[Хвалебная песнь Давида.]
1 Приидите, воспоем Господу, воскликнем [Богу], твердыне спасения нашего; 2 предстанем лицу Его со славословием, в песнях воскликнем Ему, 3 ибо Господь есть Бог великий и Царь великий над всеми богами. 4 В Его руке глубины земли, и вершины гор — Его же; 5 Его — море, и Он создал его, и сушу образовали руки Его. 6 Приидите, поклонимся и припадем, преклоним колени пред лицем Господа, Творца нашего; 7 ибо Он есть Бог наш, и мы — народ паствы Его и овцы руки Его. О, если бы вы ныне послушали гласа Его: 8 «не ожесточите сердца вашего, как в Мериве, как в день искушения в пустыне, 9 где искушали Меня отцы ваши, испытывали Меня, и видели дело Мое. 10 Сорок лет Я был раздражаем родом сим, и сказал: это народ, заблуждающийся сердцем; они не познали путей Моих, 11 и потому Я поклялся во гневе Моем, что они не войдут в покой Мой».
1 Пісня хвали Давида. Підемо, радісно заспіваємо Господу, будемо вигукувати Богові — нашому Спасителеві.
2 Поспішимо стати в Його присутності з хвалою — і радісно заспіваємо Йому псалми.
3 Адже Господь — величний Бог, Він великий цар над усіма богами.
4 У Його руці — кінці землі, Йому належать вершини гір.
5 І море — Його, — Він його створив, і суходіл створили Його руки.
6 Підемо, поклонимося і припадемо перед Ним, — будемо голосити перед Господом, Який нас створив.
7 Адже Він є наш Бог, ми — Його народ, частина Його отари, вівці під Його рукою. Сьогодні, коли почуєте Його голос,
8 не робіть закам’янілими ваші серця, як підчас нарікання в день випробування в пустелі,
9 де спокушали ваші батьки. Вони випробували — і побачили Мої діла.
10 Сорок років Я був спокушуваний тим родом, тож сказав: Постійно вони блукають серцем, вони не пізнали Моїх доріг,
11 тому Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!