1 После сего явился Нафан, чтобы пророчествовать во дни Давида. 2 Как тук, отделенный от мирной жертвы, так Давид от сынов Израилевых. 3 Он играл со львами, как с козлятами, и с медведями, как с ягнятами. 4 В юности своей не убил ли он исполина, не снял ли поношение с народа, 5 когда поднял руку с пращным камнем и низложил гордыню Голиафа? 6 Ибо он воззвал к Господу Всевышнему, и Он дал крепость правой руке его — поразить человека, сильного в войне, и возвысить рог народа своего. 7 Так прославил народ его тьмами и восхвалил его в благословениях Господа, как достойного венца славы, 8 ибо он истребил окрестных врагов и смирил враждебных Филистимлян, — даже доныне сокрушил рог их. 9 После каждого дела своего он приносил благодарение Святому Всевышнему словом хвалы; 10 от всего сердца он воспевал и любил Создателя своего. 11 И поставил пред жертвенником песнопевцев, чтобы голосом их услаждать песнопение. 12 Он дал праздникам благолепие и с точностью определил времена, чтобы они хвалили святое имя Его и с раннего утра оглашали святилище. 13 И Господь отпустил ему грехи и навеки вознес рог его и даровал ему завет царственный и престол славы в Израиле. 14 После него восстал мудрый сын его и ради отца жил счастливо. 15 Соломон царствовал в мирные дни, потому что Бог успокоил его со всех сторон, дабы он построил дом во имя Его и приготовил святилище на веки. 16 Как мудр был ты в юности твоей и, подобно реке, полон разума! 17 Душа твоя покрыла землю, и ты наполнил ее загадочными притчами; 18 имя твое пронеслось до отдаленных островов, и ты был любим за мир твой; 19 за песни и изречения, за притчи и изъяснения тебе удивлялись страны. 20 Во имя Господа Бога, наименованного Богом Израиля, 21 ты собрал золото, как медь, и умножил серебро, как свинец. 22 Но ты наклонил чресла твои к женщинам и поработился им телом твоим; 23 ты положил пятно на славу твою и осквернил семя твое так, что навел гнев на детей твоих, — и они горько оплакивали твое безумие, — что власть разделилась надвое, и от Ефрема произошло непокорное царство. 24 Но Господь не оставит Своей милости и не разрушит ни одного из дел Своих, не истребит потомков избранного Своего и не искоренит семени возлюбившего Его. 25 И Он дал Иакову остаток, и Давиду — корень от него.
26 И почил Соломон с отцами своими 27 и оставил по себе от семени своего безумие народу, 28 скудного разумом Ровоама, который отвратил от себя народ чрез свое совещание, 29 и Иеровоама, сына Наватова, который ввел в грех Израиля и Ефрему указал путь греха. 30 И весьма умножились грехи их, так что они изгнаны были из земли своей; 31 и посягали они на всякое зло, доколе не пришло на них мщение.
1 І після цього встав Натан, щоб пророкувати в дні Давида. 2 Як жир, відділений від жертви спасіння, так Давид від синів Ізраїля. 3 Він забавлявся між левами, як між козлами, і між ведмедями, як між ягнятами овець. 4 У своїй молодості, хіба він не вбив велетня і зняв погорду з народу, коли простягнув руку з каменем пращі, щоб скинути гордість Голіафа? 5 Адже він закликав до Господа Всевишнього, і Він дав його правиці силу погубити сильного чоловіка в бою, підняти ріг свого народу. 6 Так його прославили в десятках тисяч і хвалили його Господніми благословеннями, коли він носив вінець слави. 7 Бо він вигубив ворогів довкола і присмирив филистимців, противників, аж до сьогодні розбив їхній ріг. 8 У всякому своєму ділі дав прославляння Святому Всевишньому словом слави. Усім своїм серцем оспівав і полюбив Того, Хто його створив. 9 І поставив співців перед жертовником, і члени насолоджувалися їхнім голосом. Тож кожного дня співатимуть свої пісні. 10 Поклав гарний порядок на свята і прикрасив часи до закінчення, коли вони хвалили Його святе Ім’я, і щоб від ранку видавали звук освячення. 11 Господь забрав його гріхи і підняв його ріг навіки, і дав йому завіт царів і престол слави в Ізраїлі.
12 Після нього встав розумний син і через нього поселився на широті. 13 У дні миру зацарював Соломон, якому Бог дав спокій довкола, щоб він поставив дім Його Імені та приготував святе навіки. 14 Яким мудрим ти став у твоїй молодості, і ти, як ріка, наповнився розумності. 15 Твоя душа покрила землю, і ти наповнив її притчами загадок. 16 Твоє Ім’я пішло до островів далеко, і ти був улюблений за твій мир. 17 У піснях, притчах, оповіданнях і в поясненнях тобою були вражені країни. 18 В Імені Господа Бога, що називається Богом Ізраїля, ти зібрав золото, як олово, і ти помножив срібло, як свинець. 19 Ти нахилив свої боки до жінок, і ти був здоланий твоїм тілом. 20 Ти поставив пляму на твоїй славі, і ти опоганив твоє насіння, щоб навести гнів на твоїх дітей і бути вколеним за твою нерозумність, 21 щоби були два царства, і з Єфрема почати бунтівниче царство. 22 Та Господь не залишив Своє милосердя і не знищив Своїх слів, не залишив Свого вибраного нащадка і не знищив насіння, що його полюбило. І Він дав останок Якову і Давидові — корінь з нього. 23 І Соломон спочив після батьків, і залишив по собі зі свого насіння безумність народу і Ровоама з малим розумом, який відвів народ через свою раду. 24 І був Єровоам, син Навата, який привів Ізраїля до гріха і дав Єфремові дорогу гріха. І дуже розмножилися їхні гріхи, щоб вони відійшли з їхньої землі. 25 І вони шукали все нікчемне, аж доки на них не прийшла помста.