Ілля винищує Ваалових пророків
1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: “Іди, покажися до Ахава, а Я дам дощ на поверхню землі”.
2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.
3 І покликав Ахав Овдія, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний.
4 І сталося, коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п’ятдесят чоловік у печері, і годував їх хлібом та водою.
5 І сказав Ахав до Овдія: “Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, — може, знайдемо трави, і позоставимо при житті коня та мула, і не вигубимо худоби”…
6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, — Ахав пішов однією дорогою сам, Овдій пішов сам другою дорогою.
7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: “Чи то ти, пане мій Ілле?”
8 А той відказав йому: “Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!”
9 А він сказав: “Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?
10 Як живий Господь, Бог твій, — немає народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що знайдуть тебе.
11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля!
12 І станеться, я піду від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце , якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб’є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодости.
13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловік, по п’ятдесят чоловік у печері, і годував їх хлібом та водою?
14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб’є!”…
15 Та Ілля відказав: “Як живий Господь Саваот, що я стою перед Його лицем, — сьогодні я покажуся йому!”
16 І пішов Овдій назустріч Ахаву, та й доніс йому те . І пішов Ахав навпроти Іллі.
17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: “Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?”
18 А той відказав: “Не я внещасливив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.
19 А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п’ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зі столу Єзавелі”.
20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.
21 І підійшов Ілля до всього народу, й сказав: “Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!” Та не відповів йому народ ані слова.
22 І сказав Ілля до народу: “Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п’ятдесят чоловік.
23 І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу.
24 І ви покличете ім’я бога вашого, а я покличу Ім’я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, — Він Бог!” І відповів той народ та й сказав: “Це добре слово!”
25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: “Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім’я свого бога, а огню не покладете”.
26 І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім’я від ранку й аж до полудня, говорячи: “Ваале, почуй нас!” Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили.
27 І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля, й говорив: “Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може, він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може, він спить, то прокинеться!”
28 І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров.
29 І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, — та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху…
30 І сказав Ілля до всього народу: “Підійдіть до мене!” І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника.
31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: “Ізраїль буде ім’я твоє!”
32 і збудував із того каміння жертівника в Ім’я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника.
33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.
34 І він сказав: “Наповніть чотири відра води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова”. І сказав: “Повторіть!” І повторили. І сказав: “Зробіть утретє!” І зробили втретє.
35 І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою.
36 І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: “Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти — Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад!”
38 І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові…
39 І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: “Господь, — Він Бог, Господь, — Він Бог!”
40 І сказав до них Ілля: “Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них!” І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх…
41 І сказав Ілля до Ахава: “Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу”.
42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів’я Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між свої коліна.
43 І сказав він до свого хлопця: “Вийди, подивися в напрямі моря!” І той вийшов і подивився та й сказав: “Нема нічого”. Та він відказав: “Вернися сім раз!”
44 І сталося сьомого разу , і він сказав: “Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря”. А він сказав: “Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ”.
45 І сталося по недовгому часі, і потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза , та й відправився в Їзреел.
46 А Господня рука була на Іллі. І він оперезав свої стегна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.
Ілля йде до Ахава
1 Минуло чимало часу, і на третій рік сталося так, що до Іллі було Господнє слово такого змісту: Йди й покажись Ахаву, адже Я хочу послати на землю дощ!
2 Тож Ілля пішов, щоб стати перед Ахавом, саме тоді, коли в Самарії лютував страшний голод.
3 Якраз у той час Ахав покликав управителя царського палацу Овдія. Овдій же був дуже богобоязливою людиною.
4 Коли відбувалось таке, що Єзавель знищувала Господніх пророків, то Овдій зібрав сто пророків і переховував їх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, годуючи їх хлібом та водою.
5 Ахав сказав Овдієві: Давай пройдемося по країні; зокрема, оглянемо водні джерела й перевіримо всі потоки, – можливо, десь знайдемо траву, щоб прогодувати коней і мулів, аби нам не довелось нищити худобу.
6 Вони поділили між собою край, аби весь охопити. Однією дорогою пішов сам Ахав, а іншою дорогою пішов Овдій.
7 І коли Овдій прямував своєю дорогою, його зустрів Ілля. Пізнавши його, Овдій впав долілиць і сказав: Невже це справді ти, мій добродію Ілле?
8 А той йому відповів: Так, це я. Іди й скажи своєму володарю: Я зустрів Іллю!
9 Овдій же сказав: Чим я провинився, що ти хочеш видати свого слугу в руки Ахава, аби він мене вбив?
10 Як живий Господь, Бог твій, немає народу, ані царства, куди ще не посилав людей мій володар, щоб там тебе шукали! А коли йому відповідали, що там тебе немає, то він вимагав від того царства чи народу заприсягнутись, що не знайшли тебе.
11 А тепер ти кажеш йти і повідомити мого володаря, мовляв: Я зустрів Іллю?!
12 Може бути так: щойно я відійду від тебе, як Господній Дух понесе тебе на місце, якого я не знаю. Я прийду й повідомлю Ахава, а тебе тут він вже не застане, то він мене вб’є! Адже твій слуга шанує Господа від самої своєї юності!
13 Хіба не сповістили моєму володарю про те, що я зробив, коли Єзавель убивала Господніх пророків? Тоді я заховав сто Господніх пророків у печерах, по п’ятдесят мужів, годуючи їх хлібом і водою!
14 А тепер ти кажеш: Іди й скажи твоєму володарю, мовляв: Я зустрів Іллю! Тож він, справді мене вб’є!‥
15 Однак Ілля сказав: Як живий Господь Саваот, перед Яким я стою, адже ще сьогодні я з ним зустрінусь.
