[Псалом Давида в четвертый день недели.]
1 Боже отмщений, Господи, Боже отмщений, яви Себя! 2 Восстань, Судия земли, воздай возмездие гордым. 3 Доколе, Господи, нечестивые, доколе нечестивые торжествовать будут? 4 Они изрыгают дерзкие речи; величаются все делающие беззаконие; 5 попирают народ Твой, Господи, угнетают наследие Твое; 6 вдову и пришельца убивают, и сирот умерщвляют 7 и говорят: «не увидит Господь, и не узнает Бог Иаковлев». 8 Образумьтесь, бессмысленные люди! когда вы будете умны, невежды? 9 Насадивший ухо не услышит ли? и образовавший глаз не увидит ли? 10 Вразумляющий народы неужели не обличит, — Тот, Кто учит человека разумению? 11 Господь знает мысли человеческие, что они суетны. 12 Блажен человек, которого вразумляешь Ты, Господи, и наставляешь законом Твоим, 13 чтобы дать ему покой в бедственные дни, доколе нечестивому выроется яма! 14 Ибо не отринет Господь народа Своего и не оставит наследия Своего. 15 Ибо суд возвратится к правде, и за ним последуют все правые сердцем. 16 Кто восстанет за меня против злодеев? кто станет за меня против делающих беззаконие? 17 Если бы не Господь был мне помощником, вскоре вселилась бы душа моя в страну молчания. 18 Когда я говорил: «колеблется нога моя», — милость Твоя, Господи, поддерживала меня. 19 При умножении скорбей моих в сердце моем, утешения Твои услаждают душу мою. 20 Станет ли близ Тебя седалище губителей, умышляющих насилие вопреки закону? 21 Толпою устремляются они на душу праведника и осуждают кровь неповинную. 22 Но Господь — защита моя, и Бог мой — твердыня убежища моего, 23 и обратит на них беззаконие их, и злодейством их истребит их, истребит их Господь Бог наш.
Слава:
1 Псалом Давида на четвертий день тижня.
Бог відплати — Господь! Бог відплати з’явився.
2 Підіймися, Судде землі, дай відплату гордим!
3 До яких пір, Господи, до яких пір грішники будуть вихвалятися,
4 будуть кричати, голосити неправду й говорити пусте всі, хто чинить беззаконня?
5 Господи, вони принизили Твій народ, заподіяли зло Твоїй спадщині,
6 замордували вдову і захожого, вигубили сиріт
7 і говорили: Господь не побачить, Бог Якова не помітить!
8 Тож схаменіться, безумні з народу! Безглузді, коли ви наберетесь розуму?
9 Хіба Той, Хто створив вухо, не чує? Або Хто створив око, не бачить?
10 Хіба не докорить Той, Хто повчає народи, Хто навчає людину розуму?
11 Господь знає задуми людей — знає , що вони марні.
12 Блаженна та людина, яку Ти, Господи, напоумляєш, навчаєш Свого закону,
13 щоби дати полегшення в лихі дні, доки грішникові не буде викопана яма.
14 Адже Господь Свого народу не відкине і спадщини Своєї не залишить напризволяще,
15 доки не повернеться правда до суду, — усі щирі серцем дотримуються її.
(Музична пауза).
16 Хто підніметься зі мною проти злочинців? Хто стане зі мною проти тих, які чинять беззаконня?
17 Якщо би Господь не допоміг мені, ще трохи — і моя душа переселилася б до аду.
18 Якщо б я сказав: Посковзнулася моя нога, — Твоє милосердя, Господи, підтримає мене.
19 Господи, через надмір моїх страждань, що в моєму серці, Твої потіхи огорнули любов’ю мою душу.
20 Чи може бути в Тебе якась спільність із престолом беззаконня — з тим, хто винаходить перепони за допомогою закону?
21 Вони полюватимуть на душу праведного і засудять невинну кров.
22 Але Господь став для мене пристановищем, мій Бог — помічник, моя надія.
23 Він віддасть їм за їхнім беззаконням, — їх вигубить Господь, Бог наш, за їхнє лукавство.