1 Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что , возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их. 2 И во время вечери, когда диавол уже вложил в сердце Иуде Симонову Искариоту предать Его, 3 Иисус, зная, что Отец все отдал в руки Его, и что Он от Бога исшел и к Богу отходит, 4 встал с вечери, снял с Себя верхнюю одежду и, взяв полотенце, препоясался. 5 Потом влил воды в умывальницу и начал умывать ноги ученикам и отирать полотенцем, которым был препоясан. 6 Подходит к Симону Петру, и тот говорит Ему: Господи! Тебе ли умывать мои ноги? 7 Иисус сказал ему в ответ: что Я делаю, теперь ты не знаешь, а уразумеешь после. 8 Петр говорит Ему: не умоешь ног моих вовек. Иисус отвечал ему: если не умою тебя, не имеешь части со Мною. 9 Симон Петр говорит Ему: Господи! не только ноги мои, но и руки и голову. 10 Иисус говорит ему: омытому нужно только ноги умыть, потому что чист весь; и вы чисты, но не все. 11 Ибо знал Он предателя Своего, потому и сказал: не все вы чисты. 12 Когда же умыл им ноги и надел одежду Свою, то, возлегши опять, сказал им: знаете ли, что Я сделал вам? 13 Вы называете Меня Учителем и Господом, и правильно говорите, ибо Я точно то. 14 Итак, если Я, Господь и Учитель, умыл ноги вам, то и вы должны умывать ноги друг другу. 15 Ибо Я дал вам пример, чтобы и вы делали то же, что Я сделал вам. 16 Истинно, истинно говорю вам: раб не больше господина своего, и посланник не больше пославшего его. 17 Если это знаете, блаженны вы, когда исполняете. 18 Не о всех вас говорю; Я знаю, которых избрал. Но да сбудется Писание: ядущий со Мною хлеб поднял на Меня пяту свою. 19 Теперь сказываю вам, прежде нежели то сбылось, дабы, когда сбудется, вы поверили, что это Я. 20 Истинно, истинно говорю вам: принимающий того, кого Я пошлю, Меня принимает; а принимающий Меня принимает Пославшего Меня. 21 Сказав это, Иисус возмутился духом, и засвидетельствовал, и сказал: истинно, истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня. 22 Тогда ученики озирались друг на друга, недоумевая, о ком Он говорит. 23 Один же из учеников Его, которого любил Иисус, возлежал у груди Иисуса. 24 Ему Симон Петр сделал знак, чтобы спросил, кто это, о котором говорит. 25 Он, припав к груди Иисуса, сказал Ему: Господи! кто это? 26 Иисус отвечал: тот, кому Я, обмакнув кусок хлеба, подам. И, обмакнув кусок, подал Иуде Симонову Искариоту. 27 И после сего куска вошел в него сатана. Тогда Иисус сказал ему: что делаешь, делай скорее. 28 Но никто из возлежавших не понял, к чему Он это сказал ему. 29 А как у Иуды был ящик, то некоторые думали, что Иисус говорит ему: купи, что нам нужно к празднику, или чтобы дал что-нибудь нищим. 30 Он, приняв кусок, тотчас вышел; а была ночь.
31 Когда он вышел, Иисус сказал: || ныне прославился Сын Человеческий, и Бог прославился в Нем. 32 Если Бог прославился в Нем, то и Бог прославит Его в Себе, и вскоре прославит Его. 33 Дети! недолго уже быть Мне с вами. Будете искать Меня, и, как сказал Я Иудеям, что, куда Я иду, вы не можете придти, так и вам говорю теперь. 34 Заповедь новую даю вам, да любите друг друга; как Я возлюбил вас, так и вы да любите друг друга. 35 По тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою. 36 Симон Петр сказал Ему: Господи! куда Ты идешь? Иисус отвечал ему: куда Я иду, ты не можешь теперь за Мною идти, а после пойдешь за Мною. 37 Петр сказал Ему: Господи! почему я не могу идти за Тобою теперь? я душу мою положу за Тебя. 38 Иисус отвечал ему: душу твою за Меня положишь? истинно, истинно говорю тебе: не пропоет петух, как отречешься от Меня трижды.
Ісус умиває ноги Своїм учням
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх.
2 Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його,
3 [Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
4 устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався.
5 Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
6 Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
7 Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
8 Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
9 Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
10 А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
11 Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
12 А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
14 Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
15 Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
16 Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
17 Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.
Один з учнів зрадить Христа
18 Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту.
19 Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я.
20 Знову й знову запевняю вас: Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав!
21 Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене!
22 Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
23 Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
24 Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
25 А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
26 Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
27 І тоді, після цього шматка хліба , ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
28 Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
29 Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
30 Отже, взявши той шматок хліба , він відразу вийшов. Була ніч.
31 А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його!
Любіть один одного
33 Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, — куди Я іду, ви не можете прийти, — те й вам нині кажу.
34 Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
35 З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою.
Петро відречеться від Ісуса
36 Каже Йому Симон-Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше.
37 Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.
38 Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за Мене ти покладеш? Знову й знову запевняю тебе: не проспіває півень, як ти тричі відречешся від Мене.