1 «Куда пошел возлюбленный твой, прекраснейшая из женщин? куда обратился возлюбленный твой? мы поищем его с тобою». 2 Мой возлюбленный пошел в сад свой, в цветники ароматные, чтобы пасти в садах и собирать лилии. 3 Я принадлежу возлюбленному моему, а возлюбленный мой — мне; он пасет между лилиями.
4 Прекрасна ты, возлюбленная моя, как Фирца, любезна, как Иерусалим, грозна, как полки со знаменами. 5 Уклони очи твои от меня, потому что они волнуют меня. 6 Волосы твои — как стадо коз, сходящих с Галаада; зубы твои — как стадо овец, выходящих из купальни, из которых у каждой пара ягнят, и бесплодной нет между ними; 7 как половинки гранатового яблока — ланиты твои под кудрями твоими. 8 Есть шестьдесят цариц и восемьдесят наложниц и девиц без числа, 9 но единственная — она, голубица моя, чистая моя; единственная она у матери своей, отличенная у родительницы своей. Увидели ее девицы, и — превознесли ее, царицы и наложницы, и — восхвалили ее. 10 Кто эта, блистающая, как заря, прекрасная, как луна, светлая, как солнце, грозная, как полки со знаменами? 11 Я сошла в ореховый сад посмотреть на зелень долины, поглядеть, распустилась ли виноградная лоза, расцвели ли гранатовые яблоки? 12 Не знаю, как душа моя влекла меня к колесницам знатных народа моего.
1 Куди пішов твій коханий, красуне між жінками? Куди звернув погляд твій коханий? Тож ми з тобою його пошукаємо!
2 Мій коханий пішов у свій сад до посудин аромату, щоб пасти в садах і збирати лілеї. 3 Я — для мого коханого, і мій коханий — для мене, він пасе серед лілей.
4 Ти — красива, моя подруго, як бажання, прекрасна, як Єрусалим, грізна, як вишикувані полки . 5 Відведи свої очі від мене, бо вони мене полонили. Твоє волосся, як стада кіз, які з’явилися з Ґалааду. 6 Твої зуби, як стада острижених овець , які вийшли з купелі, усі з двійнятами, і бездітної між ними немає. 7 Твої губи, наче червоний шнурочок, і твоя мова прекрасна. Твоя щічка без твого накриття, як кільце розрізаного граната.
8 Є шістдесят цариць і вісімдесят наложниць, і молодиць, яким немає числа. 9 Є одна моя голубка, моя досконала, є одна у своєї матері, вона вибрана в тої, яка її народила. Дочки її побачили і назвуть її блаженною, цариці та наложниці її вихвалятимуть. 10 Хто вона, котра нахилилася, наче ранок, красива, як місяць, вибрана, як сонце, грізна, як вишикувані полки ?
11 Я зійшла в горіховий сад, щоб подивитися на плоди потоку, аби побачити, чи розквітнув виноградник, чи зацвіли гранатові дерева. Там тобі дам мої груди. 12 Моя душа не взнала. Посадили мене на колісниці Амінадава.