1 Всякая душа да будет покорна высшим властям, ибо нет власти не от Бога; существующие же власти от Бога установлены. 2 Посему противящийся власти противится Божию установлению. А противящиеся сами навлекут на себя осуждение. 3 Ибо начальствующие страшны не для добрых дел, но для злых. Хочешь ли не бояться власти? Делай добро, и получишь похвалу от нее, 4 ибо начальник есть Божий слуга, тебе на добро. Если же делаешь зло, бойся, ибо он не напрасно носит меч: он Божий слуга, отмститель в наказание делающему злое. 5 И потому надобно повиноваться не только из страха наказания, но и по совести. 6 Для сего вы и подати платите, ибо они Божии служители, сим самым постоянно занятые. 7 Итак отдавайте всякому должное: кому по́дать, по́дать; кому оброк, оброк; кому страх, страх; кому честь, честь.
8 Не оставайтесь должными никому ничем, кроме взаимной любви; ибо любящий другого исполнил закон. 9 Ибо заповеди: не прелюбодействуй, не убивай, не кради, не лжесвидетельствуй, не пожелай чужого и все другие заключаются в сем слове: люби ближнего твоего, как самого себя. 10 Любовь не делает ближнему зла; итак любовь есть исполнение закона.
11 Так поступайте , зная время, что наступил уже час пробудиться нам от сна. || Ибо ныне ближе к нам спасение, нежели когда мы уверовали. 12 Ночь прошла, а день приблизился: итак отвергнем дела тьмы и облечемся в оружия света. 13 Как днем, будем вести себя благочинно, не предаваясь ни пированиям и пьянству, ни сладострастию и распутству, ни ссорам и зависти; 14 но облекитесь в Господа нашего Иисуса Христа, и попечения о плоти не превращайте в похоти.
Коріться владі
1 Кожна людина нехай кориться вищій владі, бо немає влади, яка не була б від Бога, а чинні [влади] встановлені Богом.
2 Хто противиться владі, противиться Божій постанові; хто противиться, той накликає на себе осуд.
3 Правителі страшні не для добрих діл, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добро — і матимеш від неї похвалу.
4 Правитель — Божий слуга, він тобі на добро. А якщо зло робиш, бійся, бо не даремно він носить меч. Він є Божим слугою, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло.
5 Йому треба коритися не тільки з огляду на його гнів, а й заради власної совісті.
6 Тому ви й податки платите, бо вони — слуги Божі, які саме за цим і стежать.
7 Віддавайте всім належне: кому податок — податок, кому мито — мито, кому страх — страх, кому пошану — пошану.
Любов — виконання Закону
8 Нікому нічого не будьте винні, за винятком любові одне до одного. Адже хто любить іншого, той виконав Закон.
9 Оскільки: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не пожадай… та будь-яка інша заповідь міститься в цьому вислові: Люби ближнього свого, як самого себе!
10 Любов не чинить ближньому зла, тож любов — це виконання Закону.
Пора відкинути діла темряви
11 Отже, ви знаєте час, що пора вже нам від сну прокинутися. Бо тепер спасіння ближче до нас, ніж тоді, коли ми повірили.
12 Ніч минула, день наблизився, тому відкиньмо діла темряви і зодягнімося в броню світла.
13 І будемо жити пристойно, як удень, — не в гульні та пияцтві, не в розпусті й розбещеності, не у сварках і заздрощах,
14 але зодягніться Господом Ісусом Христом і турботу про тіло не перетворюйте на пожадливості.