1 В начале царствования Иоакима , сына Иосии, царя Иудейского, было слово сие к Иеремии от Господа: 2 так сказал мне Господь: сделай себе узы и ярмо и возложи их себе на выю; 3 и пошли такие же к царю Идумейскому, и к царю Моавитскому, и к царю сыновей Аммоновых, и к царю Тира, и к царю Сидона, через послов, пришедших в Иерусалим к Седекии, царю Иудейскому; 4 и накажи им сказать государям их: так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: так скажите государям вашим: 5 Я сотворил землю, человека и животных, которые на лице земли, великим могуществом Моим и простертою мышцею Моею и отдал ее, кому Мне благоугодно было. 6 И ныне Я отдаю все земли сии в руку Навуходоносора, царя Вавилонского, раба Моего, и даже зверей полевых отдаю ему на служение. 7 И все народы будут служить ему и сыну его и сыну сына его, доколе не придет время и его земле и ему самому; и будут служить ему народы многие и цари великие. 8 И если какой народ и царство не захочет служить ему, Навуходоносору, царю Вавилонскому, и не подклонит выи своей под ярмо царя Вавилонского, — этот народ Я накажу мечом, голодом и моровою язвою, говорит Господь, доколе не истреблю их рукою его. 9 И вы не слушайте своих пророков и своих гадателей, и своих сновидцев, и своих волшебников, и своих звездочетов, которые говорят вам: «не будете служить царю Вавилонскому». 10 Ибо они пророчествуют вам ложь, чтобы удалить вас из земли вашей, и чтобы Я изгнал вас и вы погибли. 11 Народ же, который подклонит выю свою под ярмо царя Вавилонского и станет служить ему, Я оставлю на земле своей, говорит Господь, и он будет возделывать ее и жить на ней. 12 И Седекии, царю Иудейскому, я говорил всеми сими словами и сказал: подклоните выю свою под ярмо царя Вавилонского и служите ему и народу его, и будете живы. 13 Зачем умирать тебе и народу твоему от меча, голода и моровой язвы, как изрек Господь о том народе, который не будет служить царю Вавилонскому? 14 И не слушайте слов пророков, которые говорят вам: «не будете служить царю Вавилонскому»; ибо они пророчествуют вам ложь. 15 Я не посылал их, говорит Господь; и они ложно пророчествуют именем Моим, чтоб Я изгнал вас и чтобы вы погибли, — вы и пророки ваши, пророчествующие вам. 16 И священникам и всему народу сему я говорил: так говорит Господь: не слушайте слов пророков ваших, которые пророчествуют вам и говорят: «вот, скоро возвращены будут из Вавилона сосуды дома Господня»; ибо они пророчествуют вам ложь. 17 Не слушайте их, служите царю Вавилонскому и живите; зачем доводить город сей до опустошения? 18 А если они пророки, и если у них есть слово Господне, то пусть ходатайствуют пред Господом Саваофом, чтобы сосуды, остающиеся в доме Господнем и в доме царя Иудейского и в Иерусалиме, не перешли в Вавилон. 19 Ибо так говорит Господь Саваоф о столбах и о медном море и о подножиях и о прочих вещах, оставшихся в этом городе, 20 которых Навуходоносор, царь Вавилонский, не взял, когда Иехонию, сына Иоакима, царя Иудейского, и всех знатных Иудеев и Иерусалимлян вывел из Иерусалима в Вавилон, 21 ибо так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев, о сосудах, оставшихся в доме Господнем и в доме царя Иудейского и в Иерусалиме: 22 они будут отнесены в Вавилон и там останутся до того дня, когда Я посещу их, говорит Господь, и выведу их и возвращу их на место сие.
1 Господнє слово, яке Він сказав проти Вавилону. 2 Сповістіть між народами і явним зробіть, і не сховайте, скажіть: Взятий Вавилон, засоромлений безстрашний Вил, розкішна Мародах видана. 3 Бо прийшов на неї народ із півночі. Цей поставить її землю на знищення, і в ній не буде мешканця — від людини і аж до худоби. 4 У ті дні і в той час прийдуть сини Ізраїля, разом вони і сини Юди. Вони будуть усе ходити та плакати , шукаючи свого Господа Бога. 5 Вони випитають дорогу аж до Сіону, бо туди звернуть своє обличчя. І підуть, і втечуть до Господа Бога, бо вічний завіт не забудеться.
6 Мій народ став винищеними вівцями, їхні пастирі відкинули їх, на горах дали їм заблудити, з гір вони пішли на пагорби, забули своє стійло. 7 Усі, що їх знаходять, їх вигублюють, їхні вороги сказали: Не залишимо їх! Тому що вони згрішили проти Господа. Пасовисько праведності тому, що збирає їхніх батьків.
