1 Ибо Царство Небесное подобно хозяину дома, который вышел рано поутру нанять работников в виноградник свой 2 и, договорившись с работниками по динарию на день, послал их в виноградник свой; 3 выйдя около третьего часа, он увидел других, стоящих на торжище праздно, 4 и им сказал: идите и вы в виноградник мой, и что́ следовать будет, дам вам. Они пошли. 5 Опять выйдя около шестого и девятого часа, сделал то́ же. 6 Наконец, выйдя около одиннадцатого часа, он нашел других, стоящих праздно, и говорит им: что́ вы стоите здесь целый день праздно? 7 Они говорят ему: никто нас не нанял. Он говорит им: идите и вы в виноградник мой, и что́ следовать будет, полу́чите. 8 Когда же наступил вечер, говорит господин виноградника управителю своему: позови работников и отдай им плату, начав с последних до первых. 9 И пришедшие около одиннадцатого часа получили по динарию. 10 Пришедшие же первыми думали, что они получат больше, но получили и они по динарию; 11 и, получив, стали роптать на хозяина дома 12 и говорили: эти последние работали один час, и ты сравнял их с нами, перенесшими тягость дня и зной. 13 Он же в ответ сказал одному из них: друг! я не обижаю тебя; не за динарий ли ты договорился со мною? 14 возьми свое и пойди; я же хочу дать этому последнему то́ же , что́ и тебе; 15 разве я не властен в своем делать, что́ хочу? или глаз твой завистлив оттого, что я добр? 16 Так будут последние первыми, и первые последними, ибо много званых, а мало избранных.
17 И, восходя в Иерусалим, Иисус дорогою отозвал двенадцать учеников одних, и сказал им: 18 вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть; 19 и предадут Его язычникам на поругание и биение и распятие; и в третий день воскреснет.
20 Тогда приступила к Нему мать сыновей Зеведеевых с сыновьями своими, кланяясь и чего-то прося у Него. 21 Он сказал ей: чего ты хочешь? Она говорит Ему: скажи, чтобы сии два сына мои сели у Тебя один по правую сторону, а другой по левую в Царстве Твоем. 22 Иисус сказал в ответ: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я буду пить, или креститься крещением, которым Я крещусь? Они говорят Ему: можем. 23 И говорит им: чашу Мою будете пить, и крещением, которым Я крещусь, будете креститься, но дать сесть у Меня по правую сторону и по левую — не от Меня зависит , но кому уготовано Отцем Моим. 24 Услышав сие, прочие десять учеников вознегодовали на двух братьев. 25 Иисус же, подозвав их, сказал: вы знаете, что князья народов господствуют над ними, и вельможи властвуют ими; 26 но между вами да не будет так: а кто хочет между вами быть бо́льшим, да будет вам слугою; 27 и кто хочет между вами быть первым, да будет вам рабом; 28 так как Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих.
29 И когда выходили они из Иерихона, за Ним следовало множество народа. 30 И вот, двое слепых, сидевшие у дороги, услышав, что Иисус идет мимо, начали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов! 31 Народ же заставлял их молчать; но они еще громче стали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов! 32 Иисус, остановившись, подозвал их и сказал: чего вы хотите от Меня? 33 Они говорят Ему: Господи! чтобы открылись глаза наши. 34 Иисус же, умилосердившись, прикоснулся к глазам их; и тотчас прозрели глаза их, и они пошли за Ним.
Притча про робітників у винограднику
1 Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.
2 Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.
3 Вийшовши о третій годині , побачив інших, які стояли без діла на ринку,
4 і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.
5 Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.
6 Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
7 Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].
8 Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
9 Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10 А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.
11 Відтак, одержавши, нарікали на пана,
12 кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.
13 А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
14 Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;
15 хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
16 Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
17 Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
18 Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,
19 і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.
Прохання матері щодо своїх синів
20 Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
21 Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.
22 У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
23 Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.
24 Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.
Як стати великим
25 Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,
27 і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;
28 так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!
Ісус відкриває очі двом сліпим
29 Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.
30 І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31 Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32 Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.