1 И отвечал Софар Наамитянин и сказал: 2 разве на множество слов нельзя дать ответа, и разве человек многоречивый прав? 3 Пустословие твое заставит ли молчать мужей, чтобы ты глумился, и некому было постыдить тебя? 4 Ты сказал: суждение мое верно, и чист я в очах Твоих. 5 Но если бы Бог возглаголал и отверз уста Свои к тебе 6 и открыл тебе тайны премудрости, что тебе вдвое больше следовало бы понести! Итак знай, что Бог для тебя некоторые из беззаконий твоих предал забвению. 7 Можешь ли ты исследованием найти Бога? Можешь ли совершенно постигнуть Вседержителя? 8 Он превыше небес, — что можешь сделать? глубже преисподней, — что можешь узнать? 9 Длиннее земли мера Его и шире моря. 10 Если Он пройдет и заключит кого в оковы и представит на суд, то кто отклонит Его? 11 Ибо Он знает людей лживых и видит беззаконие, и оставит ли его без внимания? 12 Но пустой человек мудрствует, хотя человек рождается подобно дикому осленку. 13 Если ты управишь сердце твое и прострешь к Нему руки твои, 14 и если есть порок в руке твоей, а ты удалишь его и не дашь беззаконию обитать в шатрах твоих, 15 то поднимешь незапятнанное лице твое и будешь тверд и не будешь бояться. 16 Тогда забудешь горе: как о воде протекшей, будешь вспоминать о нем. 17 И яснее полдня пойдет жизнь твоя; просветлеешь, как утро. 18 И будешь спокоен, ибо есть надежда; ты огражден, и можешь спать безопасно. 19 Будешь лежать, и не будет устрашающего, и многие будут заискивать у тебя. 20 А глаза беззаконных истают, и убежище пропадет у них, и надежда их исчезнет.
1 Підхопивши Софар, мінеєць, сказав: 2 Той, хто багато промовляє, і слухатиме відповідь. Хіба промовистий вважається праведним? Благословенний, народжений від жінки, хто має коротке життя. 3 Не будь багатомовним, бо немає кому дати тобі відповідь. 4 Не говори: Я є чистий у вчинках і без пороку перед Ним! 5 Але що, коли б Господь до тебе заговорив! А Він відкриє Свої уста до тебе! 6 Тоді Він сповістить тобі силу мудрості, бо Він удвічі буде проти тебе. І тоді пізнаєш, що належне прийшло тобі від Господа за те, що ти згрішив! 7 Хіба ти знайдеш стежку Господа, чи ти прийшов до останнього з того, що звершив Вседержитель? 8 Небо високе, і що ти вдієш? А що глибше від тих, які в аді, ти знаєш? 9 Чи довше від міри землі, чи від ширини моря? 10 Якщо ж Він знищить усе, хто скаже Йому: Що Ти вчинив? 11 Адже Він Сам знає діла беззаконних, бачачи невідповідне, Він не пропустить! 12 Людина ж надаремно пливе словами, — смертний, народжений від жінки, подібний до пустельного осла. 13 Адже коли ти зробив чистим своє серце, то підносиш до Нього руки, 14 коли ж щось беззаконне є у твоїх руках, то віддали його від себе, і неправедність у твоєму житті хай не поселиться. 15 Бо таким чином твоє обличчя засяє, наче чиста вода, тож скинь нечистоту і не матимеш страху. 16 Ти забудеш про труднощі, наче про хвилю, яка проминула, і не боятимешся. 17 І молитва твоя буде наче рання зірка, — з полудня зійде тобі життя. 18 Ти будеш упевненим, тому що в тебе є надія, а з турбот і занепокоєння в тебе з’явиться мир. 19 Бо заспокоїшся, і не буде того, хто воює проти тебе. А численні, які нападають, тебе благатимуть. 20 Спасіння ж їх покине, бо їхня надія — згуба, очі ж безбожних розтануть.