8 Відчужіться з-посеред Вавилону і від землі халдеїв, вийдіть і станьте як змії перед обличчям овець. 9 Бо ось Я піднімаю збори народів із землі північної проти Вавилону, і встануть у лави проти нього. Там він буде схоплений, як стріла вправного бійця порожньою не повернеться. 10 І Халдея буде на розграбування, усі, що її грабують, наситяться. 11 Бо ви зраділи і вихвалялися, грабуючи Мій спадок, тому що ви скакали, як телята в траві, і кололися рогами, як бики. 12 Дуже засоромлена ваша матір, матір для добра, вона остання з народів, спустошена. 13 Від Господнього гніву не буде заселена і буде вся на знищення, і кожний, хто проходить через Вавилон, буде засмучений, і засичать над усією його раною. 14 Станьте в лави проти Вавилону довкола всі, що натягаєте лук. Стріляйте проти нього, не щадіть ваших стріл. 15 Заплещіть проти нього. Ослабіли його руки, упали його укріплення, і його мур розвалений. Бо помста від Бога, мстіть проти нього. Зробіть йому так, як він робив. 16 Вигубіть насіння з Вавилону і того, хто тримає серпа в час жнив. Від лиця грецького меча кожний повернеться до свого народу, і кожний втече до своєї землі.
17 Ізраїль — заблукана вівця, вовки його вигнали. Першим з’їв його цар Ассирії і ось останній його кості цар Вавилону. 18 Через це так говорить Господь: Ось Я помщуся на цареві Вавилону і на його землі, так, як Я помстився на цареві Ассура. 19 І поверну Ізраїль до його пасовиська, і пастиметься в Кармилі, і на горі Єфрема, і в Ґалааді, і його душа насититься. 20 У ті дні і в той час шукатимуть неправедності Ізраїля, і не буде, і гріхів Юди, і не знайдуться, бо буду милосердним до тих, що залишилися на землі, — говорить Господь. 21 Гірко піди на нього і на тих, що живуть у ньому. Помстися, мечу, і вигуби, — говорить Господь, — і чини за всім, що Я тобі заповідаю. 22 Голос війни і велике побиття в землі халдеїв.
23 Яким чином розбитий і розторощений молот усієї землі? Як Вавилон став знищеним у народах? 24 Прийдуть на тебе, і захоплений будеш, Вавилоне, і не взнаєш. Тебе знайдено, і ти захоплений, бо ти противився Господу. 25 Господь відкрив Свій скарб і виніс посуд Свого гніву, адже діло Господу Богові в землі халдеїв, 26 бо прийшли її часи. Відкрийте його скарбниці, обшукайте його, як печеру, і вигубіть його, хай не залишиться йому останку. 27 Висушіть усі його плоди, і нехай підуть на заріз. Горе їм, бо приходить їхній день і час їхньої помсти.
28 Голос втікачів і тих, що врятувалися із землі Вавилону, щоб сповістити в Сіоні помсту від нашого Господа Бога. 29 Скличте численних проти Вавилону, кожного, хто натягає лук. Станьте в лави проти нього довкола, щоб у ньому не було того, хто спасається. Віддайте йому за його ділами, за всім, що він робив, зробіть йому, бо він повстав проти Господа Бога, Святого Ізраїля. 30 Через це впадуть його молоді на його дорогах, і всі його військові мужі будуть скинені, — сказав Господь. 31 Ось Я проти тебе зарозумілого, — говорить Господь, — бо приходить твій день і час твоєї помсти. 32 І знеможе твоя гордість, і впаде, і не буде того, хто його піднімає. І запалю вогонь у його лісі, і він пожере все, що довкола нього.
33 Так говорить Господь: Сини Ізраїля і сини Юди разом були пригноблені, усі, що їх полонили, їх пригнобили, бо не забажали їх відпустити. 34 І хто їх визволяє — Сильний, Господь Вседержитель Його Ім’я. Він таки звершить суд над тими, хто Йому протистоїть, щоби знищити землю, і Він викличе обурення в тих, що живуть у Вавилоні. 35 Меч проти халдеїв і проти тих, що живуть у Вавилоні, і проти його вельмож, і проти його розумних. 36 Меч проти його бійців, і вони ослабнуть. 37 Меч проти їхніх коней і проти їхніх колісниць. Меч проти їхніх бійців і проти збентежених, що посеред нього, і вони будуть, наче жінки. Меч проти його скарбів, і вони будуть розсіяні. 38 Проти його води, і вони засоромляться, бо це земля бовванів, і в островах, де вихвалялися. 39 Через це привиди заселяться на островах, і замешкають у ньому дочки сирен. Не буде він більше навіки заселеним. 40 Так, як Бог знищив Содом, Гоморру і тих, що жили біля них, — сказав Господь, — так там людина не замешкає, і людський син там не поселиться. 41 Ось приходить народ із півночі, — великий народ і численні царі підведуться з кінця землі, 42 які мають лука і меча. Він страшний, і не помилує. Їхній голос звучить, як море, вони їздитимуть озброєні на конях, наче вогонь на війну проти тебе, дочко Вавилону!
43 Цар Вавилону почув чутку про них, і ослабіли його руки. Його охопив смуток, болі, наче тієї, що народжує. 44 Ось підніметься з Йордану до Етама, наче лев, бо швидко відімщу їм від нього і кожного молодого поставлю проти нього. Бо хто такий, як Я? І хто Мені протистоїть? І хто цей пастир, який стане перед Моїм обличчям? 45 Через це послухайте Господню раду, яку Він радить проти Вавилону, і Його задуми, які Він задумав проти поселення халдеїв. Хіба не будуть знищені ягнята їхніх овець, хіба не буде винищене їхнє стадо. 46 Бо земля затремтить від голосу здобуття Вавилону, і в народах почується крик.