1 Потом Иисус вошел в Иерихон и проходил через него. 2 И вот, некто, именем Закхей, начальник мытарей и человек богатый, 3 искал видеть Иисуса, кто Он, но не мог за народом, потому что мал был ростом, 4 и, забежав вперед, взлез на смоковницу, чтобы увидеть Его, потому что Ему надлежало проходить мимо нее. 5 Иисус, когда пришел на это место, взглянув, увидел его и сказал ему: Закхей! сойди скорее, ибо сегодня надобно Мне быть у тебя в доме. 6 И он поспешно сошел и принял Его с радостью. 7 И все, видя то, начали роптать, и говорили, что Он зашел к грешному человеку; 8 Закхей же, став, сказал Господу: Господи! половину имения моего я отдам нищим, и, если кого чем обидел, воздам вчетверо. 9 Иисус сказал ему: ныне пришло спасение дому сему, потому что и он сын Авраама, 10 ибо Сын Человеческий пришел взыскать и спасти погибшее.
11 Когда же они слушали это, присовокупил притчу: ибо Он был близ Иерусалима, и они думали, что скоро должно открыться Царствие Божие. 12 Итак сказал: || некоторый человек высокого рода отправлялся в дальнюю страну, чтобы получить себе царство и возвратиться; 13 призвав же десять рабов своих, дал им десять мин и сказал им: употребляйте их в оборот, пока я возвращусь. 14 Но граждане ненавидели его и отправили вслед за ним посольство, сказав: не хотим, чтобы он царствовал над нами. 15 И когда возвратился, получив царство, велел призвать к себе рабов тех, которым дал серебро, чтобы узнать, кто что приобрел. 16 Пришел первый и сказал: господин! мина твоя принесла десять мин. 17 И сказал ему: хорошо, добрый раб! за то, что ты в малом был верен, возьми в управление десять городов. 18 Пришел второй и сказал: господин! мина твоя принесла пять мин. 19 Сказал и этому: и ты будь над пятью городами. 20 Пришел третий и сказал: господин! вот твоя мина, которую я хранил, завернув в платок, 21 ибо я боялся тебя, потому что ты человек жестокий: берешь, чего не клал, и жнешь, чего не сеял. 22 Господин сказал ему: твоими устами буду судить тебя, лукавый раб! ты знал, что я человек жестокий, беру, чего не клал, и жну, чего не сеял; 23 для чего же ты не отдал серебра моего в оборот, чтобы я, придя, получил его с прибылью? 24 И сказал предстоящим: возьмите у него мину и дайте имеющему десять мин. 25 И сказали ему: господин! у него есть десять мин. 26 Сказываю вам, что всякому имеющему дано будет, а у неимеющего отнимется и то, что имеет; 27 врагов же моих тех, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и избейте предо мною. 28 Сказав это, Он пошел далее, восходя в Иерусалим.
29 И когда приблизился к Виффагии и Вифании, к горе, называемой Елеонскою, послал двух учеников Своих, 30 сказав: пойдите в противолежащее селение; войдя в него, найдете молодого осла привязанного, на которого никто из людей никогда не садился; отвязав его, приведите; 31 и если кто спросит вас: зачем отвязываете? скажите ему так: он надобен Господу. 32 Посланные пошли и нашли, как Он сказал им. 33 Когда же они отвязывали молодого осла, хозяева его сказали им: зачем отвязываете осленка? 34 Они отвечали: он надобен Господу. 35 И привели его к Иисусу, и, накинув одежды свои на осленка, посадили на него Иисуса. 36 И, когда Он ехал, постилали одежды свои по дороге. 37 А когда Он приблизился к спуску с горы Елеонской, все множество учеников начало в радости велегласно славить Бога за все чудеса, какие видели они, 38 говоря: благословен Царь, грядущий во имя Господне! мир на небесах и слава в вышних! 39 И некоторые фарисеи из среды народа сказали Ему: Учитель! запрети ученикам Твоим. 40 Но Он сказал им в ответ: сказываю вам, что если они умолкнут, то камни возопиют. 41 И когда приблизился к городу, то, смотря на него, заплакал о нем 42 и сказал: о, если бы и ты хотя в сей твой день узнал, что служит к миру твоему! Но это сокрыто ныне от глаз твоих, 43 ибо придут на тебя дни, когда враги твои обложат тебя окопами и окружат тебя, и стеснят тебя отовсюду, 44 и разорят тебя, и побьют детей твоих в тебе, и не оставят в тебе камня на камне за то́, что ты не узнал времени посещения твоего. 45 И, войдя в храм, начал выгонять продающих в нем и покупающих, 46 говоря им: написано: дом Мой есть дом молитвы, а вы сделали его вертепом разбойников. 47 И учил каждый день в храме. Первосвященники же и книжники и старейшины народа искали погубить Его, 48 и не находили, что бы сделать с Ним; потому что весь народ неотступно слушал Его.
Ісус у домі Закхея
1 Увійшовши в місто , Ісус переходив через Єрихон.
2 І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —
3 прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.
4 Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.
5 Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!
6 І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.
7 А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!
8 Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!
9 А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;
10 Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!
Притча про десять мін
11 Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
12 Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
13 Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!
14 Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!
15 І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
16 Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
17 І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
18 Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.
19 Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.
20 І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.
21 Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!
22 Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
23 Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?
24 А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!
25 І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!
26 Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].
27 А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!
28 Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
Славний в’їзд у Єрусалим
29 І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,
30 кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
31 Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.
32 Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.
33 Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?
34 Вони ж відказали, що Господь потребує його.
35 Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
36 А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.
37 Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,
38 вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
39 Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!
40 У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
Плач над Єрусалимом
41 А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
42 кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.
43 Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,
44 поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!
Ісус звільняє храм від торговців
45 Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],
46 кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!
47 І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,
48 але не знаходили, як це зробити, оскільки всі люди, слухаючи, не відходили від Нього.