1 Не хвались завтрашним днем, потому что не знаешь, что́ родит тот день. 2 Пусть хвалит тебя другой, а не уста твои, — чужой, а не язык твой. 3 Тяжел камень, весок и песок; но гнев глупца тяжелее их обоих. 4 Жесток гнев, неукротима ярость; но кто устоит против ревности? 5 Лучше открытое обличение, нежели скрытая любовь. 6 Искренни укоризны от любящего, и лживы поцелуи ненавидящего. 7 Сытая душа попирает и сот, а голодной душе все горькое сладко. 8 Как птица, покинувшая гнездо свое, так человек, покинувший место свое. 9 Масть и курение радуют сердце; так сладок всякому друг сердечным советом своим. 10 Не покидай друга твоего и друга отца твоего, и в дом брата твоего не ходи в день несчастья твоего: лучше сосед вблизи, нежели брат вдали.
11 Будь мудр, сын мой, и радуй сердце мое; и я буду иметь, что отвечать злословящему меня. 12 Благоразумный видит беду и укрывается; а неопытные идут вперед и наказываются. 13 Возьми у него платье его, потому что он поручился за чужого, и за стороннего возьми от него залог. 14 Кто громко хвалит друга своего с раннего утра, того сочтут за злословящего. 15 Непрестанная капель в дождливый день и сварливая жена — равны: 16 кто хочет скрыть ее, тот хочет скрыть ветер и масть в правой руке своей, дающую знать о себе. 17 Железо железо острит, и человек изощряет взгляд друга своего. 18 Кто стережет смоковницу, тот будет есть плоды ее; и кто бережет господина своего, тот будет в чести. 19 Как в воде лице — к лицу, так сердце человека — к человеку. 20 Преисподняя и Аваддон — ненасытимы; так ненасытимы и глаза человеческие. [Мерзость пред Господом дерзко поднимающий глаза, и неразумны невоздержанные языком.] 21 Что плавильня — для серебра, горнило — для золота, то для человека уста, которые хвалят его. [Сердце беззаконника ищет зла, сердце же правое ищет знания.] 22 Толки́ глупого в ступе пестом вместе с зерном, не отделится от него глупость его. 23 Хорошо наблюдай за скотом твоим, имей попечение о стадах; 24 потому что богатство не навек, да и власть разве из рода в род? 25 Прозябает трава, и является зелень, и собирают горные травы. 26 Овцы — на одежду тебе, и козлы — на покупку поля. 27 И довольно козьего молока в пищу тебе, в пищу домашним твоим и на продовольствие служанкам твоим.
1 Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що принесе той, який надходить.
2 Нехай хвалить тебе ближній, а не твої уста, — хтось інший, а не власні губи.
3 Камінь важкий, і пісок важко носити, та гнів нерозумного тяжчий від них обох.
4 Гнів нещадний, лютість їдка, але проти ревнощів ніхто не встоїть!
5 Кращі відкриті докори, ніж прихована любов.
6 Більше довіри варті рани, завдані другом, ніж умисні поцілунки ворога.
7 Сита душа нехтує стільниковим медом, а для голодної душі й гірке здається солодким.
8 Наче пташка, яка вилетіла з власного гнізда, так і людина, — вона віддає себе в рабство, якщо перебуває далеко від рідної місцевості.
9 Миром, вином і пахощами втішається серце, а душа розривається від нещастя.
10 Не залишай друга свого чи друга батькового, а до хати брата твого не ввійди невчасно. Краще близький друг, ніж брат, який далеко проживає.
11 Сину, будь мудрий, щоб раділо серце моє; відкинь від себе зневажливі слова.
12 Кмітливий ховається від зла, яке насувається, а немудрі, коли воно надходить, несуть втрату.
13 Забери його плащ, бо несамовитий, який нищить чуже, вже пройшов.
14 Коли хтось із самого ранку гучним голосом вихваляє свого друга, можуть подумати, що він нічим не відрізняється від того, хто проклинає.
15 Постійне капання в непогожий день виганяє людину з її хати; так само проганяє з власного дому і сварлива жінка.
16 Північний вітер пронизливий, та назву він має привітну.
17 Залізо вигострюють залізом, а людина обточує вигляд друга.
18 Хто садить смоківницю, їстиме її плоди; хто дбає про свого пана, той буде в пошані.
19 Як обличчя не подібне на обличчя, так само й серця людей.
20 Ад і знищення — ненаситні; так само ненаситні очі людей.
20a Огида перед Господом — очі тих, які дивляться звисока, котрі невиховані й мають нестримний язик.
21 Плавлення — засіб для перевірки срібла і золота, а людина випробовується устами тих, хто її хвалить.
21a Серце беззаконного шукає зла, серце праведного шукає знання.
22 Якщо нерозумного ти піддаватимеш ганебному покаранню на зборах, то глупоти від нього не забереш.
23 Досконало знатимеш тварини твого стада, — твоє серце буде з твоїми отарами.
24 Адже не вічні влада і сила людини, — їх не передають з роду в рід.
25 Подбай про трави на рівнині, — скоси траву, згромадь сіно на горах,
26 щоб ти мав овець для одягу. Слідкуй за рівниною, щоб у тебе були барани.
27 Сину, маєш від мене надійні поради для твого життя і для життя твоїх слуг.