1 Итак для вас, священники, эта заповедь: 2 если вы не послушаетесь и если не примете к сердцу, чтобы воздавать славу имени Моему, говорит Господь Саваоф, то Я пошлю на вас проклятие и прокляну ваши благословения, и уже проклинаю, потому что вы не хотите приложить к тому сердца. 3 Вот, Я отниму у вас плечо, и помет раскидаю на лица ваши, помет праздничных жертв ваших, и выбросят вас вместе с ним. 4 И вы узнаете, что Я дал эту заповедь для сохранения завета Моего с Левием, говорит Господь Саваоф. 5 Завет Мой с ним был завет жизни и мира, и Я дал его ему для страха, и он боялся Меня и благоговел пред именем Моим. 6 Закон истины был в устах его, и неправды не обреталось на языке его; в мире и правде он ходил со Мною и многих отвратил от греха. 7 Ибо уста священника должны хранить ведение, и закона ищут от уст его, потому что он вестник Господа Саваофа. 8 Но вы уклонились от пути сего, для многих послужили соблазном в законе, разрушили завет Левия, говорит Господь Саваоф. 9 За то и Я сделаю вас презренными и униженными перед всем народом, так как вы не соблюдаете путей Моих, лицеприятствуете в делах закона. 10 Не один ли у всех нас Отец? Не один ли Бог сотворил нас? Почему же мы вероломно поступаем друг против друга, нарушая тем завет отцов наших? 11 Вероломно поступает Иуда, и мерзость совершается в Израиле и в Иерусалиме; ибо унизил Иуда святыню Господню, которую любил, и женился на дочери чужого бога. 12 У того, кто делает это, истребит Господь из шатров Иаковлевых бдящего на страже и отвечающего, и приносящего жертву Господу Саваофу. 13 И вот еще что вы делаете: вы заставляете обливать слезами жертвенник Господа с рыданием и воплем, так что Он уже не призирает более на приношение и не принимает умилостивительной жертвы из рук ваших. 14 Вы скажете: «за что?» За то, что Господь был свидетелем между тобою и женою юности твоей, против которой ты поступил вероломно, между тем как она подруга твоя и законная жена твоя. 15 Но не сделал ли того же один, и в нем пребывал превосходный дух? что же сделал этот один? он желал получить от Бога потомство. Итак берегите дух ваш, и никто не поступай вероломно против жены юности своей. 16 Если ты ненавидишь ее, отпусти, говорит Господь Бог Израилев; обида покроет одежду его, говорит Господь Саваоф; посему наблюдайте за духом вашим и не поступайте вероломно. 17 Вы прогневляете Господа словами вашими и говорите: «чем прогневляем мы Его?» Тем, что говорите: «всякий, делающий зло, хорош пред очами Господа, и к таким Он благоволит», или: «где Бог правосудия?»
1 А тепер, священики, для вас ця заповідь! 2 Якщо не послухаєте і якщо не прикладете до вашого серця віддати славу Моєму Імені, — говорить Господь Вседержитель, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваше благословення. Я прокляну його і розкидаю ваше благословення, і не буде у вас, тому що ви не прикладаєте до вашого серця. 3 Ось Я вам відділяю плече і розсію вміст шлунка у ваші обличчя, вміст шлунка ваших свят, і візьму вас разом. 4 І пізнаєте, що Я послав до вас цю заповідь, щоб Моя заповідь була до левітів, — говорить Господь Вседержитель. 5 Мій завіт життя і миру був з ним, і Я дав йому в страху Мене боятися, і йому тремтіти від обличчя Мого Імені. 6 Закон правди був у його імені, і не знайдено неправедності на його губах. У мирі він випрямився, пішов зі Мною і багатьох відвернув від неправедності. 7 Адже губи священика пильнують пізнання, а з його уст домагаються закону, тому що він є ангелом Господа Вседержителя. 8 Ви ж звернули з дороги і багатьох зробили немічними в законі, знищили завіт Левія, — говорить Господь Вседержитель. 9 І Я дав вас зневаженими і викиненими до всіх народів, тому що ви не зберегли Моїх доріг, але в законі брали до уваги особу.
10 Хіба не один Бог вас створив? Чи не один батько у вас усіх? Як то, що ви залишили кожний свого брата, щоб опоганити завіт ваших батьків? 11 Залишено Юду, і гидота сталася в Ізраїлі та в Єрусалимі, тому що Юда опоганив Господні святощі, які Він полюбив, і пішов за чужими богами. 12 Господь вигубить людину, яка це чинить, аж доки вона не буде впокорена в поселеннях Якова, — від тих, що приносять жертву Господу Вседержителеві. 13 І це ви робили, — те, що Я зненавидів! Ви слізьми покривали Господній жертовник, плачем і стогнанням від страждань. Чи годиться поглянути на жертву, чи прийняти як прийнятне з ваших рук? 14 А ви сказали: Задля чого? Адже Господь засвідчив між тобою і між жінкою твоєї молодості, яку ти покинув, а вона — твоя спільниця і жінка твого завіту. 15 І він не вчинив інакше, і залишок Його духа. А ви сказали: Чого іншого, але хіба насіння Бог шукає? Тож бережіться, ви, у вашому дусі, і жінку твоєї молодості ти не залишиш! 16 Але якщо зненавидиш, відішлеш, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — і безбожність покриє твої задуми, — говорить Господь Вседержитель. І зберігатиметеся у вашому дусі, і не залишите.
17 Ви, що гнівили Бога вашими словами і казали: Чим ми розгнівили? Коли ви говорили: Кожний, хто чинить зло, це добре перед Господом, і в цьому Він має вподобання. Тож де є Бог праведності?