1 Когда Пасхор, сын Еммеров, священник, он же и надзиратель в доме Господнем, услышал, что Иеремия пророчески произнес слова сии, 2 то ударил Пасхор Иеремию пророка и посадил его в колоду, которая была у верхних ворот Вениаминовых при доме Господнем. 3 Но на другой день Пасхор выпустил Иеремию из колоды, и Иеремия сказал ему: не «Пасхор» нарек Господь имя тебе, но «Магор Миссавив» . 4 Ибо так говорит Господь: вот, Я сделаю тебя ужасом для тебя самого и для всех друзей твоих, и падут они от меча врагов своих, и твои глаза увидят это. И всего Иуду предам в руки царя Вавилонского, и отведет их в Вавилон и поразит их мечом. 5 И предам все богатство этого города и все стяжание его, и все драгоценности его; и все сокровища царей Иудейских отдам в руки врагов их, и разграбят их и возьмут, и отправят их в Вавилон. 6 И ты, Пасхор, и все живущие в доме твоем, пойдете в плен; и придешь в Вавилон, и там умрешь, и там будешь похоронен, ты и все друзья твои, которым ты пророчествовал ложно. 7 Ты влек меня, Господи, — и я увлечен; Ты сильнее меня — и превозмог, и я каждый день в посмеянии, всякий издевается надо мною. 8 Ибо лишь только начну говорить я, — кричу о насилии, вопию о разорении, потому что слово Господне обратилось в поношение мне и в повседневное посмеяние. 9 И подумал я: «не буду я напоминать о Нем и не буду более говорить во имя Его»; но было в сердце моем, как бы горящий огонь, заключенный в костях моих, и я истомился, удерживая его, и не мог. 10 Ибо я слышал толки многих: угрозы вокруг; «заявите, говорили они , и мы сделаем донос». Все, жившие со мною в мире, сторожат за мною, не споткнусь ли я: «может быть, говорят , он попадется, и мы одолеем его и отмстим ему». 11 Но со мною Господь, как сильный ратоборец; поэтому гонители мои споткнутся и не одолеют; сильно посрамятся, потому что поступали неразумно; посрамление будет вечное, никогда не забудется. 12 Господи сил! Ты испытываешь праведного и видишь внутренность и сердце. Да увижу я мщение Твое над ними, ибо Тебе вверил я дело мое. 13 Пойте Господу, хвалите Господа, ибо Он спасает душу бедного от руки злодеев. — 14 Проклят день, в который я родился! день, в который родила меня мать моя, да не будет благословен! 15 Проклят человек, который принес весть отцу моему и сказал: «у тебя родился сын», и тем очень обрадовал его. 16 И да будет с тем человеком, что с городами, которые разрушил Господь и не пожалел; да слышит он утром вопль и в полдень рыдание 17 за то, что он не убил меня в самой утробе — так, чтобы мать моя была мне гробом, и чрево ее оставалось вечно беременным. 18 Для чего вышел я из утробы, чтобы видеть труды и скорби, и чтобы дни мои исчезали в бесславии?
1 І почув Пасхор, син Еммира, священик, а цей поставлений був володарем Господнього дому, як Єремія пророкував ці слова. 2 І вдарив його, і кинув його в яму, що була в брамі окремого горішнього дому, який був у Господньому домі. 3 І Пасхор вивів Єремію з ями, і сказав йому Єремія: Не Пасхором назвав Господь твоє ім’я, але Переселенцем. 4 Тому що так говорить Господь: Ось Я даю тебе на переселення з усіма твоїми друзями, і вони впадуть від меча їхніх ворогів, і твої очі побачать! А тебе і всього Юду Я дам у руки царя Вавилону, і переселять їх, і поб’ють їх мечами. 5 І дам усю силу цього міста, усі його труди і всі скарби царя Юди в руки їхніх ворогів, і приведуть їх до Вавилону. 6 І ти, і всі, що живуть у твоєму домі, підете в полон, і там у Вавилоні помреш і будеш похований, — ти і всі твої друзі, яким ти пророкував неправду.
7 Господи, Ти мене обманув, і я обманений, Ти скріпився і переміг. Я став посміховищем, я закінчував кожний день висміяним. 8 Бо я сміятимуся моїм гірким словом, прикличу невірність і страждання, бо Господнє слово стало мені на погорду і на сміх увесь мій день. 9 І я сказав: Не назву Господнє Ім’я і більше не говоритиму Його Іменем. Та воно було, як вогонь, що горить, що палає в моїх костях, і я ослаб з усіх сторін, і не можу стерпіти. 10 Адже я почув напади багатьох, що зібралися довкола: Змовтеся і змовмося проти нього, усі мужі, його друзі! Стережіть його задум, може буде обманений, і здолаємо його, і одержимо нашу помсту на ньому. 11 І Господь з ним, як сильний борець. Через це вони переслідували і не змогли пізнати. Вони були дуже засоромлені, бо не пізнали своїх принижень, які навіки не забудуться.
12 Господи, що досліджуєш праведне, що знаєш нирки і серця, нехай побачу я помсту, що від Тебе на них, бо Тобі я відкрив мої захисні промови. 13 Співайте Господу, хваліть Його, бо Він вирвав душу бідного з руки тих, що роблять зло!
14 Проклятий день, в якому я народився в ньому. День, в який мене породила моя мати, хай не буде милий. 15 Проклята людина, що сповістила моєму батькові, кажучи: Тобі народився хлопчик, радісний день ! 16 Нехай та людина буде, як міста, які Господь знищив у гніві й не розкаявся, нехай почує крик вранці та голосіння в полудень, 17 бо не вбив мене в лоні, і не стала мені моя мати моїм гробом і лоном вічного зачаття. 18 Чому це я вийшов із лона, щоб побачити страждання та болі, і мої дні закінчилися в соромі?