1 И окончил Товит славословие.
2 Он был восьмидесяти восьми лет, когда потерял зрение, и чрез восемь лет прозрел. И творил милостыни, и продолжал быть благоговейным пред Господом Богом и прославлять Его. 3 Наконец он очень состарился, и призвал сына своего и шесть сыновей его, и сказал ему: сын мой , возьми сыновей твоих; вот я состарился и уже на исходе жизни моей. 4 Отправься в Мидию, сын мой , ибо я уверен, что Ниневия будет разорена, как говорил пророк Иона; а в Мидии будет спокойнее до времени. Братья наши, находящиеся в отечественной земле, будут рассеяны из сей доброй земли; Иерусалим будет пустынею, и дом Божий в нем будет сожжен и до времени останется пуст. 5 Но опять Бог помилует их и возвратит их в землю; и воздвигнут дом Божий , не такой, как прежний, доколе не исполнятся времена века. И после того возвратятся из плена и построят Иерусалим великолепно, и дом Божий восстановлен будет в нем на все роды века, — здание величественное, как говорили о нем пророки. 6 И все народы обратятся и будут истинно благоговеть пред Господом Богом и ниспровергнут идолов своих; 7 и все народы будут благословлять Господа. И Его народ будет прославлять Бога, и Господь вознесет народ Свой; и все, истинно и праведно любящие Господа Бога, будут радоваться, оказывая милость братьям нашим. 8 Итак, сын мой , выйди из Ниневии, ибо непременно исполнится то, что говорил пророк Иона. 9 Ты же соблюдай закон и повеления и будь любомилостив и справедлив, чтобы хорошо было тебе. 10 Похорони меня прилично, и мать твою со мною, и потом не оставайтесь в Ниневии. Сын мой , смотри, что́ сделал Аман с Ахиахаром, который воспитал его: как он из света привел его в тьму, и как воздано ему. Ахиахар спасен, а тот получил достойное возмездие — сошел во тьму. Манассия творил милостыню, и спасен от смертной сети, которую расставили ему; Аман же пал в сеть и погиб. 11 Итак, дети, знайте, что́ делает милостыня и как спасает справедливость. — Когда он это сказал, душа его оставила его на ложе; было же ему сто пятьдесят восемь лет, и сын с честью похоронил его.
12 Когда умерла Анна, он похоронил и ее с отцом своим. После того Товия с женою своею и детьми своими отправился в Екбатаны к Рагуилу, тестю своему, 13 и достиг честной старости, и похоронил прилично тестя и тещу своих, и получил в наследство имение их и Товита, отца своего. 14 И умер ста двадцати семи лет в Екбатанах Мидийских. 15 Но прежде нежели умер, он слышал о погибели Ниневии, которую пленил Навуходоносор и Асуир, и возрадовался пред смертью о Ниневии.
1 І Товит перестав прославляти. 2 Він мав п’ятдесят вісім років, коли втратив зір, а після вісьмох років прозрів. І він робив милостині, і продовжував боятися Господа Бога та Його прославляти. 3 Він сильно зістарився, тож покликав свого сина та шість його синів, і сказав йому: Сину, візьми твоїх синів. Ось я постарів, і я при відході з життя. 4 Відійди до Мідії, дитино, бо я повірив у те, що сказав пророк Йона про Ніневію, що вона буде знищена, а в Мідії буде значно спокійніше аж до часу, і що наші брати будуть з доброї землі розсіяні в землі, а Єрусалим буде спустошений, і Божий дім, що в ньому, та дім буде спустошений на час. 5 І знову Бог їх помилує і поверне їх у землю, і вони збудують Божий дім, не такий, як перший, аж доки не сповняться часи віку. І після цього повернуться з полону та збудують Єрусалим славно, і дім Бога буде збудований у ньому на всі роди віку славною будовою, як і сказали про нього пророки. 6 І всі народи повернуться, щоб по правді боятися Господа Бога, і закопають своїх ідолів, і всі народи поблагословлять Господа. 7 І Його народ визнаватиметься Богові, і Господь піднесе Свій народ, і зрадіють усі, що люблять Господа Бога в правді та справедливості, які чинять милосердя нашим братам.
8 Тепер, дитино, іди з Ніневії, бо з певністю станеться те, що сказав пророк Йона. 9 Ти ж зберігай закон і приписи, будь дружелюбним і праведним, щоб тобі було добре, і поховай мене гарно, і твою матір зі мною. І більше не залишайтеся в Ніневії. 10 Дитино, гляди, що зробив Аман Ахіахарові, який вигодував його, як зі світла повів його до темряви, і як віддячив йому. Ахіахар спасся, а йому була віддана відплата, і він зійшов у темряву. Манасія зробив милостиню і спасся із засідки смерті, яку він йому наставив; Аман же попав у засідку і загинув. 11 І тепер, дитино, глянь, що робить милостиня, і як спасає справедливість. І коли він це говорив, покинула його душа на ліжку. Мав він сто п’ятдесят вісім років. І той поховав його славно.
12 Коли ж померла Анна, то поховав її зі своїм батьком. А Товія пішов зі своєю жінкою і своїми синами до Екватани, до свого тестя Раґуїла. 13 І постарів у честі, славно поховав батьків своєї жінки і успадкував майно — їхнє та свого батька Товита. 14 І помер в Екватані мідійській, маючи сто двадцять п’ять років. 15 А раніше, ніж помер, він почув про знищення Ніневії, яку захопив у полон Навуходоносор і Асуир. Тож перед смертю він зрадів за Ніневію.