Божий чоловік із Юди
1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет‑Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: “Жертівнику, жертівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім’я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!”…
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет‑Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: “Схопіть його!” І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе…
5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім…
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: “Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене!” І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим…
7 І сказав цар до Божого чоловіка: “Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!”
8 А чоловік Божий сказав до царя: “Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!..
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!”
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет‑Елу.
11 А один старий пророк сидів у Бет‑Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет‑Елі, про ті слова, що він говорив до царя, — і оповіли їх своєму батькові.
12 І промовив до них їхній батько: “Де ж та дорога, якою він пішов?” А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
13 І сказав він до синів своїх: “Осідлайте мені осла!” І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: “Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?” А той відказав: “Я”.
15 І сказав він до нього: “Іди зо мною до дому та з’їж хліба!”
16 А той відказав: “Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
17 Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!”
18 А той відказав йому: “І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб, і нехай п’є воду”. Він же говорив йому неправду!
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду…
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: “Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!”…
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі…
25 Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: “Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому”.
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: “Осідлайте мені осла!” І осідлали.
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з’їв той лев трупа й не роздер осла.
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: “Ой, брате мій!”
31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: “Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет‑Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських”.
33 По цій пригоді Єровоам не зійшов зі своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з‑над поверхні землі.
1 У ту мить, коли Єровоам вже стояв біля жертовника, готуючись кадити ладаном, підійшов, за Господнім дорученням, з Юдеї до Бетеля Божий чоловік.
2 Він, за Господнім наказом, гукнув у бік жертовника: Жертовнику, жертовнику! Так говорить Господь: Ось серед нащадків Давида народиться син на ім’я Йосія, який принесе на тобі в жертву тих священиків пагорбів, котрі кадять на тобі ладаном, – спалить на тобі людські кості!
3 У той самий час він повідомив про ознаку в таких словах: Ось ознака того, що це слова Господа: Цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться!
4 Сталося так, що, почувши провіщення Божого чоловіка, сказані до жертовника в Бетелі, Єровоам простягнув свою руку від жертовника, й крикнув: Схопіть його! Але його рука, простягнута в сторону пророка, вмить усохла, й він вже не міг її вернути назад до себе.
5 А жертовник, справді, розпався, і попіл, що був на жертовнику, розсипався, як ознака, провіщена Божим чоловіком за Господнім словом.
6 Тоді, звертаючись до Божого чоловіка, цар зі страхом сказав: Ублагай, будь ласка, Господа, твого Бога, й помолись за мене, аби я міг повернути до себе свою руку! Тож Божий чоловік помолився до Господа, і цар повернув свою руку до себе, – вона стала такою, як була раніше.
7 Тоді цар промовив до Божого чоловіка: Зайди до моєї оселі, підкріпись з дороги хлібом, і я дам тобі подарунок!
8 Але Божий чоловік відповів цареві: Хоча б ти давав мені половину твого маєтку, я не піду з тобою, не споживатиму хліба й не питиму води на цьому місці!
9 Адже був до мене Господній наказ таким: Не споживатимеш хліба, не питимеш води, й не повертатимешся дорогою, якою ти прийшов.
10 Отже, він пішов іншою дорогою, не повертаючись тією дорогою, якою прибув до Бетеля.
Непослух та смерть Божого чоловіка
11 Але в Бетелі мешкав похилого віку пророк. Його сини прийшли й розповіли йому про все, що того дня вчинив Божий чоловік у Бетелі, а також переповіли своєму батькові слова, які той сказав цареві.
12 А їхній батько запитав їх: Якою дорогою він пішов? Його сини показали дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прибув із Юдеї.
13 Тоді він сказав своїм синам: Осідлайте мені осла! І коли вони осідлали йому осла, він сів на нього
14 й поїхав услід Божого чоловіка. Натрапив на нього, коли той сидів під дубом, і запитав його: Чи це ти є тим Божим чоловіком, який прийшов з Юдейського краю? А той відповів: Так, я.
15 Тоді сказав йому: Зайди до моєї господи та підкріпись хлібом.
16 Він же відповів: Не можу повернути до тебе й піти з тобою! Я не їстиму хліба й не питиму води в цій місцевості,
17 оскільки Господь мені наказав: Не їстимеш там хліба, й не питимеш там води, а також не повертатимешся тією самою дорогою, якою ти прийшов!
18 А він сказав йому: Я також є пророком, як ти, і ангел, за Господнім наказом, сказав мені: Заверни його й заклич до свого дому, аби він спожив хліба й напився води! Але це був обман…
19 Не відаючи цього, він вернувся з ним, спожив у його домі хліба й напився води.
20 Проте так сталося, що коли вони ще сиділи за столом, було Господнє слово до пророка, який завернув подорожнього, –
21 і він промовив до Божого чоловіка, котрий прийшов із Юдеї, повідомивши, що сказав Господь: Через те що ти не послухався Господнього слова й не дотримався наказу, який тобі дав Господь, твій Бог,
22 а вернувся, й споживав хліб та пив воду на тому місці, про яке Він тебе попередив, сказавши: Не їстимеш там хліба й не питимеш води! – твоє тіло не спочиватиме в гробниці твоїх батьків.
23 Отже, коли той спожив хліб і напився води, то господар осідлав пророкові, якого він повернув, осла,
24 і той відправився. Проте дорогою напав на нього лев, й загриз його. Тож його мертве тіло лежало на дорозі, а біля нього стояв осел; залишався також невідступно біля тіла і лев.
25 Коли ж подорожуючі люди побачили простягнуте на дорозі мертве тіло, й лева, що стояв біля останків, то прийшли й розповіли про це в місті, де жив той похилого віку пророк.
26 Тому, почувши таке, пророк, який вернув іншого з дороги, сказав: Це, напевно, Божий чоловік, котрий не послухався Господнього веління. Тому й Господь віддав його левові, який напав на нього й загриз його за Господнім словом, яке Він промовив до нього.
27 Після цього він сказав до своїх синів такі слова: Осідлайте мені осла. І вони осідлали.
28 Отже, він поїхав, і натрапив на мертве тіло, яке лежало на дорозі, а також на осла з левом, що стояли біля трупа, хоч лев не їв тіла й не зачіпав осла.
29 І підняв пророк тіло Божого чоловіка, й поклавши його на осла, привіз його назад. Цей, похилого віку пророк, спровадив тіло до міста, аби оплакати й поховати.
30 Він поклав його тіло у власному гробі. Його оплакували й голосили: О, яке горе, наш брате!
31 Поховавши Божого чоловіка, він звернувся до своїх синів, заповідаючи: Коли я помру, то поховайте мене в тому ж гробі, в якому поховано Божого чоловіка. Покладіть мої кості біля його костей!
32 Адже неодмінно збудуться слова, провіщені ним за Господнім дорученням над жертовником, що у Бетелі, й над тими капищами, що на пагорбах у самарійських містах.
Єровоам не звернув зі своєї злочинної дороги
33 Проте й після такої події Єровоам не звернув зі своєї злочинної дороги, – як і раніше, він ставив із простого народу священиків-жерців на пагорбах. Хто лише бажав, того він посвячував, і ставив священиком в одному з капищ на пагорбах.
34 Ця його діяльність тяжіла гріхом над родом Єровоама, й провадила до цілковитої загибелі та знищення з поверхні землі.