1 Вместо Иехонии, сына Иоакима, царствовал Седекия, сын Иосии, которого Навуходоносор, царь Вавилонский, поставил царем в земле Иудейской. 2 Ни он, ни слуги его, ни народ страны не слушали слов Господа, которые говорил Он чрез Иеремию пророка. 3 Царь Седекия послал Иегухала, сына Селемии, и Софонию, сына Маасеи, священника, к Иеремии пророку сказать: помолись о нас Господу Богу нашему. 4 Иеремия тогда еще свободно входил и выходил среди народа, потому что не заключили его в дом темничный. 5 Между тем войско фараоново выступило из Египта, и Халдеи, осаждавшие Иерусалим, услышав весть о том, отступили от Иерусалима. 6 И было слово Господне к Иеремии пророку: 7 так говорит Господь, Бог Израилев: так скажите царю Иудейскому, пославшему вас ко Мне вопросить Меня: вот, войско фараоново, которое шло к вам на помощь, возвратится в землю свою, в Египет; 8 а Халдеи снова придут и будут воевать против города сего, и возьмут его и сожгут его огнем. 9 Так говорит Господь: не обманывайте себя, говоря: «непременно отойдут от нас Халдеи», ибо они не отойдут; 10 если бы вы даже разбили все войско Халдеев, воюющих против вас, и остались бы у них только раненые, то и те встали бы, каждый из палатки своей, и сожгли бы город сей огнем.
11 В то время, как войско Халдейское отступило от Иерусалима, по причине войска фараонова, 12 Иеремия пошел из Иерусалима, чтобы уйти в землю Вениаминову, скрываясь оттуда среди народа. 13 Но когда он был в воротах Вениаминовых, бывший там начальник стражи, по имени Иреия, сын Селемии, сына Анании, задержал Иеремию пророка, сказав: ты хочешь перебежать к Халдеям? 14 Иеремия сказал: это ложь; я не хочу перебежать к Халдеям. Но он не послушал его, и взял Иреия Иеремию и привел его к князьям. 15 Князья озлобились на Иеремию и били его, и заключили его в темницу, в дом Ионафана писца, потому что сделали его темницею. 16 Когда Иеремия вошел в темницу и подвал, и пробыл там Иеремия много дней, — 17 царь Седекия послал и взял его. И спрашивал его царь в доме своем тайно и сказал: нет ли слова от Господа? Иеремия сказал: есть; и сказал: ты будешь предан в руки царя Вавилонского. 18 И сказал Иеремия царю Седекии: чем я согрешил перед тобою и перед слугами твоими, и перед народом сим, что вы посадили меня в темницу? 19 и где ваши пророки, которые пророчествовали вам, говоря: «царь Вавилонский не пойдет против вас и против земли сей»? 20 И ныне послушай, государь мой царь, да падет прошение мое пред лице твое; не возвращай меня в дом Ионафана писца, чтобы мне не умереть там. 21 И дал повеление царь Седекия, чтобы заключили Иеремию во дворе стражи и давали ему по куску хлеба на день из улицы хлебопеков, доколе не истощился весь хлеб в городе; и так оставался Иеремия во дворе стражи.
1 Слово, що було до Єремії від Господа, щоб сказати: 2 Так сказав Господь, Бог Ізраїля, мовлячи: Запиши всі слова, які Я тобі сказав, у книгу. 3 Бо ось приходять дні, — говорить Господь, — і поверну відселення Мого народу Ізраїля і Юди, — сказав Господь, — і поверну їх у землю, яку Я дав їхнім батькам, і пануватимуть у ній. 4 Ось це слова, які Господь сказав проти Ізраїля і Юди: 5 Так сказав Господь: Почуєте голос страху. Страх, і немає миру. 6 Запитайте, і побачите, чи породив чоловік, і про страх, в якому держатимуть стегна, і не буде спасіння. Через що Я побачив кожного чоловіка і його руки на його стегнах, повернули обличчя, блідими стали. 7 Бо великий той день і немає такого, і час скрутний для Якова, та від нього врятується! 8 У той день, — сказав Господь, — Я знищу ярмо з їхньої шиї та розтрощу їхні кайдани, і вони більше не працюватимуть на чужинців. 9 А працюватимуть для їхнього Господа Бога, і Я підніму їм їхнього царя Давида.
12 Так сказав Господь: Я підняв побиття, болюче твоє побиття. 13 Немає того, хто судить твій суд, лікуватимешся в болі, для тебе немає допомоги. 14 Усі твої друзі забули про тебе, не запитають. Адже Я тебе побив побиттям ворога, строгим напоумленням, понад усю твою неправедність помножилися твої гріхи. 16 Через це всі, що з’їдають тебе, будуть пожерті, і всі твої вороги їстимуть усе своє тіло. І ті, що тебе грабують, будуть на пограбування, і дам на розшматування всіх, що тебе шматують. 17 Бо наведу твоє оздоровлення, оздоровлю тебе від болючих ран, — говорить Господь, — бо ти прозваний розсіяним. Здобич є вашою, бо немає того, хто її шукає.
18 Так сказав Господь: Ось Я поверну відселення Якова і помилую його полонених. І місто буде збудоване на його висоті, і храм буде заселений за своїм присудом. 19 І вийдуть з них співаки і голос тих, що танцюють. І помножу їх, і не зменшаться. 20 І їхні сини ввійдуть, як раніше, і їхнє свідчення буде встановлене перед Моїм обличчям. І Я навідаюся до тих, що їх гнобили. 21 І їхні сильні будуть над ними, і його володар вийде з нього. І зберу їх, і повернуться до Мене. Бо хто цей, що дав своє серце, аби навернутися до Мене? — говорить Господь. 23 Бо вийшов розлючений Господній гнів, вийшов гнів, що обертається, він прийде на безбожних. 24 Не відвернеться гнів Господнього обурення, аж доки не звершить, і аж доки не встановить починання Його серця. Пізнаєте це в кінці днів.