Божий ковчег на своєму місці
1 І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім’ям Господнім.
3 І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м’яса та по виноградному калачеві.
4 І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед‑Едом, і Єіїл — на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.
6 А священики Беная та Яхазіїл — на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.
Вдячний Давидів псалом
7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:
8 “Дякуйте Господу, кличте Ім’я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!
9 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
10 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
11 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
12 Пам’ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його
13 ви , насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
14 Він — Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
15 Пам’ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,
16 що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його — для Ісака.
17 І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
18 говорячи: “Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!”
19 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі ,
20 і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.
21 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
22 “Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!”
23 Господеві співайте, вся земле, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
24 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його — між усіма народами.
25 Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!
26 Бо всі боги народів — божки, а Господь небеса сотворив!
27 Слава та велич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
29 дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!
30 Перед лицем Його затремти, уся земле, — бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
31 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: “Царює Господь!”
32 Нехай гримить море і його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!
33 Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Дякуйте Господу, добрий‑бо Він, бо навіки Його милосердя!
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, відвіку й навіки!” А народ увесь сказав: “Амінь” і “Хвала Господеві!”
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в який день треба було,
38 і Овед‑Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед‑Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придверних;
39 а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів’оні,
40 щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечері, та на все інше , що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб “Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!”
42 А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
Божий Ковчег встановлено у Наметі Свідчення
1 Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом.
2 А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Господнім Ім’ям.
3 Після цього роздав усім Ізраїльтянам, – чоловікам і жінкам, – кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками .
4 Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед Господнім Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли Господа, Бога Ізраїлю.
5 А ось їхні імена : Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах.
6 Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту.
Хвалебна пісня Давида
7 Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли Господа у такій хвалебній пісні:
8 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки!
9 Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння.
10 Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають Господа!
11 Шукайте Господа і Його силу, завжди шукайте Його присутності!
12 Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст.
13 Нащадки Ізраїля – Його слуги, діти Якова – Його обранці!
14 Він – Господь, наш Бог, і для всієї землі Його закони!
15 Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, – слово, яке Він заповідав на тисячі родів, –
16 Заповіт , який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові.
17 Він підтвердив його для Якова як Закон, – як вічний Заповіт для Ізраїлю,
18 кажучи: Тобі дам ханаанський край, як визначену для вас спадщину.
19 Тоді вони були невеличкою купкою людей, – приходцями вони були в тому краю.
20 Вони мандрували від народу до народу, від одного царства – до іншого народу.
21 Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи:
22 Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!
23 Співай Господеві, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння!
24 Розповідайте між народами про Його славу, – серед усіх племен, про Його дивовижні діла.
25 Тому що Господь величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги.
26 Адже всі боги народів – це ідоли, а Господь створив небеса.
27 Перед Ним – слава і величність, а в Його Святині – сила і радість.
28 Племена народів, визнайте Господа! Визнайте за Господом славу та могутність!
29 Визнайте за Господом славу Його Імені, принесіть дари й приходьте до Нього, та поклоніться Господу в славі Його величі!
30 Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається.
31 Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
32 Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому!
33 Нехай веселяться перед Господом усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю!
34 Прославляйте Господа, адже Він добрий, і Його милосердя вічне!
35 Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе.
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала Господу!
Постійне священицьке та левітське служіння перед Ковчегом
37 Отже, Давид залишив там перед Ковчегом Господнього Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог.
38 А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними.
39 Священику Садоку і його співбратам-священикам, що були перед Господнім Наметом ще на пагорбі в Ґівеоні, Давид доручив,
40 аби приносили Господу жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, – вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в Господньому Законі, який Він дав Ізраїлю.
41 При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли Господа, бо Його милосердя вічне.
42 У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу . А Єдутунові сини були вартовими при дверях.
43 Після цього весь народ розійшовся, – кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину.