1 Павел, раб Иисуса Христа, призванный Апостол, избранный к благовестию Божию, 2 которое Бог прежде обещал через пророков Своих, в святых писаниях, 3 о Сыне Своем, Который родился от семени Давидова по плоти 4 и открылся Сыном Божиим в силе, по духу святыни, через воскресение из мертвых, о Иисусе Христе Господе нашем, 5 через Которого мы получили благодать и апостольство, чтобы во имя Его покорять вере все народы, 6 между которыми находитесь и вы, призванные Иисусом Христом, — 7 всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым: благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.
8 Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всем мире. 9 Свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в благовествовании Сына Его, что непрестанно воспоминаю о вас, 10 всегда прося в молитвах моих, чтобы воля Божия когда-нибудь благопоспешила мне придти к вам, 11 ибо я весьма желаю увидеть вас, чтобы преподать вам некое дарование духовное к утверждению вашему, 12 то есть утешиться с вами верою общею, вашею и моею. 13 Не хочу, братия, оставить вас в неведении, что я многократно намеревался придти к вам (но встречал препятствия даже доныне), чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих народов. 14 Я должен и Еллинам и варварам, мудрецам и невеждам. 15 Итак, что до меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме. 16 Ибо я не стыжусь благовествования Христова, потому что оно есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину. 17 В нем открывается правда Божия от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.
18 Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду человеков, подавляющих истину неправдою. 19 Ибо, что́ можно знать о Боге, явно для них, потому что Бог явил им. 20 Ибо невидимое Его, вечная сила Его и Божество, от создания мира через рассматривание творений видимы, так что они безответны. 21 Но как они, познав Бога, не прославили Его, как Бога, и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце; 22 называя себя мудрыми, обезумели, 23 и славу нетленного Бога изменили в образ, подобный тленному человеку, и птицам, и четвероногим, и пресмыкающимся, — 24 то и предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они сквернили сами свои тела. 25 Они заменили истину Божию ложью, и поклонялись, и служили твари вместо Творца, Который благословен во веки, аминь. 26 Потому предал их Бог постыдным страстям: женщины их заменили естественное употребление противоестественным; 27 подобно и мужчины, оставив естественное употребление женского пола, разжигались похотью друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за свое заблуждение. 28 И как они не заботились иметь Бога в разуме, то предал их Бог превратному уму — делать непотребства, 29 так что они исполнены всякой неправды, блуда, лукавства, корыстолюбия, злобы, исполнены зависти, убийства, распрей, обмана, злонравия, 30 злоречивы, клеветники, богоненавистники, обидчики, самохвалы, горды, изобретательны на зло, непослушны родителям, 31 безрассудны, вероломны, нелюбовны, непримиримы, немилостивы. 32 Они знают праведный суд Божий, что делающие такие дела достойны смерти; однако не только их делают, но и делающих одобряют.
Вітання для Церкви в Римі
1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія,
2 яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,
3 про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
4 і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,
5 через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,
6 між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —
7 усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Прагнення відвідати вірних у Римі
8 Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.
9 І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,
10 постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
11 Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
12 тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.
13 Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.
14 Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;
15 тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
Радісна Звістка — Божа сила
16 Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.
17 Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.
Гнів Божий на неправедність
18 Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;
19 адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.
20 Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.
21 Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому . Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.
22 Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,
23 і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
Покинуті Богом
24 Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.
25 Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь .
26 Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;
27 так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.
28 Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.
29 Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;
30 вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,
31 нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.
32 Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.