1 Завет положил я с глазами моими, чтобы не помышлять мне о девице. 2 Какая же участь мне от Бога свыше? И какое наследие от Вседержителя с небес? 3 Не для нечестивого ли гибель, и не для делающего ли зло напасть? 4 Не видел ли Он путей моих, и не считал ли всех моих шагов? 5 Если я ходил в суете, и если нога моя спешила на лукавство, — 6 пусть взвесят меня на весах правды, и Бог узнает мою непорочность. 7 Если стопы мои уклонялись от пути и сердце мое следовало за глазами моими, и если что-либо нечистое пристало к рукам моим, 8 то пусть я сею, а другой ест, и пусть отрасли мои искоренены будут. 9 Если сердце мое прельщалось женщиною и я строил ковы у дверей моего ближнего, — 10 пусть моя жена мелет на другого, и пусть другие издеваются над нею, 11 потому что это — преступление, это — беззаконие, подлежащее суду; 12 это — огонь, поядающий до истребления, который искоренил бы все добро мое. 13 Если я пренебрегал правами слуги и служанки моей, когда они имели спор со мною, 14 то что стал бы я делать, когда бы Бог восстал? И когда бы Он взглянул на меня, что мог бы я отвечать Ему? 15 Не Он ли, Который создал меня во чреве, создал и его и равно образовал нас в утробе? 16 Отказывал ли я нуждающимся в их просьбе и томил ли глаза вдовы? 17 Один ли я съедал кусок мой, и не ел ли от него и сирота? 18 Ибо с детства он рос со мною, как с отцом, и от чрева матери моей я руководил вдову . 19 Если я видел кого погибавшим без одежды и бедного без покрова, — 20 не благословляли ли меня чресла его, и не был ли он согрет шерстью овец моих? 21 Если я поднимал руку мою на сироту, когда видел помощь себе у ворот, 22 то пусть плечо мое отпадет от спины, и рука моя пусть отломится от локтя, 23 ибо страшно для меня наказание от Бога: пред величием Его не устоял бы я. 24 Полагал ли я в золоте опору мою и говорил ли сокровищу: ты — надежда моя? 25 Радовался ли я, что богатство мое было велико, и что рука моя приобрела много? 26 Смотря на солнце, как оно сияет, и на луну, как она величественно шествует, 27 прельстился ли я в тайне сердца моего, и целовали ли уста мои руку мою? 28 Это также было бы преступление, подлежащее суду, потому что я отрекся бы тогда от Бога Всевышнего. 29 Радовался ли я погибели врага моего и торжествовал ли, когда несчастье постигало его? 30 Не позволял я устам моим грешить проклятием души его. 31 Не говорили ли люди шатра моего: о, если бы мы от мяс его не насытились? 32 Странник не ночевал на улице; двери мои я отворял прохожему. 33 Если бы я скрывал проступки мои, как человек, утаивая в груди моей пороки мои, 34 то я боялся бы большого общества, и презрение одноплеменников страшило бы меня, и я молчал бы и не выходил бы за двери. 35 О, если бы кто выслушал меня! Вот мое желание, чтобы Вседержитель отвечал мне, и чтобы защитник мой составил запись. 36 Я носил бы ее на плечах моих и возлагал бы ее, как венец; 37 объявил бы ему число шагов моих, сблизился бы с ним, как с князем. 38 Если вопияла на меня земля моя и жаловались на меня борозды ее; 39 если я ел плоды ее без платы и отягощал жизнь земледельцев, 40 то пусть вместо пшеницы вырастает волчец и вместо ячменя куколь. Слова Иова кончились.
1 Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю. 2 А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот? 3 Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня? 4 Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки? 5 Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман, 6 нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність. 7 Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів, 8 то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі. 9 Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей, 10 то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження. 11 Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити. 12 Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував. 13 Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися, 14 то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам? 15 Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні. 16 А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови. 17 Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, — 18 хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, — 19 якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув, 20 і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят, 21 якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога, 22 то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя. 23 Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу. 24 Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію, 25 якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку, 26 чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них. 27 І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст, 28 то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом. 29 Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! — 30 то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло. 31 Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий. 32 Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив. 33 Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх, 34 бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом? 35 О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось, 36 читав, поклавши, як вінець на плечі, 37 і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника, 38 якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали, 39 якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі, 40 то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.