крови их, и призвали Тебя на помощь. Боже, Боже мой, услышь меня вдову! 5 Ты сотворил прежде сего бывшее, и сие и последующее за сим, и содержал в уме настоящее и грядущее, и, что помыслил Ты, то и совершилось; 6 что определил, то и явилось и сказало: вот я. Ибо все пути Твои готовы, и суд Твой Тобою предвиден. 7 Вот, Ассирияне умножились в силе своей, гордятся конем и всадником, тщеславятся мышцею пеших, надеются и на щит и на копье и на лук и на пращу, а не знают того, что Ты — Господь, сокрушающий брани. 8 Господь — имя Тебе; сокруши же их крепость силою Твоею, и уничтожь их силу гневом Твоим, ибо они замыслили осквернить святилище Твое, поругаться над мирным селением имени славы Твоей и железом сокрушить рог Твоего жертвенника. 9 Воззри на превозношение их, пошли гнев Твой на главы их, дай вдовьей руке моей крепость на то, что задумала я. 10 Устами хитрости моей порази раба перед вождем, и вождя — перед рабом его, и сокруши гордыню их рукою женскою; 11 ибо не во множестве сила Твоя и не в могучих могущество Твое; но Ты — Бог смиренных, Ты — помощник умаленных, заступник немощных, покровитель упавших духом, спаситель безнадежных. 12 Так, так, Боже отца моего и Боже наследия Израилева, Владыка неба и земли, Творец вод, Царь всякого создания Твоего! Услышь молитву мою, 13 сделай слово мое и хитрость мою раною и язвою для тех, которые задумали жестокое против завета Твоего, святаго дома Твоего, высоты Сиона и дома наследия сынов Твоих. 14 Вразуми весь народ Твой и всякое племя, чтобы видели они, что Ты — Бог, Бог всякой крепости и силы, и нет другого защитника рода Израилева, кроме Тебя.
1 Юдита впала долілиць, посипала попіл на свою голову і стягнула мішковину, яку одягнула, а якраз приносилося в Єрусалимі в Божому домі ладан того вечора, і Юдита заголосила гучним голосом до Господа, гукаючи: 2 Господи, Боже мого батька Симеона, якому Ти дав у руку меча, щоб помститися чужинцям, які розв’язали лоно дівчини, аби осквернити, оголили члени на сором і опоганили лоно на приниження, бо Ти сказав: Так не буде! — а вони вчинили. 3 За це Ти видав їхніх володарів на страту і їхнє ліжко, яке прийняло їхній обман, обманене на кров, Ти побив рабів із сильними і сильних на їхніх престолах, 4 і Ти дав їхніх жінок на грабунок, їхніх дочок на полон і всю їхню здобич на поділ для синів, Тобою улюблених, і вони ревнували Твоєю ревністю, знехтували опоганенням їхньої крові і прикликали Тебе на допомогу.
Боже, Боже мій! Вислухай мене, вдову! 5 Бо Ти зробив те, що раніше від цих, і це, і пізніше, і тепер Ти знаєш те, що надходить, і сталося те, що Ти знав, 6 і є те, що Ти наказав, і сказали: Ось ми є. Бо всі Твої дороги готові, і Твій суд у передбаченні. 7 Бо ось ассирійці розмножилися в їхній силі, піднялись високо на коні та вершнику, стали гордими в руці піших, довірились на щит, на спис, лук і пращу, і не пізнали, що Ти — Господь, Який розбиває війни. 8 Твоє Ім’я — Господь. Ти роздери їхню силу у Твоїй силі і зведи нанівець їхню силу у Твоєму гніві. Адже вони порадили опоганити Твоє святе, осквернити помешкання спочинку Імені Твоєї слави, знищити залізом ріг Твого жертовника. 9 Поглянь на їхню гордість, пошли Твій гнів на їхні голови, дай у мою вдовину руку ту силу, що я задумала! 10 Побий раба з володарем і володаря з його слугою устами моєї омани. Побий їхню велич рукою жінки. 11 Адже Твоя сила не в кількості, а Твоя міць не в сильних, але Ти є Богом пригноблених, Ти є помічником принижених, помічником хворих, оборонцем зневірених, спасителем безнадійних. 12 Так, так, Боже мого батька і Боже спадку Ізраїля, Володарю неба і землі, Творителю вод, Царю всього Твого творіння! Ти вислухай моє благання 13 і дай мені слово і хитрість на поранення і на синяк їм, які замислили погане проти Твого завіту, Твого освяченого дому, верхів’я Сіону і дому спадку Твоїх синів. 14 І зроби над усім Твоїм народом і всіма племенами пізнання, щоб довідались, що Ти є Бог, Бог усієї сили і моці, і що немає іншого, що покриває щитом рід Ізраїля, хіба тільки Ти!