Самуїл остерігає Ізраїля
1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: “Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, — і поставив над вами царя.
2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої — ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до цього дня.
3 Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам”.
4 А вони сказали: “Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав”.
5 І він сказав: “Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці”. А народ сказав: “Свідок!”
6 І сказав Самуїл до народу: “Свідок Господь, що поставив Мойсея та Аарона і що вивів наших батьків із єгипетського краю.
7 А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками.
8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці.
9 Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, — і вони воювали проти них.
10 І кликали вони до Господа та говорили: “Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі”.
11 І послав Господь Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, — і врятував вас із руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.
12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, — нехай царює над нами цар! А Цар ваш — Господь, Бог ваш.
13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.
14 Якщо ви будете боятися Господа, і будете служити Йому, і будете слухатися Його голосу, і не будете непокірні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.
15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!
16 І ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах.
17 Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх очах жаданням для себе царя”.
18 І кликнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!
19 І сказав увесь народ до Самуїла: “Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали для себе царя”.
20 І сказав Самуїл до народу: “Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм!
21 І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.
22 Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.
23 Також я, — не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту.
24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!
25 А якщо справді будете чинити зло, — погинете й ви, і цар ваш!”
Звернення Самуїла до народу
1 Тоді ж Самуїл промовив до всього Ізраїлю: Ось я виконав ваше прохання в усьому, що ви мене просили, й поставив над вами царя.
2 Від сьогодні вашим провідником буде цар. Що ж до мене, то я вже досяг похилого віку, посивів… Між вами залишаються мої сини. Я був вашим провідником з молодих літ й дотепер.
3 І нині я стою перед вами . Засвідчіть зараз перед Господом і перед Його помазаником: У кого я взяв вола? В кого відібрав я осла? Кого з вас я пригноблював, чи може кого я скривдив? З чиїх рук я взяв хабара, аби на його провину закрити свої очі? Скажіть, і я вам усе поверну!
4 Але вони відповіли: Ні, ти нас не пригноблював, нікого не кривдив і ні від кого нічого не взяв!
5 Тоді він промовив до них: Господь є Свідком щодо вас, крім того, сьогодні є свідком і Його помазаник, що ви не знайшли проти мене нічого поганого. А люди відповіли: Так, вони є Свідками!
6 І Самуїл продовжував говорити до народу: Пам’ятайте – це є той самий Господь, Який дав вам Мойсея та Аарона, і Котрий вивів ваших батьків з єгипетського краю!
7 Тепер же приготуйтесь, і я свідчитиму проти вас перед Господом щодо всіх Господніх добродійств, які Він учинив для вас і для ваших батьків.
8 Коли Яків опинився в Єгипті, й ваші батьки волали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і випровадив ваших батьків з Єгипту, й поселив їх у цім краю.
9 Але коли вони забули Господа, свого Бога, то Він віддав їх у руки Сісери, полководця хацорського війська. Пізніше вони потрапили в руки филистимців, та в руки моавського царя, котрі воювали з ними.
10 Тоді вони заволали до Господа, говорячи: Ми згрішили, оскільки залишили Господа, й служили ваалам та астартам! Благаємо, визволь нас з рук наших ворогів, і ми обіцяємо служити Тобі!
11 Змилосердившись , Господь послав Єрувваала, потім Бедана (Варака ), Їфтаха й Самуїла, визволяючи вас з рук ваших навколишніх ворогів; і ви жили в безпеці.
12 А нещодавно, побачивши навалу аммонійського царя Нахаша, який виступив проти вас, ви мені сказали: Не так має бути! Нехай над нами владарює цар! Хоч вашим царем є Господь, ваш Бог!?
13 Так от тепер маєте царя, якого ви собі обрали та якого домагались; Господь поставив над вами царя,
14 сподіваючись при цьому , що ви будете боятися Господа, й будете Йому служити; що будете слухатись Його голосу, і не будете противитись велінням Господа; що ви будете разом зі своїм царем, який владарює над вами, йти за Господом, вашим Богом!
15 Однак, якщо ви не будете слухатись Господнього голосу й почнете противитись наказам Господа, то Господня рука буде спрямована проти вас, як була проти ваших батьків .
16 Тепер же будьте уважні й побачите велике чудо, яке Господь учинить перед вашими очима.
17 Ось тепер пора жнив пшениці, але я попрошу Господа, й Він пошле грім і великий дощ, з чого ви переконаєтесь і зрозумієте, яке велике зло ви вчинили перед Господом, жадаючи для себе царя!
18 Отже, Самуїл помолився Господу, й Господь того ж дня послав громи та велику зливу, так що весь народ дуже налякався Господа і Самуїла.
19 Тоді всі люди почали благати Самуїла: Помолися за твоїх слуг до Господа, твого Бога, щоб нам не померти, адже ми до всіх наших гріхів додали ще одне зло, – домоглися собі царя!
20 І Самуїл сказав народові: Не бійтеся! Ви справді вчинили все це зло, але хоча б надалі не залишайте Господа, не ухиляйтесь від Його шляху, й служіть Господу всім своїм серцем!
21 Не прихиляйтесь до примарних ідолів, які не приносять жодної користі, та які не можуть спасати, оскільки вони ніщо.
22 Адже Господь, заради Свого великого Імені, не залишить Свого народу, позаяк зволив Господь зробити вас Своїм народом.
23 Що ж до мене, то я у жодному разі не допущу гріха перед Господом, аби перестати молитися за вас, вказуючи при цьому вам добру й вірну дорогу.
24 Лише шануйте Господа і служіть Йому щиро від усього свого серця, пам’ятаючи, які величні справи вчинив Він заради вас!
25 Але якщо ви вперто будете чинити зло, то загинете і ви, і ваш цар.