1 И пришел опять в синагогу; там был человек, имевший иссохшую руку. 2 И наблюдали за Ним, не исцелит ли его в субботу, чтобы обвинить Его. 3 Он же говорит человеку, имевшему иссохшую руку: стань на средину. 4 А им говорит: должно ли в субботу добро делать, или зло делать? душу спасти, или погубить? Но они молчали. 5 И, воззрев на них с гневом, скорбя об ожесточении сердец их, говорит тому человеку: протяни руку твою. Он протянул, и стала рука его здорова, как другая.
6 Фарисеи, выйдя, немедленно составили с иродианами совещание против Него, как бы погубить Его. 7 Но Иисус с учениками Своими удалился к морю; и за Ним последовало множество народа из Галилеи, Иудеи, 8 Иерусалима, Идумеи и из-за Иордана. И живущие в окрестностях Тира и Сидона, услышав, что Он делал, шли к Нему в великом множестве. 9 И сказал ученикам Своим, чтобы готова была для Него лодка по причине многолюдства, дабы не теснили Его. 10 Ибо многих Он исцелил, так что имевшие язвы бросались к Нему, чтобы коснуться Его. 11 И духи нечистые, когда видели Его, падали пред Ним и кричали: Ты Сын Божий. 12 Но Он строго запрещал им, чтобы не делали Его известным.
13 Потом взошел на гору и позвал к Себе, кого Сам хотел; и пришли к Нему. 14 И поставил из них двенадцать, чтобы с Ним были и чтобы посылать их на проповедь, 15 и чтобы они имели власть исцелять от болезней и изгонять бесов; 16 поставил Симона, нарекши ему имя Петр, 17 Иакова Зеведеева и Иоанна, брата Иакова, нарекши им имена Воанергес, то есть «сыны громовы», 18 Андрея, Филиппа, Варфоломея, Матфея, Фому, Иакова Алфеева, Фаддея, Симона Кананита 19 и Иуду Искариотского, который и предал Его.
20 Приходят в дом; и опять сходится народ, так что им невозможно было и хлеба есть. 21 И, услышав, ближние Его пошли взять Его, ибо говорили, что Он вышел из себя. 22 А книжники, пришедшие из Иерусалима, говорили, что Он имеет в Себе веельзевула и что изгоняет бесов силою бесовского князя. 23 И, призвав их, говорил им притчами: как может сатана изгонять сатану? 24 Если царство разделится само в себе, не может устоять царство то́; 25 и если дом разделится сам в себе, не может устоять дом тот; 26 и если сатана восстал на самого себя и разделился, не может устоять, но пришел конец его. 27 Никто, войдя в дом сильного, не может расхитить вещей его, если прежде не свяжет сильного, и тогда расхитит дом его. 28 Истинно говорю вам: будут прощены сынам человеческим все грехи и хуления, какими бы ни хулили; 29 но кто будет хулить Духа Святаго, тому не будет прощения вовек, но подлежит он вечному осуждению. 30 Сие сказал Он , потому что говорили: в Нем нечистый дух.
31 И пришли Матерь и братья Его и, стоя вне дома , послали к Нему звать Его. 32 Около Него сидел народ. И сказали Ему: вот, Матерь Твоя и братья Твои и сестры Твои, вне дома , спрашивают Тебя. 33 И отвечал им: кто матерь Моя и братья Мои? 34 И обозрев сидящих вокруг Себя, говорит: вот матерь Моя и братья Мои; 35 ибо кто будет исполнять волю Божию, тот Мне брат, и сестра, и матерь.
Ісус зціляє в суботу
1 І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку.
2 Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити.
3 І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині.
4 А їх запитує: У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали.
5 І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою.
6 І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як Його погубити.
Великий натовп супроводжує Ісуса
7 А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї,
8 з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього.
9 І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його;
10 бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися.
11 І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий!
12 Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.
Дванадцять апостолів
13 Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього.
14 Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати,
15 і щоб вони мали владу виганяти бісів.
16 Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро,
17 а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому;
18 і Андрія, і Филипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,
19 і Юду Іскаріотського, який і видав Його.
Суперечка про Ісусову владу
20 І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти.
21 Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.
22 А книжники, які поприходили з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула і що бісівським князем бісів виганяє.
23 Покликавши їх, Він промовляв їм у притчах: Як може сатана сатану виганяти?
24 І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство;
25 і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім;
26 і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він устояти, але то йому кінець.
27 Ніхто не може пограбувати майно сильного, удершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, — і лише тоді пограбує його дім.
28 Запевняю вас, що всі гріхи й богозневага простяться людським синам, хоч скільки б вони не зневажали,
29 а хто буде зневажати Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а підпаде під вічний осуд.
30 Оскільки вони казали: Він має нечистого духа!
Мати та брати Ісуса
31 Його мати та Його брати прийшли і, стоячи надворі, послали по Нього, щоби покликати Його.
32 А довкола Нього сидів натовп. І переказували Йому: Ось, Твоя мати, Твої брати і Твої сестри надворі шукають Тебе.
33 А Він у відповідь їм каже: Хто Моя мати та Мої брати?
34 І, поглянувши довкола Себе на тих, які сиділи, каже: Ось Моя мати та Мої брати!
35 Адже хто виконує Божу волю, той Мені брат, і сестра, і мати.