Молитва Давида.
1 Услышь, Господи, правду [мою], внемли воплю моему, прими мольбу из уст нелживых. 2 От Твоего лица суд мне да изыдет; да воззрят очи Твои на правоту. 3 Ты испытал сердце мое, посетил меня ночью, искусил меня и ничего не нашел; от мыслей моих не отступают уста мои. 4 В делах человеческих, по слову уст Твоих, я охранял себя от путей притеснителя. 5 Утверди шаги мои на путях Твоих, да не колеблются стопы мои. 6 К Тебе взываю я, ибо Ты услышишь меня, Боже; приклони ухо Твое ко мне, услышь слова мои. 7 Яви дивную милость Твою, Спаситель уповающих [на Тебя] от противящихся деснице Твоей. 8 Храни меня, как зеницу ока; в тени крыл Твоих укрой меня 9 от лица нечестивых, нападающих на меня, — от врагов души моей, окружающих меня: 10 они заключились в туке своем, надменно говорят устами своими. 11 На всяком шагу нашем ныне окружают нас; они устремили глаза свои, чтобы низложить меня на землю; 12 они подобны льву, жаждущему добычи, подобны скимну, сидящему в местах скрытных. 13 Восстань, Господи, предупреди их, низложи их. Избавь душу мою от нечестивого мечом Твоим, 14 от людей — рукою Твоею, Господи, от людей мира, которых удел в этой жизни, которых чрево Ты наполняешь из сокровищниц Твоих; сыновья их сыты и оставят остаток детям своим. 15 А я в правде буду взирать на лице Твое; пробудившись, буду насыщаться образом Твоим.
Слава:1 Молитва Давида. Господи, вислухай мою правду, зверни увагу на моє благання, прийми мою молитву з уст нелукавих.
2 Нехай вийде присуд для мене від Твого обличчя, нехай мої очі побачать праведність.
3 Ти випробував моє серце, навідав уночі. Ти випробував мене вогнем — і в мені не знайдено неправди.
4 Хай мої уста не розголошують людських справ, а я, задля слів Твоїх уст, уникав крутих доріг.
5 Спрямуй мої стопи на Свої стежки, щоб мої ноги не похитнулися.
6 Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав. Прихили до мене Своє вухо і почуй мої слова.
7 Ти, Який спасаєш тих, котрі надіються на Тебе, від тих, які чинять опір Твоїй правиці, пошли Свою дивовижну милість.
8 Охороняй мене, як зіницю ока. Ти збережеш мене під прикриттям Своїх крил
9 від обличчя безбожних, що завдають мені страждань. Мої вороги посягають на мою душу.
10 Вони позамикали свій жир, і їхні уста пихато заговорили.
11 Мене відкидають, тепер мене оточили, стежать своїми очима, щоби повалити мене на землю.
12 Схопили мене, наче лев, який чатує на здобич, як левеня, що проживає в лігвищі.
13 Устань, Господи, випереди їх, аби вони спіткнулися, спаси від безбожних мою душу, Твій меч — від ворогів Твоєї руки.
14 Господи, вкороти їхнє недовгочасне проживання на землі. Твоїми прихованими дарами наповнилося їхнє нутро; вони задоволені синами і решту залишили своїм дітям.
15 А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям, буду насиченим, коли з’явиться Твоя слава.