1 Начальнику хора Идифумова. Псалом Давида.
2 Только в Боге успокаивается душа моя: от Него спасение мое. 3 Только Он — твердыня моя, спасение мое, убежище мое: не поколеблюсь более. 4 Доколе вы будете налегать на человека? Вы будете низринуты, все вы, как наклонившаяся стена, как ограда пошатнувшаяся. 5 Они задумали свергнуть его с высоты, прибегли ко лжи; устами благословляют, а в сердце своем клянут. 6 Только в Боге успокаивайся, душа моя! ибо на Него надежда моя. 7 Только Он — твердыня моя и спасение мое, убежище мое: не поколеблюсь. 8 В Боге спасение мое и слава моя; крепость силы моей и упование мое в Боге. 9 Народ! надейтесь на Него во всякое время; изливайте пред Ним сердце ваше: Бог нам прибежище. 10 Сыны человеческие — только суета; сыны мужей — ложь; если положить их на весы, все они вместе легче пустоты. 11 Не надейтесь на грабительство и не тщеславьтесь хищением; когда богатство умножается, не прилагайте к нему сердца. 12 Однажды сказал Бог, и дважды слышал я это, что сила у Бога, 13 и у Тебя, Господи, милость, ибо Ты воздаешь каждому по делам его.
1 На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Давида.
2 Хіба моя душа не покориться Богові? Адже від Нього — моє спасіння.
3 Бо Він — мій Бог, мій спаситель і мій захисник: я надалі не похитнуся.
4 Доки будете насідати на людину? Усі ви несете згубу, — як похилена стіна, як розхитаний частокіл.
5 Вони лише прийняли рішення відкинути моє достоїнство; я біг спрагнений. Вони на словах благословляли, а в серці проклинали.
(Музична пауза).6 Лише Богові покорися, моя душе, адже на Нього я з нетерпінням чекаю.
7 Бо Він — мій Бог, мій спаситель, мій захисник: я не похитнуся.
8 У Бозі — моє спасіння і моя слава. Бог — моя поміч, тож моя надія — на Бога.
9 Усе зібрання народу, покладіть на Нього надію. Розкрийте перед Ним ваші серця. Бог — наш помічник.
(Музична пауза).10 Однак, людські сини — нерозумні; оманливі людські сини, коли нечесно обважують, — усі вони разом безглузді.
11 Не покладайте надію на злочинні дії та не жадайте награбованого. Коли пливе багатство, не прикладайте до нього свого серця.
12 Одного разу промовив Бог, і я такі дві речі почув,
13 що сила належить Богові, і Твоє, Господи, милосердя, і що Ти даси кожному за його ділами.