1 Итак, если есть какое утешение во Христе, если есть какая отрада любви, если есть какое общение духа, если есть какое милосердие и сострадательность, 2 то дополните мою радость: имейте одни мысли, имейте ту же любовь, будьте единодушны и единомысленны; 3 ничего не делайте по любопрению или по тщеславию, но по смиренномудрию почитайте один другого высшим себя. 4 Не о себе только каждый заботься, но каждый и о других. 5 Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе: 6 Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу; 7 но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став как человек; 8 смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной. 9 Посему и Бог превознес Его и дал Ему имя выше всякого имени, 10 дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних, 11 и всякий язык исповедал, что Господь Иисус Христос в славу Бога Отца.
12 Итак, возлюбленные мои, как вы всегда были послушны, не только в присутствии моем, но гораздо более ныне во время отсутствия моего, со страхом и трепетом совершайте свое спасение, 13 потому что Бог производит в вас и хотение и действие по Своему благоволению. 14 Всё делайте без ропота и сомнения, 15 чтобы вам быть неукоризненными и чистыми, чадами Божиими непорочными среди строптивого и развращенного рода, в котором вы сияете, как светила в мире, 16 содержа слово жизни, к похвале моей в день Христов, что || я не тщетно подвизался и не тщетно трудился. 17 Но если я и соделываюсь жертвою за жертву и служение веры вашей, то радуюсь и сорадуюсь всем вам. 18 О сем самом и вы радуйтесь и сорадуйтесь мне.
19 Надеюсь же в Господе Иисусе вскоре послать к вам Тимофея, дабы и я, узнав о ваших обстоятельствах, утешился духом. 20 Ибо я не имею никого равно усердного, кто бы столь искренно заботился о вас, 21 потому что все ищут своего, а не того, что угодно Иисусу Христу. 22 А его верность вам известна, потому что он, как сын отцу, служил мне в благовествовании. 23 Итак я надеюсь послать его тотчас же, как скоро узна́ю, что будет со мною. 24 Я уверен в Господе, что и сам скоро приду к вам. 25 Впрочем я почел нужным послать к вам Епафродита, брата и сотрудника и сподвижника моего, а вашего посланника и служителя в нужде моей, 26 потому что он сильно желал видеть всех вас и тяжко скорбел о том, что до вас дошел слух о его болезни. 27 Ибо он был болен при смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали. 28 Посему я скорее послал его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и я был менее печален. 29 Примите же его в Господе со всякою радостью, и таких имейте в уважении, 30 ибо он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, дабы восполнить недостаток ваших услуг мне.
Приклад самовідданої любові
1 Отже, коли є якась втіха в Христі, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість,
2 доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки.
3 Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе.
4 Нехай кожний дбає не про себе, а про інших.
5 Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.
6 Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові,
7 але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина;
8 Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної.
9 Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені,
10 аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно — і піднебесних, і земних, і підземних;
11 і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.
Діти Божі — світло для світу
12 Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння.
13 Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію.
14 Усе робіть без нарікань і сумніву,
15 щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі,
16 дотримуючи слово життя мені для похвали в день Христа, що я недаремно біг, недаремно трудився.
17 Та хоч і приношу себе на служіння і в жертву вашої віри, я радію і веселюся разом з усіма вами.
18 Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною.
19 Маю в Господі Ісусі надію незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я заспокоївся духом, довідавшись, що з вами.
20 Оскільки я не маю нікого іншого з такою ж душею, хто би щиріше дбав про вас,
21 адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу.
22 Його ж досвідченість ви знаєте, що він, наче син батькові, послужив мені для Євангелія.
23 Надіюся послати його, як тільки довідаюся, що буде зі мною.
24 Але переконаний у Господі, що й сам незабаром прийду.
25 Вважав за потрібне послати до вас Епафродита — мого брата, помічника і співвоїна, а вашого посланця і служителя в моїй потребі.
26 Адже він побивався за всіма вами й був дуже стривожений, оскільки ви почули, що він захворів.
27 Бо він захворів і був при смерті, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб я не мав смутку за смутком.
28 Тому я швидко послав його, аби, побачивши його, ви знову зраділи, та щоб і я не страждав.
29 Прийміть же його в Господі з повною радістю і шануйте таких,
30 бо він за справу Христа був близько до смерті, наражаючи своє життя на небезпеку, аби доповнити недостаток вашого служіння для мене.