Псалом Давида.
1 Зачем мятутся народы, и племена замышляют тщетное? 2 Восстают цари земли, и князья совещаются вместе против Господа и против Помазанника Его. 3 «Расторгнем узы их, и свергнем с себя оковы их». 4 Живущий на небесах посмеется, Господь поругается им. 5 Тогда скажет им во гневе Своем и яростью Своею приведет их в смятение: 6 «Я помазал Царя Моего над Сионом, святою горою Моею ; 7 возвещу определение: Господь сказал Мне: Ты Сын Мой; Я ныне родил Тебя; 8 проси у Меня, и дам народы в наследие Тебе и пределы земли во владение Тебе; 9 Ты поразишь их жезлом железным; сокрушишь их, как сосуд горшечника». 10 Итак вразумитесь, цари; научитесь, судьи земли! 11 Служите Господу со страхом и радуйтесь [пред Ним] с трепетом. 12 Почтите Сына, чтобы Он не прогневался и чтобы вам не погибнуть в пути вашем , ибо гнев Его возгорится вскоре. Блаженны все, уповающие на Него.
Слава:1 Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?
2 Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа.
(Музична пауза).3 Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо.
4 Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них.
5 Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання.
6 Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою,
7 щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі.
9 Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.
10 Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю.
11 Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним в трепеті.
12 Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.