Ахавів гріх
1 І сталося по цих пригодах таке . У їзреелянина Навота, що в Їзреелі, був виноградник при палаті Ахава, самарійського царя.
2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: “Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну його”.
3 І сказав Навот до Ахава: “Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків”.
4 І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: “Не дам тобі спадщини батьків моїх!” І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.
5 І прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому: “Чого це твій дух сумний, і ти не їси хліба?”
6 І сказав він до неї: “Бо я говорив до їзреелянина Навота. І сказав я йому: Дай мені свого виноградника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого . Та він відказав: Не дам тобі свого виноградника!”
7 І сказала до нього його жінка Єзавель: “Отепер ти зробишся царем над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я”.
8 І понаписувала вона листи від імені Ахава, і позапечатувала їх його печаткою, та й порозсилала ті листи до старших та до вельможних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.
9 А в тих листах вона понаписувала так: “Оголосіть піст, і посадіть Навота на чолі народу.
10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай свідчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І виведіть його, і вкаменуйте його, — і нехай він помре”…
11 І зробили мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так , як послала до них Єзавель, як було написано в листах, які вона порозсилала до них.
12 Оголосили вони піст, і посадили Навота на чолі народу.
13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: “Навот зневажив Бога й царя!” І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, — і він помер…
14 І послали вони до Єзавелі, говорячи: “Навот укаменований і помер”.
15 І сталося, як почула Єзавель, що Навот укаменований і помер, то сказала Єзавель до Ахава: “Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Навот не живий, а помер”.
16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.
17 І було Господнє слово до тішб’янина Іллі, говорячи:
18 “Устань, зійди назустріч Ахаву, Ізраїлевому царю, що в Сирії, — ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.
19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!”
20 І сказав Ахав до Іллі: “Ось ти знайшов мене, вороже мій!” А той відказав: “Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах.
21 Ось Я спроваджую на тебе лихо, і вигублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мочить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
22 І зроблю з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, і як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгнівив ти Мене та ввів у гріх Ізраїля”.
23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: “Пси з’їдять Єзавель на передмур’ї Їзреелу.
24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.
25 Бо ще не було такого , як Ахав, що запродався чинити зло в Господніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.
26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили амореяни, що їх Господь повиганяв перед Ізраїлевими синами”.
27 І сталося, як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито…
28 І було Господнє слово до тішб’янина Іллі, говорячи:
29 “Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу Я те лихо на його дім”.
Виноградник Навота
1 Після тих подій сталося таке: Єзреелець Навот мав у Єзреелі виноградник неподалік палацу, царя Самарії Ахава.
2 Якось Ахав звернувся до Навота й запропонував: Відступи мені твій виноградник, і я влаштую собі в ньому огород для овочів, адже він поруч з моїм палацом, а я дам тобі, замість нього, кращий виноградник. Або, якщо побажаєш, я заплачу його вартість сріблом.
3 Але Навот відповів Ахавові: Нехай боронить мене Господь, щоб я віддав тобі спадщину моїх батьків!
4 Ахав пішов до свого палацу пригніченим і сердитим з приводу відповіді, що йому сказав єзреелець Навот, мовляв: Не можу віддати спадщину моїх батьків! Він кинувся на своє ліжко, відвернувшись обличчям до стіни, й не хотів нічого їсти.
5 Коли ж до нього зайшла його дружина Єзавель, то запитала його: Чому це ти такий засмучений, і навіть відмовився від їжі?
6 А він їй відповів: Я мав розмову з єзреельцем Навотом, й запропонував йому відступити для мене свого виноградника за гроші, або, за його бажанням, дати йому натомість інший виноградник, але він відповів: Не можу дати тобі свого виноградника!
7 Але його дружина Єзавель сказала йому: То такий з тебе правитель Ізраїлю?! Встань, споживай їжу й підійми свій настрій! А я вже постараюсь роздобути для тебе виноградник єзреельця Навота!
8 Після цього, від імені Ахава, вона написала листи й запечатала їх його печаткою. Ці листи вона послала до старійшин і вельмож того міста, де мешкав Навот.
9 У тих листах вона написала такі слова: Оголосіть піст і посадіть Навота попереду всього народу.
10 А навпроти нього посадіть двох нікчемних чоловіків, які би засвідчили проти нього такі звинувачення: Ти ганьбив Бога й царя! Після цього виведіть його, і вкаменуйте його до смерті.
11 Отже, мешканці Навотового міста, – старійшини й вельможі, котрі мешкали в його місті, – учинили за наказом Єзавелі, відповідно до написаного в листі, який вона до них послала.
12 Оголосили піст і посадили Навота попереду народа.
13 Після цього прийшли два негідника зі злочинців, й сіли навпроти нього. Ці нікчемні чоловіки виклали перед народом своє свідчення проти Навота в таких словах: Навот ганьбив Бога й царя! Після цього вивели Навота за місто, й побили його камінням до смерті.
14 А тоді послали до Єзевелі повідомлення: Навота побили камінням, й він помер!
15 Щойно Єзевель дізналась, що Навот каменований й помер, то Єзавель сказала Ахавові: Вставай і візьми у володіння виноградник єзреельця Навота, який відмовився віддати його тобі за гроші, адже Навота вже немає, оскільки він помер!
16 Коли Ахав дізнався, що Навот помер, сталося таке: Ахав негайно встав, й вирушив у виноградник єзреельця Навота, аби взяти його у свою власність.
Пророцтво щодо Ахава та Єзавелі
17 Тоді було Господнє слово до тішбійця Іллі такого змісту:
18 Встань і йди, щоб зустрітись з Ізраїльським царем Ахавом, що в Самарії. Зараз він вже перебуває у винограднику Навота, куди він пішов, аби його взяти у свою власність.
19 Тож перекажи йому слова Господа: Невже ти вбив людину задля того, щоб заволодіти її майном ? Далі передай йому вирок, який оголосив Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, там пси так само лизатимуть твою власну кров!
20 Ахав же відповів Іллі: Ти, таки мене знайшов, мій вороже!? А той відповів: Знайшов, адже ти цілковито запродався, щоб чинити те, що є злочином перед Господом!
21 Я спроваджу на тебе лихо, – говорить Господь, – й винищу в Ахава всіх нащадків чоловічої статі , – навіть невільників, як і вільних в Ізраїлі.
22 Учиню з твоїм родом так, як і з родом Неватового сина, Єровоама, та з родом Ахієвого сина Вааси, адже ти впровадив Ізраїль у гріх, чим і викликав Мій гнів.
23 А щодо Єзавелі, то Господь провістив такі слова: Пси пожеруть Єзавель біля стін Єзреела!
24 Хто з нащадків Ахава помре в місті, того з’їдять пси, а хто помре на полі, того склюють небесні птахи.
25 Адже, й справді, не було ще такого, як Ахав, котрий так запродався, щоб чинити зло перед Господом, до чого спонукала його дружина Єзавель.
26 Він чинив вкрай огидне, слідуючи за мерзенними ідолами, як робили аморейці, котрих Господь прогнав перед Ізраїльтянами.
27 Коли Ахав почув ті слова, сталося так, що він роздер свій одяг й одягнувся в веретище, – постив, спав у веретищі і ходив пригніченим…
28 Тоді було Господнє слово до тішбійця Іллі такого змісту:
29 Ти бачиш, як упокорився Ахав щодо Мене? Оскільки він дійсно упокорився переді Мною, Я не спроваджу лиха за його життя, але наведу всі ті нещастя на його нащадків, – за життя його сина.