1 В это время пришли некоторые и рассказали Ему о Галилеянах, которых кровь Пилат смешал с жертвами их. 2 Иисус сказал им на это: думаете ли вы, что эти Галилеяне были грешнее всех Галилеян, что так пострадали? 3 Нет, говорю вам, но, если не покаетесь, все та́к же погибнете. 4 Или думаете ли, что те восемнадцать человек, на которых упала башня Силоамская и побила их, виновнее были всех, живущих в Иерусалиме? 5 Нет, говорю вам, но, если не покаетесь, все та́к же погибнете. 6 И сказал сию притчу: некто имел в винограднике своем посаженную смоковницу, и пришел искать плода на ней, и не нашел; 7 и сказал виноградарю: вот, я третий год прихожу искать плода на этой смоковнице и не нахожу; сруби ее: на что она и землю занимает? 8 Но он сказал ему в ответ: господин! оставь ее и на этот год, пока я окопаю ее и обложу навозом, — 9 не принесет ли плода; если же нет, то в следующий год срубишь ее.
10 В одной из синагог учил Он в субботу. 11 Там была женщина, восемнадцать лет имевшая духа немощи: она была скорчена и не могла выпрямиться. 12 Иисус, увидев ее, подозвал и сказал ей: женщина! ты освобождаешься от недуга твоего. 13 И возложил на нее руки, и она тотчас выпрямилась и стала славить Бога. 14 При этом начальник синагоги, негодуя, что Иисус исцелил в субботу, сказал народу: есть шесть дней, в которые должно делать; в те и приходи́те исцеляться, а не в день субботний. 15 Господь сказал ему в ответ: лицемер! не отвязывает ли каждый из вас вола своего или осла от яслей в субботу и не ведет ли поить? 16 сию же дочь Авраамову, которую связал сатана вот уже восемнадцать лет, не надлежало ли освободить от уз сих в день субботний? 17 И когда говорил Он это, все противившиеся Ему стыдились; и весь народ радовался о всех славных делах Его.
18 Он же сказал: чему подобно Царствие Божие? и чему уподоблю его? 19 Оно подобно зерну горчичному, которое, взяв, человек посадил в саду своем; и выросло, и стало большим деревом, и птицы небесные укрывались в ветвях его. 20 Ещё сказал: чему уподоблю Царствие Божие? 21 Оно подобно закваске, которую женщина, взяв, положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.
22 И проходил по городам и селениям, уча и направляя путь к Иерусалиму.
23 Некто сказал Ему: Господи! неужели мало спасающихся? Он же сказал им: 24 подвизайтесь войти сквозь тесные врата, ибо, сказываю вам, многие поищут войти, и не возмогут. 25 Когда хозяин дома встанет и затворит двери, тогда вы, стоя вне, станете стучать в двери и говорить: Господи! Господи! отвори нам; но Он скажет вам в ответ: не знаю вас, откуда вы. 26 Тогда станете говорить: мы ели и пили пред Тобою, и на улицах наших учил Ты. 27 Но Он скажет: говорю вам: не знаю вас, откуда вы; отойдите от Меня все делатели неправды. 28 Там будет плач и скрежет зубов, когда увидите Авраама, Исаака и Иакова и всех пророков в Царствии Божием, а себя изгоняемыми вон. 29 И придут от востока и запада, и севера и юга, и возлягут в Царствии Божием. 30 И вот, есть последние, которые будут первыми, и есть первые, которые будут последними.
31 В тот день пришли некоторые из фарисеев и говорили Ему: выйди и удались отсюда, ибо Ирод хочет убить Тебя. 32 И сказал им: пойдите, скажите этой лисице: се, изгоняю бесов и совершаю исцеления сегодня и завтра, и в третий день кончу; 33 а впрочем, Мне должно ходить сегодня, завтра и в последующий день, потому что не бывает, чтобы пророк погиб вне Иерусалима. 34 Иерусалим! Иерусалим! избивающий пророков и камнями побивающий посланных к тебе! сколько раз хотел Я собрать чад твоих, как птица птенцов своих под крылья, и вы не захотели! 35 Се, оставляется вам дом ваш пуст. Сказываю же вам, что вы не увидите Меня, пока не придет время, когда скажете: благословен Грядый во имя Господне!