16 Після цього Овдій пішов аби зустріти Ахава, й сповістити йому про Іллю. Ахав негайно вирушив аби зустрітись з Іллею.
17 Так сталося: щойно Ахав побачив Іллю, то Ахав вигукнув до нього: Це ти винуватець усіх нещасть Ізраїлю?
18 Але той відповів: Не я винуватий в нещастях Ізраїлю, а саме ти, та родина твого батька, оскільки, занедбавши Заповіді Господа, ви пішли за Ваалами!
19 Отже, негайно пошли, й збери до мене весь Ізраїль на горі Кармель, а також чотириста п’ятдесят пророків Ваала, й чотириста пророків священних дібров Ашери, котрі годуються зі столу Єзавелі.
20 Тож Ахав послав до всіх Ізраїльтян, і разом з пророками зібрав усіх на горі Кармель.
21 Тоді Ілля підійшов до всього народу, й сказав: Як довго ви будете кульгати на двох костурах ? Якщо Господь є Богом, ідіть за Ним, а якщо Ваал, – ідіть за ним! Але народ не відповів йому жодного слова.
Ілля та пророки Ваала на горі Кармель
22 Після цього Ілля запропонував народові й пророкам : Я залишився єдиним Господнім пророком, тоді як пророків Ваала – чотириста п’ятдесят чоловік.
23 Нехай нам дадуть два тельці, і з них хай вони виберуть собі одного тельця, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але не підкладають вогню. Я також приготую іншого тельця, покладу на дрова, але вогню не підкладатиму.
24 Після цього нехай закличуть ім’я свого бога, а я закличу Ім’я Господа. Таким чином, Бог, який відповість вогнем, Той і є справжнім Богом! Тоді весь народ у відповідь вигукнув: Добре, нехай так і буде!
25 Тому Ілля запропонував пророкам Ваала: Вибирайте собі одного тельця і приготуйте його першими, адже вас більше, і волайте до вашого бога, але вогню не підкладайте.
26 Вони взяли тельця з тих, яких їм запропонували, приготували його й почали кликати ім’я Ваала зранку й аж до полудня, лементуючи: Ваале, почуй нас! Але жодної відповіді не було, як не було й того, хто би відповів. Вони й далі продовжували скакати навколо жертовника, якого спорудили.
27 Коли настав полудень, Ілля почав з них глузувати, говорячи: Кричіть голосніше, адже він – бог! А може він над чимось замислився, або чимось зайнятий; а, можливо, він десь у дорозі, або просто спить? Тож нехай пробудиться!
28 Вони не лише голосно кричали, а й за своїм культовим звичаєм завдавали собі ран мечами й списами, так що текла з них кров.
29 Минув полудень, а вони й далі перебували в несамовитому екстазі до часу вечірньої жертви, проте так і не було жодної відповіді, ані того, хто міг би відповісти чи звернув би увагу.
30 Тоді Ілля промовив до всього народу: Підійдіть до мене! І коли весь народ наблизився до нього, він почав відновлювати зруйнований жертовник Господа.
31 Ілля взяв дванадцять каменів за кількістю племен нащадків Якова, до якого колись було Господнє слово такого змісту: Твоє ім’я буде Ізраїль!
32 З тих каменів він відбудував жертовник Господнього Імені, викопав довкола жертовника рівчак, що вміщав би дві міри зерна .
33 Потім розклав дрова, розрубав теля на частини, та поклав на дрова
34 й наказав: Наповніть чотири відра водою і вилийте на жертву всепалення та на дрова! Після цього звелів: Повторіть! Вони повторили. Тоді він знову сказав: Зробіть так третій раз! І вони зробили це втретє,
35 так що вода потекла довкола жертовника, і водою навіть наповнився рівчак.
36 А в час вечірньої жертви сталося таке: пророк Ілля підійшов і заволав: Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Нехай сьогодні стане очевидним, що Ти є Богом в Ізраїлі, а я, Твій слуга, усі ці справи робив за Твоєю вказівкою!
37 Тож відізвись, Господи, почуй мене, й нехай цей народ пізнає, що Ти, Господи, є істинним Богом, і Ти хочеш навернути до Себе їхні серця!
38 У ту мить впав вогонь від Господа, пожер всепалення, дрова, камені, висушив землю, і навіть поглинув воду, що була в рівчаку.
39 Коли всі люди усе це побачили, то, попадавши долілиць, стали вигукувати: Господь є Богом! Господь є Богом!
40 Тоді Ілля заволав до людей: Хапайте Ваалових пророків, аби ніхто з них не втік! Тож упіймали їх, після чого Ілля запровадив їх до потоку Кішон, і там усіх їх знищив.
Кінець посухи
41 Після того Ілля сказав Ахавові: Йди, їж і пий, бо вже чути наближення дощу.
42 Отже, Ахав пішов, аби споживати їжу, а Ілля піднявся на вершину Кармелю, опустився на землю й схилив свою голову до своїх колін.
43 Своєму слузі Ілля сказав: Йди й подивись у напрямку моря! Тож слуга пішов й, подивившись, сказав: Там нічого не видно. Але пророк сказав слузі: А ти повтори це сім разів!
44 Так сталося, що на сьомий раз слуга сказав: Бачу маленьку хмаринку, розміром з людську долоню, що наближається з боку моря (зі заходу) . Тоді Ілля сказав: Іди й скажи Ахавові, щоб запрягав колісницю та їхав, інакше його захопить дощ!
45 Так і сталося: незабаром небо потемніло від хмар, подув вітер, і почалась велика злива. Ахав сів на колісницю, й поїхав до Єзреела.
46 У той час Іллю огорнула Господня сила, й він, підібравши поділ одежі, біг перед Ахавом аж до входу в Єзреел.