1 Начальнику хора. Псалом Давида. [Во время смятения.]
2 На Тебя, Господи, уповаю, да не постыжусь вовек; по правде Твоей избавь меня; 3 приклони ко мне ухо Твое, поспеши избавить меня. Будь мне каменною твердынею, домом прибежища, чтобы спасти меня, 4 ибо Ты каменная гора моя и ограда моя; ради имени Твоего води меня и управляй мною. 5 Выведи меня из сети, которую тайно поставили мне, ибо Ты крепость моя. 6 В Твою руку предаю дух мой; Ты избавлял меня, Господи, Боже истины. 7 Ненавижу почитателей суетных идолов, но на Господа уповаю. 8 Буду радоваться и веселиться о милости Твоей, потому что Ты призрел на бедствие мое, узнал горесть души моей 9 и не предал меня в руки врага; поставил ноги мои на пространном месте. 10 Помилуй меня, Господи, ибо тесно мне; иссохло от горести око мое, душа моя и утроба моя. 11 Истощилась в печали жизнь моя и лета мои в стенаниях; изнемогла от грехов моих сила моя, и кости мои иссохли. 12 От всех врагов моих я сделался поношением даже у соседей моих и страшилищем для знакомых моих; видящие меня на улице бегут от меня. 13 Я забыт в сердцах, как мертвый; я — как сосуд разбитый, 14 ибо слышу злоречие многих; отвсюду ужас, когда они сговариваются против меня, умышляют исторгнуть душу мою. 15 А я на Тебя, Господи, уповаю; я говорю: Ты — мой Бог. 16 В Твоей руке дни мои; избавь меня от руки врагов моих и от гонителей моих. 17 Яви светлое лице Твое рабу Твоему; спаси меня милостью Твоею. 18 Господи! да не постыжусь, что я к Тебе взываю; нечестивые же да посрамятся, да умолкнут в аде. 19 Да онемеют уста лживые, которые против праведника говорят злое с гордостью и презрением. 20 Как много у Тебя благ, которые Ты хранишь для боящихся Тебя и которые приготовил уповающим на Тебя пред сынами человеческими! 21 Ты укрываешь их под покровом лица Твоего от мятежей людских, скрываешь их под сенью от пререкания языков. 22 Благословен Господь, что явил мне дивную милость Свою в укрепленном городе! 23 В смятении моем я думал: «отвержен я от очей Твоих»; но Ты услышал голос молитвы моей, когда я воззвал к Тебе. 24 Любите Господа, все праведные Его; Господь хранит верных и поступающим надменно воздает с избытком. 25 Мужайтесь, и да укрепляется сердце ваше, все надеющиеся на Господа!
1 На закінчення. Псалом Давида. Захоплення.
2 Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.
3 Прихили до мене Своє вухо, поспіши спасти мене. Будь для мене Богом-оборонцем, місцем притулку, щоби спасти мене.
4 Бо Ти — моя сила і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.
5 Ти виведеш мене із цієї пастки, яку мені наставили, бо Ти є моїм захисником.
6 У Твої руки передам свій дух. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.
7 Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.
8 Я буду радіти й веселитися Твоєю милістю, бо Ти побачив моє приниження і визволив із недолі душу мою;
9 Ти не замкнув мене в руках ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.
10 Помилуй мене, Господи, бо страждаю. Стривожилися з журби мої очі, моя душа і нутро моє.
11 Моє життя проминуло в стражданнях, а мої роки — у стогонах. У біді пропала моя сила, а мої кості стали дрижати.
12 Для всіх моїх ворогів я став посміховищем, особливо для моїх сусідів, і страховищем для моїх знайомих: вони, коли бачили мене надворі, втікали від мене геть.
13 Мене забули, наче померлого, викинули із серця; я став, як розбитий глечик,
14 бо я чув наклепи багатьох, які живуть навколо. Коли вони зібралися разом проти мене, зробили змову, щоб узяти мою душу.
15 Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. Я сказав: Ти — Бог мій.
16 У Твоїх руках моя доля. Спаси мене від руки моїх ворогів, від моїх гонителів.
17 Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.
18 Господи, хай не буду я засоромлений, адже я волав до Тебе. А безбожні хай засоромляться — хай будуть зведені в ад.
19 Хай заніміють обманливі уста, які в погорді й зневазі говорять проти праведного беззаконне.
20 Яка безмірно велика Твоя доброта, Господи, котру Ти заховав для тих, які Тебе бояться, котру Ти перед людськими синами виявив тим, хто на Тебе надіється!
21 Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх у наметі від нарікань язиків.
22 Благословенний Господь, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в оточеному місті.
23 Тож у своєму подиві я сказав: Я вже відкинений від присутності Твоїх очей, але Ти прислухався до голосу мого благання, коли я закликав до Тебе.
24 Любіть Господа, усі Його праведні, бо Господь шукає правду, а пихатим віддає з надлишком.
25 Тож усі ви, які надієтеся на Господа, будьте мужні, і нехай загартовується ваше серце!