Перенесення Божого ковчега до скинії
1 І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.
2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.
4 І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.
5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.
6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.
7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.
8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.
9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.
10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.
11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
12 та й сказав до них: “Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.
13 Бо через те, що спочатку не ви це робили , то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало”.
14 І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15 І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.
16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів‑співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.
17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.
18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед‑Едома, і Єіїла, — придверних.
19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяних цимбалах.
20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на цитрах, на аламот.
21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед‑Едома, і Єїла, і Азазію — на арфах, на октаві, щоб починати гру.
22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над ношенням; він навчав носити, бо вмів того .
23 А Берехія та Елкана — придверні при ковчезі.
24 А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед‑Едом та Єхійя — придверні для ковчега.
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед‑Едомового дому з радістю.
26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.
27 А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.
28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зі звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.
29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.
Підготовка до перенесення Кочегу до Єрусалима
1 Давид набудував собі палаців у Місті Давида, а також підготував місце для Божого Ковчега, спорудивши для нього Намет.
2 Після цього Давид сказав: Ніхто не повинен носити Божий Ковчег, окрім левітів, адже саме їх Господь обрав, щоб вони носили Господній Ковчег і повіки звершували Йому служіння!
3 Потім Давид знову зібрав у Єрусалимі весь Ізраїль, аби перенести Господній Ковчег на його місце, яке для нього приготував.
4 Зокрема, Давид покликав нащадків Аарона та левітів.
5 Із синів Кегата був Уріїл, як начальник, і сто двадцять його одноплемінників.
6 Із синів Мерарі: Асая, начальник, і двісті двадцять його одноплемінників.
7 Із синів Гершома: Йоіл, начальник, і сто тридцять його одноплемінників.
8 Із синів Еліцафана: Шемая, начальник, і двісті його одноплемінників.
9 Із синів Хеврона: Еліїл, начальник, і вісімдесят його одноплемінників.
10 Із синів Уззіїла: Аммінадав, начальник, і сто дванадцять його одноплемінників.
11 Потім Давид покликав священиків Садока та Авіятара, а також левітів: Уріїла, Асаю, Йоіла, Шемайю, Еліїла та Аммінадава,
12 й промовив до них: Ви є начальниками левітських родин, тому освятіться разом з вашими братами, і будете переносити Ковчег Господа, Бога Ізраїлю, на місце , яке я для нього підготував.
13 Оскільки попереднього разу не ви здійснювали цю справу, то Господь, наш Бог, покарав нас, тому що ми не подбали про Нього, як належить за приписом.
14 Отже, священики та левіти очистились, аби можна було нести Ковчег Господа, Бога Ізраїлю.
15 Після цього левіти підняли Божий Ковчег за допомогою держаків на свої плечі, як заповів Мойсей за дорученням Господа.
16 Потім Давид наказав начальникам левітів, аби поставили з числа своїх одноплемінників співаків, щоби ті голосно й радісно співали в супроводі музичних інструментів, зокрема: цитрів, арф і цимбалів.
17 Отже, левіти поставили Гемана, Йоілового сина, а з його одноплемінників: Асафа, сина Берехії; а з нащадків Мерарі-Етана, сина Кушаї.
18 А з ними їхніх побратимів у другому поколінні: Захарію, Яаазіїла, Шемірамота, Єхіїла, Уннія, Еліява, Бенаю, Маасею, Маттітію, Еліфлею, Мікнею, Оведедома, та Єіїла як придверних.
19 Співаки – Геман, Асаф і Етан – повинні були грати на мідних цимбалах, аби було добре чути.
20 А Захарія, Азіїл, Шемірамот, Єхіїл, Унній, Еліяв, Маасея і Беная грали на цитрах, на мелодію аламот.
21 Що ж до Маттітія, Еліфелега, Мікенея, Оведедома, Єіїла та Азазії то вони грали на лірах, октавою вище, починаючи гру.
22 Хананія, керівник співочих левітів, був відповідальним за мелодійність співу та гри; він навчав музичному мистецтву, оскільки був обізнаний з цією справою .
23 Берехія та Елкана були придверниками в приміщенні Ковчега,
24 а священики Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Беная та Еліезер, трубили в труби перед Божим Ковчегом; Оведедом та Єхія були охоронцями Ковчега.
Перенесення Ковчегу до Давидового Міста
25 Отже, Давид разом зі старійшинами Ізраїлю і тисяченачальниками війська, сповнені радості пішли, щоб перенести Ковчег Господнього Заповіту з дому Оведедома.
26 Оскільки Бог сприяв левітам у перенесенні Ковчега Господнього Заповіту, то вони принесли Йому в жертву сім телят і сім баранів.
27 Що ж до самого Давида, то він був одягнутий у шати з тонкого полотна (вісону ), як і всі левіти, котрі несли Ковчег, і співаки разом з Хананією, керівником музикантів і співаків. Давид мав на собі також лляний ефод.
28 Тож увесь Ізраїль брав участь у супроводі Ковчега Господнього Заповіту під радісні вигуки народу та звуки рога, труб і цимбалів, виграючи на лірах і арфах.
29 І коли Ковчег Господнього Заповіту входив у Місто Давида, сталося так, що дочка Саула, Мелхола, глянула у вікно і, побачивши царя Давида, який, підстрибуючи танцював, з презирством подумала про нього.