1 Собрались к Нему фарисеи и некоторые из книжников, пришедшие из Иерусалима, 2 и, увидев некоторых из учеников Его, евших хлеб нечистыми, то есть неумытыми, руками, укоряли. 3 Ибо фарисеи и все Иудеи, держась предания старцев, не едят, не умыв тщательно рук; 4 и, придя с торга, не едят не омывшись. Есть и многое другое, чего они приняли держаться: наблюдать омовение чаш, кружек, котлов и скамей. 5 Потом спрашивают Его фарисеи и книжники: зачем ученики Твои не поступают по преданию старцев, но неумытыми руками едят хлеб? 6 Он сказал им в ответ: хорошо пророчествовал о вас, лицемерах, Исаия, как написано: люди сии чтут Меня устами, сердце же их далеко отстоит от Меня, 7 но тщетно чтут Меня, уча учениям, заповедям человеческим. 8 Ибо вы, оставив заповедь Божию, держитесь предания человеческого, омовения кружек и чаш, и делаете многое другое, сему подобное. 9 И сказал им: хорошо ли, что вы отменяете заповедь Божию, чтобы соблюсти свое предание? 10 Ибо Моисей сказал: почитай отца своего и мать свою; и: злословящий отца или мать смертью да умрет. 11 А вы говорите: кто скажет отцу или матери: корван, то есть дар Богу то́, чем бы ты от меня пользовался, 12 тому вы уже попускаете ничего не делать для отца своего или матери своей, 13 устраняя слово Божие преданием вашим, которое вы установили; и делаете многое сему подобное. 14 И, призвав весь народ, говорил им: слушайте Меня все и разумейте: 15 ничто, входящее в человека извне, не может осквернить его; но что исходит из него, то оскверняет человека. 16 Если кто имеет уши слышать, да слышит! 17 И когда Он от народа вошел в дом, ученики Его спросили Его о притче. 18 Он сказал им: неужели и вы так непонятливы? Неужели не разумеете, что ничто, извне входящее в человека, не может осквернить его? 19 Потому что не в сердце его входит, а в чрево, и выходит вон, чем очищается всякая пища. 20 Далее сказал: исходящее из человека оскверняет человека. 21 Ибо извнутрь, из сердца человеческого, исходят злые помыслы, прелюбодеяния, любодеяния, убийства, 22 кражи, лихоимство, злоба, коварство, непотребство, завистливое око, богохульство, гордость, безумство, — 23 всё это зло извнутрь исходит и оскверняет человека.
24 И, отправившись оттуда, пришел в пределы Тирские и Сидонские; и, войдя в дом, не хотел, чтобы кто узнал; но не мог утаиться. 25 Ибо услышала о Нем женщина, у которой дочь одержима была нечистым духом, и, придя, припала к ногам Его; 26 а женщина та была язычница, родом сирофиникиянка; и просила Его, чтобы изгнал беса из ее дочери. 27 Но Иисус сказал ей: дай прежде насытиться детям, ибо нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам. 28 Она же сказала Ему в ответ: так, Господи; но и псы под столом едят крохи у детей. 29 И сказал ей: за это слово, пойди; бес вышел из твоей дочери. 30 И, придя в свой дом, она нашла, что бес вышел и дочь лежит на постели.
31 Выйдя из пределов Тирских и Сидонских, Иисус опять пошел к морю Галилейскому через пределы Десятиградия. 32 Привели к Нему глухого косноязычного и просили Его возложить на него руку. 33 Иисус , отведя его в сторону от народа, вложил персты Свои в уши ему и, плюнув, коснулся языка его; 34 и, воззрев на небо, вздохнул и сказал ему: «еффафа́», то есть: отверзись. 35 И тотчас отверзся у него слух и разрешились узы его языка, и стал говорить чисто. 36 И повелел им не сказывать никому. Но сколько Он ни запрещал им, они еще более разглашали. 37 И чрезвычайно дивились, и говорили: всё хорошо делает, — и глухих делает слышащими, и немых — говорящими.
Божа Заповідь і перекази старших
1 Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима.
2 І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.
3 Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших.
4 І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків.
5 І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?
6 А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
7 Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
8 Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].
9 І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.
10 Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.
11 Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене,
12 то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, —
13 усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!
Що опоганює людину
14 І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.
15 Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює.
16 [Якщо хто має вуха, нехай слухає].
17 І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.
18 А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,
19 бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить — так очищується всяка їжа?
20 Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.
21 Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,
22 перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство.
23 Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!
Велика віра жінки-язичниці
24 Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього , але Він не зміг утаїтися.
25 Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг;
26 жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.
27 А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.
28 А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей!
29 І Він сказав їй: За ці слова — іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.
30 Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї .
Чудесне зцілення глухонімого
31 Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя.
32 І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.
33 Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика,
34 та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата ! тобто: Відкрийся!
35 І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.
36 Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.
37 І надзвичайно дивувалися, кажучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим — мову.