Якщо не покаєтеся, то загинете
1 Тим часом прийшли деякі й розповіли Йому про галилейців, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.
2 У відповідь [Ісус] сказав їм: Чи ви думаєте, що ці галилейці, які так постраждали, були більш грішні від інших галилейців?
3 Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі так само загинете.
4 Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська вежа і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, які проживають в Єрусалимі?
5 Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі отак загинете!
Притча про неплідне фігове дерево
6 І Він розповів таку притчу: Один чоловік мав у своєму винограднику смоківницю і прийшов шукати на ній плоду, але не знайшов.
7 Тож сказав він виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоківниці й не знаходжу; тому зрубай її, — нащо землю даремно займає?
8 А той у відповідь каже йому: Пане, залиш її ще на цей рік, доки обкопаю довкола неї та підсиплю гною,
9 то, може, наступного року зродить плід, а коли ні, зрубаєш її!
Оздоровлення скорченої жінки
10 І навчав Ісус в одній із синагог у суботу.
11 Була там одна жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла випростатися.
12 Побачивши її, Ісус покликав і сказав їй: Жінко, ти звільнена від своєї недуги!
13 Він поклав на неї руки — і враз випросталася, і стала прославляти Бога.
14 У відповідь старший синагоги, обурений тим, що Ісус оздоровив у суботу, промовив до натовпу: Є шість днів, в які належить працювати; тож приходьте тоді оздоровлятися, а не суботнього дня.
15 Та Господь відповів йому і сказав: Лицеміри, хіба кожний з вас не відв’язує у суботу вола або осла від ясел і не веде напувати?
16 А цю дочку Авраама, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не годиться звільнити від цього пута в суботній день?
17 І коли Ісус це говорив, стало соромно всім, які противилися Йому, і весь натовп радів усьому тому славному, що Він чинив.
Притча про гірчичне зерно та про закваску
18 А Він промовив: До кого подібне Боже Царство, і до чого його прирівняю?
19 Подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і кинула у свій город. І воно виросло і стало [великим] деревом, і птахи небесні оселилися в його гілках.
20 І знову сказав: До чого прирівняю Боже Царство?
21 Подібне воно до закваски, яку бере жінка, кладе в три мірки борошна, доки не вкисне все!
Силкуйтесь увійти через вузькі двері
22 І проходив Ісус містами й селами, і навчав, ідучи в Єрусалим.
23 Сказав Йому хтось: Господи, чи мало є тих, які спасаються? Він відповів їм:
24 Силкуйтесь увійти через вузькі двері, бо багато хто, кажу вам, буде намагатися ввійти, та не зможе.
25 Коли ж устане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й будете стукати у двері, кажучи: Господи, [Господи], відчини нам! А Він у відповідь скаже вам: Я не знаю вас, звідки ви є!
26 Тоді почнете казати: Ми їли й пили перед Тобою, і Ти навчав на наших площах.
27 А Він відповість вам і скаже: Я не знаю вас, звідки ви! Відступіть від Мене всі, які чините беззаконня!
28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.
29 І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і сядуть у Царстві Божому.
30 І ось, є останні, які будуть першими, і є перші, які будуть останніми!
Намір Ірода вбити Ісуса
31 У той час підійшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: Виходь і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32 А Він відповів їм: Ідіть і скажіть цьому лисові : Ось Я виганяю бісів і оздоровляю сьогодні й завтра, а третього дня закінчу.
33 Усе ж таки сьогодні та завтра, а наступного дня Мені треба йти, бо неможливо, щоби пророк загинув поза Єрусалимом.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, — та ви не захотіли!
35 Тому залишається вам дім ваш [порожнім]. Кажу вам, що не побачите Мене, аж поки не станеться, що ви скажете: Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!