1 Павел, раб Божий, Апостол же Иисуса Христа, по вере избранных Божиих и познанию истины, относящейся к благочестию, 2 в надежде вечной жизни, которую обещал неизменный в слове Бог прежде вековых времен, 3 а в свое время явил Свое слово в проповеди, вверенной мне по повелению Спасителя нашего, Бога, — 4 Титу, истинному сыну по общей вере: благодать, милость и мир от Бога Отца и Господа Иисуса Христа, Спасителя нашего.
5 Для того я оставил тебя в Крите, чтобы ты довершил недоконченное и поставил по всем городам пресвитеров, как я тебе приказывал: 6 если кто непорочен, муж одной жены, детей имеет верных, не укоряемых в распутстве или непокорности. 7 Ибо епископ должен быть непорочен, как Божий домостроитель, не дерзок, не гневлив, не пьяница, не бийца, не корыстолюбец, 8 но страннолюбив, любящий добро, целомудрен, справедлив, благочестив, воздержан, 9 держащийся истинного слова, согласного с учением, чтобы он был силен и наставлять в здравом учении и противящихся обличать.
10 Ибо есть много и непокорных, пустословов и обманщиков, особенно из обрезанных, 11 каковым должно заграждать уста: они развращают целые домы, уча, чему не должно, из постыдной корысти. 12 Из них же самих один стихотворец сказал: «Критяне всегда лжецы, злые звери, утробы ленивые». 13 Свидетельство это справедливо. По сей причине обличай их строго, дабы они были здравы в вере, 14 не внимая Иудейским басням и постановлениям людей, отвращающихся от истины. 15 Для чистых все чисто; а для оскверненных и неверных нет ничего чистого, но осквернены и ум их и совесть. 16 Они говорят, что знают Бога, а делами отрекаются, будучи гнусны и непокорны и не способны ни к какому доброму делу.
Вітання Титові
1 Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, згідно з вірою Божих вибраних і пізнанням істини, згідно з побожністю,
2 в надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, в Якому немає неправди.
3 Він же свого часу об’явив Своє Слово проповіддю, яка була доручена мені за наказом нашого Спасителя Бога, —
4 до Тита, справжнього сина за спільною вірою: благодать і мир від Бога Отця і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.
Божі управителі
5 Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів:
6 коли хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має віруючих дітей, не звинувачених у розпусті чи в неслухняності.
7 Бо треба, щоб єпископ — як Божий управитель — був бездоганний, не гордий, не гнівливий, не п’яниця, не задерикуватий, не користолюбець,
8 але гостинний, який любить добро, мудрий, справедливий, побожний, стриманий,
9 який дотримується вірних принципів згідно з ученням, аби був здатний потішати здоровим навчанням і переконувати противників.
Учинками не відрікатися Бога
10 Тому що є багато таких, які не коряться, пустослівних і обманщиків, особливо з обрізаних,
11 яким треба затуляти рота, бо вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не слід, задля ганебної наживи.
12 Сказав один із них — їхній власний пророк: Критяни — постійні брехуни, люті звірі, ліниві ненажери.
13 Це свідчення правдиве. Із цієї причини викривай їх нещадно, аби ставали здоровими у вірі,
14 не приймаючи ні юдейських небилиць, ні заповідей людей, які відвертаються від істини.
15 [Адже] для чистих — усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління.
16 Вони стверджують, що знають Бога, та вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до жодного доброго діла.